Академік Вячеслав Богданов: «Залишковий ресурс мосту Патона оцінюється як нульовий»
Технічний стан переправи імені Є.О. Патона в Києві дійшов до критичної межі, і його подальша експлуатація без невідкладного відновлення загрожує руйнівними наслідками. Про це в інтерв’ю розповів перший заступник голови НАН України, академік Вячеслав Богданов, повідомляє «Главком».
Богданов зауважив, що в Україні використовують понад 28 тисяч мостів і шляхопроводів, чимала частина яких перевантажена. Водночас стан більшості автомобільних та комунальних об’єктів не відповідає вимогам безпеки, а значна кількість переправ на шляхах загального користування потребує термінового відновлення.
За словами академіка, у столиці нині активно експлуатують п’ять переправ, вік яких коливається від 16 до 72 років. Технічний стан переправ теж значно відрізняється. За результатами комплексних досліджень ситуація виглядає наступним чином:
- Дарницька переправа (найновіша, 16 років) – визнана дієздатною;
- Північна та Південна переправи – оцінені як обмежено дієздатні;
- Переправа Метро та переправа імені Є.О. Патона – офіційно визнані недієздатними або аварійними.
Богданов наголосив, що переправа Патона, якій уже 72 роки, перебуває в аварійному стані ще з 2017 року. Минулорічне планове обстеження Інституту сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського зафіксувало нові тривожні факти: значні дефекти та пошкодження вже суттєво впливають на надійність усього об’єкта.
Корозійне руйнування мосту імені Є.О. Патона: пошкодження перевищує 50% поперечного перерізу горизонтальної в’язі фото: Вісник НАН України
За словами академіка, залишковий ресурс переправи оцінений як нульовий. «Колеги взагалі здивовані, чому досі дозволено ним користуватися. Врешті-решт, ремонт переправи Метро розпочався, а ось на переправу імені Є.О. Патона чомусь не звертають належної уваги, хоча кожне зволікання загрожує фатальними наслідками. Не хотів би лякати людей і без того у важкі часи, але корозія невблаганно знищує цей об’єкт, і якщо не потурбуватися про нього зараз, то вже років за п’ять може бути занадто пізно», – додав він.
Руйнування поперечної балки на одній з опор мосту Патона. Дефект зафіксовано у 2018 році фото: Вісник НАН України
Богданов зазначив, що аварійні випадки на переправі імені Є.О. Патона вже траплялися у 2018 та 2019 роках і немає гарантії, що вони не повторяться. «Загроза часткового чи повного руйнування цілком реальна. Особливо небезпечні корозійні пошкодження несучих елементів – головних і поперечних балок, а також тріщини у з’єднаннях поясів і стінок головних балок. Фактично метал поперечних балок, на яких розміщені плити проїзної частини, проіржавів вже майже весь», – пояснює науковець.
При цьому, додає науковець, головні чотири балки переправи перебувають у більш-менш задовільному стані. Ймовірно, саме завдяки цьому переправа ще здатна пропускати транспортні потоки, хоч і обмежено, додає він.
Вячеслав Богданов підкреслив, що науковці неодноразово зверталися до Уряду та столичної влади щодо аварійності переправи. Ще у 2018 році Київрада ухвалила рішення про реставрацію об’єкта, призначивши замовником робіт корпорацію «Київавтодор».
Однак, додає науковець, за цей час реальних дій вжито не було. До повномасштабного вторгнення, у 2020 та 2021 роках, корпорація тричі скасовувала тендери на розробку проєктної документації. Така бюрократична тяганина лише погіршує стан об’єкта, що може призвести до транспортного колапсу та загрожує життю людей.
Щоб відкласти руйнування, на переправі обмежили рух крайніми смугами та заборонили в’їзд транспорту вагою понад 6 тонн. Проте це лише тимчасові кроки. «Проєктна спроможність переправи – 10 тис. автомобілів на добу, тоді як фактична останніми роками досягала 120 тисяч», – зазначає академік.
Вячеслав Богданов звернув увагу на те, що переправа імені Є.О. Патона – це не лише важлива транспортна артерія Києва, яка з’єднує правий і лівий береги міста. «Переправа Патона стала першою у світі суцільнозварною автодорожньою переправою і має довжину 1543 м, тобто довша за Хрещатик. Американське зварювальне товариство визнало переправу імені Є.О. Патона видатною зварною спорудою ХХ ст., а від 1990-х років об’єкт входить до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка архітектури та містобудування, науки і техніки місцевого значення. Отже, з будь-якої точки зору, ми не можемо дозволити собі втратити його», – додає науковець.
На початку 2026 р. Національний комітет України з теоретичної і прикладної механіки звернувся до прем’єр-міністра України з листом щодо організації та фінансування робіт з капітального відновлення переправи імені Є.О. Патона.
Нагадаємо, у листопаді минулого року під переправою Метро розпочали встановлення підтримуючих аркових конструкцій у їх проєктне положення – це ключовий етап протиаварійних робіт. Такий процес в історії київського мостобудування на сьогодні унікальний, адже об’єкт, збудований ще у 1965 році, має рідкісну аркову конструкцію з попередньо напруженим армуванням, аналогів якої наразі немає у світі.