«Генераторів привезли так багато, що їх зараз більше, ніж необхідної апаратури для їх під’єднання»
Цей зимовий період залишиться у пам’яті киян надовго. Внаслідок нещадних російських атак на енергетичну інфраструктуру окремі частини міста в люті холоди кілька тижнів перебували без електропостачання, обігріву та водопостачання. А для жителів більше тисячі будинків Дарницького та Дніпровського районів через руйнування Дарницької ТЕЦ опалювальний сезон закінчився посеред зими. Ще на початку лютого міська влада Києва представила перелік будівель, які не матимуть теплопостачання до відновлення теплоенергетичного об’єкта.
Лихо в енергетичній сфері стала додатковим аргументом для внутрішньополітичних суперечок. Офіс президента звинуватив київське керівництво у незадовільній підготовці до холодів, повільному встановленні когенераційних установок, особливо у порівнянні з іншими містами. Команда міського голови Віталія Кличка у відповідь поскаржилася на відсутність дієвої підтримки від уряду та взаємодії з центром.
Заступник очільника Київської міської адміністрації та депутат Київради від «Удару» Валентин Мондриївський відповідає в КМДА за освітню галузь і науку, культурну сферу та охорону навколишнього середовища, однак нині всі розмови так чи інакше стосуються ситуації з безпекою та кризи в енергетиці. У першій частині інтерв’ю «Главкому» соратник київського мера розповідає про протиріччя між командою Кличка та Офісом президента і пояснює, чому місту не обійтись без великих та вразливих до російських ударів теплоелектроцентралей.
Протягом цієї складної зими складалось враження, що київською енергетичною кризою переймались всі – Кабмін, Офіс президента, КМДА, КМВА, районні адміністрації… Роз’ясніть нарешті: хто саме і за що конкретно несе відповідальність у цій ситуації?
Є відповідальність за посадою, а є політична відповідальність. Безсумнівно, у підготовчих заходах до зими є певна частка відповідальності міста, адже це прямий обов’язок місцевого самоврядування – мерії, комунальних підприємств, комунальних служб тощо. Також є частина відповідальності держави, урядових структур, військових.
Якщо дивитись на цю ситуацію зріло, то я б не шукав інших винуватців, окрім агресора. У них є чітка мета – нас знищити, у нас – захищатись і вистояти. У Києві – більше трьох мільйонів жителів, на яких жодні побоювання, навіть обережні застереження чи прохання перечекати зиму у родичів чи за межами міста не діють. Люди вважають, що їм тут краще, ніж деінде.
Це вже не перший зимовий період під час війни, але він видався складним, з низькими температурними показниками. Цим користується противник і, звичайно, нам всім необхідно зосереджуватись на тому, щоб мінімізувати та ліквідувати наслідки обстрілів. А коли в це втручається політичний аспект – мені це незрозуміло. Не зовсім правильно говорити, що Київ був не готовий до ракетних обстрілів, хоча, як згодом з’ясувалося, більш підготовлений до усунення наслідків ворожих атак, ніж деякі інші області. Вважаю, що країні, яка воює і обороняється і де супротивник намагається всіляко дестабілізувати обстановку, ми повинні показувати згуртованість, а не чвари.
У січні місяці президент повідомив, що уряд бере Київ під свою опіку, оскільки міська влада не справляється. В чому полягає ця опіка? Що змінилося у взаємодії КМДА з урядом, з військовою міською адміністрацією?
У військовій адміністрації в даній ситуації я взагалі не бачу жодної ролі, окрім виконання функцій держави в Києві. На мій погляд, міська військова адміністрація має займатися питаннями безпеки, взаємодією з військовими для фізичного захисту важливої інфраструктури, в той час як КМВА прагне бути державною міською адміністрацією.
Держава, безумовно, має вимагати з міської влади і там, де потрібно, – надавати допомогу, а де потрібно – робити зауваження, виходячи зі своїх повноважень. А у нас всі хочуть Києвом управляти, а брати на себе відповідальність за нього – не дуже. І внаслідок цього виникають всі ці непорозуміння. У нас не менше питань з цього приводу до деяких державних діячів в контексті розуміння ними своїх обов’язків.
Якщо конкретніше – яким чином центральна влада сприяє столиці? Наприклад, уряд передав Києву, скажімо, певну кількість генераторів…
Когенераційне обладнання Київ купував власним коштом. Місцеві фахівці втілили в життя унікальний проєкт спорудження об’єктів розподіленої когенерації з необхідним рівнем захисту. Вони вже зведені й перебувають в стані тестової експлуатації.
Перша когенераційна установка в Києві
Заявляти, що держава не надає допомогу, – не можна, але і те, що вона все робить в Києві замість місцевої влади, – теж неправда. Звинувачення щодо непідготовленості Києва до зимового періоду щонайменше несправедливі, оскільки йдеться про кропітку роботу тисяч співробітників.
Починаючи з 2022 року Київ постійно нарощував резервні енергетичні та теплові потужності для забезпечення функціонування критично важливої інфраструктури, медичної та соціальної сфери, житлового фонду. На даний момент місто підготувало понад тисячу генераторів різної потужності для критично важливої інфраструктури, закладів охорони здоров’я та соціальної сфери.
Як вже зазначав в. о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, саме завдяки підтримці міжнародних партнерів, столиці вдалося цього року збільшити число мобільних котелень до 69 штук. Ще 4,5 тис. одиниць обладнання – генератори, інвертори, акумулятори – придбано для житлового сектора в рамках міських програм енергоефективності та енергостійкості.
Керівництво міста вже більше місяця бере участь у засіданнях штабу з віцепрем’єром – міністром енергетики Денисом Анатолійовичем Шмигалем. І за місяць спілкування та взаємодії ми вже досягли певної реальної роботи. Це вже не просто звинувачення Києва, а більш конструктивний підхід – коли держава усвідомлює, які в столиці є ресурси, потенціал та хто що повинен робити. Так, ми говоримо, що нам від ДТЕК потрібно стільки-то електроенергії, якої в місті не вистачає. Необхідне безперебійне подання електроенергії в зоні обслуговування пошкодженої ТЕЦ-4 в умовах холодної погоди, щоб люди могли обігріватись. Оце правильна співпраця, а від розмов про те, хто краще підготувався, людям тепліше не стане. Тому, як на мене, зараз ми уже перебуваємо на більш продуктивному етапі.
«Місто робить значно більше, ніж могло б. І не всі мешканці столиці це розуміють»
Кличка часто критикували за його заклик виїжджати з Києва на період сильних морозів. Зараз цей період, будемо сподіватись, добігає кінця. Ті, хто виїжджав, вже можуть повертатись? І чого Києву вдалося досягнути за цей період у сфері децентралізації генерації?
Система теплопостачання Києва – централізована й будувалась протягом десятиліть, за такий короткий час її замінити просто неможливо. Тим не менш, ми готувалися до цієї зими завчасно та з максимальною відповідальністю: працювали над тим, щоб була система захисту енергообладнання першого рівня, незалежно від того, що робила держава. Ми з 2024 року самостійно придбали газопоршневі установки, так звані міні-ТЕЦ, які дають можливість виробляти енергію, якщо не працює централізована система. Мова йде про 15 комплексів потужністю 60 МВт. Завдяки цьому збудовано п’ять міні-ТЕЦ по Києву, які функціонують – без участі держави, хоча й не буду применшувати її важливість. Але ці газопоршневі установки не вирішують проблему такого масштабу, яка виникла цьогоріч.
Все ж таки київська система централізованого опалення – найбільша в Східній Європі. Її неможливо миттєво, чи навіть протягом двох років, замінити дрібними генераціями. Тому це питання глобальне, і над ним зараз потрібно працювати і Києву, й іншим містам та регіонам. І взагалі, враховуючи цю зиму, держава зараз має замислитись про майбутнє будівництво в країні нових систем опалення та електропостачання. Це стратегічне питання.
Поки неясно, чи держава самостійно з цим впорається, чи потрібно звертатися за допомогою до міжнародних партнерів. Києву, за умови таких інтенсивних обстрілів, точно самостійно не впоратись. Взагалі, енергетична система – дуже складний механізм, про який мають говорити фахівці, які в цьому добре розуміються. І, можливо, варто це робити непублічно.
Експерти вже заявляють, що до наступної зими ліквідувати наслідки руйнувань енергоінфраструктури в Києві буде неможливо.
Відновити буде важко, але немає нічого неможливого. Наступний зимовий період все одно буде і жити ми будемо. З огляду на мої функціональні обов’язки, я вже зараз повинен готуватися до наступного зимового періоду. Мені потрібно буде забезпечити відкриття дитячих садків, шкіл, університетів. І вже зараз енергетики мають сказати, до чого мені готуватись – встановлювати сонячні панелі чи купувати генератори? І тільки на освітню галузь, за яку я відповідаю, потрібні час і фінанси, враховуючи технічні рішення, розроблені на майбутнє. Але я не можу прийняти таке рішення, поки енергетики мені не повідомлять, яка у нас хоча б приблизно буде ситуація. А енергетики столиці, відповідно не повідомлять це без енергетиків держави, які бачать систему в цілому. Такі самі питання, думаю, виникають і у керівництва Харкова, Одеси, Житомира, Львова…
Терміни відновлення зруйнованої Дарницької ТЕЦ поки невідомі фото: t.me/Denys_Smyhal
Коли ви чуєте звідусіль нарікання, що київська влада не допрацювала у підготовці до зимового періоду, що, на вашу думку, найбільше недооцінюють у її діяльності?
Не зовсім коректно мені оцінювати, але давайте просто порозмірковуємо. Коли все добре, то зазвичай люди вважають, що так і повинно бути. А коли погано чи некомфортно – обов’язково хтось має бути винним. Так влаштована, напевно, людина, і не тільки у нас.
Вважаю, в тих умовах, в яких ми знаходимось, місто робить значно більше, ніж могло б. І не всі кияни це усвідомлюють. Завдання будь-якого чиновника міської чи державної влади – це діяльність в інтересах громади. Тобто ми – сервісна служба, яка повинна створювати сприятливі умови для проживання. Але чим більш сприятливі умови ти створюєш – тим вищі до тебе вимоги. Хоча і добре, що люди нас критикують, тому що якщо переоцінити власні можливості – можна зробити тільки гірше. Потрібно вміти приймати відповідальні рішення, які не завжди є популярними.
«Торік Київ виділив на різні види допомоги майже 4 млрд грн»
На останньому засіданні Київради було ухвалено рішення, що Київ надаватиме безвідсоткові позики для придбання генераторів у багатоквартирні будинки на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення. Вже створений спецоператор, який за це відповідатиме. Як швидко цю програму реально втілити в життя і чи є на це фінанси?
Дещо роз’ясню, що це було за рішення, як людина, яка в 2022 році відповідала за гуманітарний штаб і зараз є його координатором. На початку вторгнення, коли ми не знали, до чого готуватись, було дуже страшно. Незважаючи на це, ми усвідомлювали, що нам потрібно підготувати місто до того, щоб умовно три місяці жити в облозі. Ми очікували оточення столиці, і нашим завданням було забезпечити людей, які тут залишились, продуктами харчування та всім необхідним. Нам допомагали наші партнери, волонтери, міжнародні організації. І до нас почала надходити різноманітна допомога, яка йшла безперервним потоком десь до кінця серпня 2022 року. Хоча на той момент було вже зрозуміло, що безпосередньої загрози Києву немає і, можливо, ця допомога в такій кількості і не потрібна. Але інерція процесів була така, що ми продовжували все приймати, формувати, обліковувати та роздавати. Потім був етап, коли ми стільки всього накопичили, що виникло питання: що з цим усім робити. І ми почали передавати цю допомогу військовим, прифронтовим регіонам…
Зараз ми у більш-менш подібній ситуації, тільки в енергосистемі. У нас є дефіцит енергії, тепла, тому нам всі допомагають генераторами – різні країни, міжнародні організації, міністерства… Генераторів привезли так багато, що їх зараз більше, ніж потрібної апаратури для їх під’єднання. І допомога не перестає надходити. Але генератори потрібно роздати, під’єднати, обладнати, обслуговувати, замінювати – це ціле господарство.
Тому на засіданні Київради депутати одноголосно ухвалили рішення створити підприємство, яке буде оператором цього «генераторного господарства», – щоб в цьому був лад. Наприклад, дуже багато генераторів ми надали на тимчасове використання комусь, хто їх потребував у критичний момент, оскільки, наприклад, замерзав житловий будинок, який працює тільки на електриці. І ці генератори необхідно брати на облік, щоб не було безладу, а потім ними, як майном розпоряджатись. У комунальному підприємстві, яке буде цим займатися, мають працювати фахівці з технічною освітою, які будуть ці генератори заправляти та обслуговувати. Тобто мова не йде саме про їх придбання.
За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, в Києві – «профіцит» генераторів
Так а безвідсоткові позики на що будуть видавати? На ті генератори, які ви і так надали в тимчасове користування?
Місто надаватиме безвідсоткові позики виключно на придбання генераторів для багатоквартирних будівель. Йдеться про автономні джерела живлення, які дозволяють під час відключень електроенергії підтримувати роботу насосів, теплових пунктів, ліфтів та іншого життєво важливого обладнання. Тобто це не про будь-які витрати. Скористатися програмою зможуть ОСББ, ЖБК, кооперативи та управителі будинків. Позика без відсотків, комісій, терміном до року і до мільйона гривень на одну будівлю.
Також місто передбачило з цього року одноразову виплату 40 тис. грн для киян, які опинилися у скрутних обставинах через аварії на мережах після обстрілів. Які критерії визначення цих скрутних обставин та скільки людей вже подали заявки на отримання допомоги?
Взагалі ця тема завжди в Києві діяла, але з початком повномасштабного вторгнення стала більш актуальною. За це відповідає заступник міського голови Марина Хонда, це її сфера компетенції.
У нас є міська цільова програма «Турбота», в якій поєднана допомога різним категоріям населення – і тимчасово переміщеним особам, і людям, які опинилися в складних життєвих обставинах, і тим, хто потребує допомоги після обстрілів (торік місто виділило майже 4 млрд грн на різні види допомоги). Там прописано, на яких умовах і за що можна отримувати цю допомогу.
На останньому засіданні Київради ми впровадили зміни до міського бюджету, щоб матеріальну допомогу в розмірі 40 тис. отримали домогосподарства, які зазнали пошкоджень через ракетні атаки і в них замерзли системи опалення. Зокрема, йдеться про прорив труб і затоплення квартир через це. Наразі ми збираємо такі заяви від громадян, оскільки спершу вони мають отримати довідку про пошкодження мереж у ЖБК, ОСББ, управляючої компанії, а це потребує певного часу.
В цілому за програмою «Турбота» діє декілька рівнів підтримки залежно від характеру наслідків від прямих ракетних влучань у житло. Наприклад, якщо у людини пошкоджене житло після прильоту і їй потрібні невеликі кошти для відновлення (наприклад, встановити вибиті вікна) – для цього передбачена разова допомога у розмірі 10 тис. грн. Є випадки, коли людина втратила житло і їй його потрібно орендувати – тоді виплачується 40 тис. грн одноразово, а потім додатково по 20 тис. грн до року. Або допомога переглядається, якщо житло за цей період не відновили. Щодо безпосередньо відновлення пошкоджених будівель, цим напрямом займається заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп. У міському бюджеті передбачене окреме фінансування саме відбудови житлового фонду – це системна робота, яка триває з перших місяців повномасштабної війни. За цей час на відновлення пошкодженого житла столиця виділила майже 950 млн грн. Тобто допомога людям надається одночасно у двох напрямах – адресна фінансова підтримка через програму «Турбота» та окремо – відновлення будівель за кошти міста.
І держава в цьому плані теж працює – діє програма «єВідновлення», яка впроваджується шляхом нашої співпраці. Є спеціальні комісії, які в щоденному режимі виїжджають на місця прильотів, проводять обстеження та фіксують наслідки.
За 2025 рік у рамках програми «Турбота. Назустріч киянам» ми виплатили допомоги на 250 млн грн сотням тисяч мешканців столиці (у розмірі 10, 20 або 40 тис. грн залежно від ситуації).
«Основне завдання – відновити функціонування теплогенерації, зокрема, ТЕЦ-4»
Що буде далі з будинками, у яких прорвало труби через те, що вчасно не була злита вода з систем обігріву? Як тільки закінчаться морози, все це почнуть відновлювати?
У цих будинках не працює система опалення, але система водопостачання функціонує, оскільки водопровідні мережі знаходяться глибоко під землею, нижче відмітки промерзання. Там, де система опалення розмерзлась, особливо в Печерському, Дарницькому, частині Голосіївського району, де або не встигли злити воду, або так влаштовані системи, що ти її не зіллєш до кінця, будемо відновлювати. І тут якраз хочу відзначити взаємодію з державою, з ДТЕКом: там, де було неможливо відновити теплопостачання, вони йшли на зустріч і намагалися не вимикати електроенергію, щоб люди могли обігріватися вдома. Зараз потеплішає – і труби будуть відремонтовані.
Скільки часу це може зайняти?
Будемо старатись якнайшвидше, щоб встигнути до нового опалювального сезону.
Наскільки покращилася ситуація на Троєщині, де була справжня енергетична криза? Там повідомили про відновлення теплопостачання, але потім відбувся черговий удар по ТЕЦ-6. 22 лютого знову по ТЕЦ влучили…
Там знову пошкодили, але знайшли можливість відновити теплопостачання. На Троєщині більш гнучка система, ніж на Дарниці, де так, на жаль, не зробиш. Але у нас працює величезна кількість комунальних працівників, вони – справжні герої. У тих умовах і за тих викликів, в яких живе мегаполіс, я б їх до рівня наших військових захисників прирівняв.
У багатьох будівлях Дарницького та Дніпровського району з трубами все в порядку, однак опалювальний сезон там завершився ще в лютому через критичні пошкодження ТЕЦ-4. Яким чином їх будуть готувати до запуску опалення до наступної зими? Всі надії лише на відновлення ТЕЦ, які можуть бути знищені після чергового ракетного обстрілу?
Наразі стоїть основне завдання – відновити функціонування теплогенерації, зокрема, й ТЕЦ-4. Якщо вона запрацює – все буде добре. Наголошу, що ці два мікрорайони за своїм масштабом – це, по суті, Черкаси, Житомир і Львів разом узяті. Звичайно, ризики нових ракетних обстрілів є завжди, і тут вся надія на сили оборони, ППО. Але всього не передбачиш, оскільки це – війна. Окрім відновлення ТЕЦ, альтернативних варіантів, які б забезпечували теплом такі великі райони, поки що немає. Я вже зазначав, що це – стратегічне питання, яке має обговорюватися не тільки в Києві.
У другій частині інтерв’ю Валентина Мондриївського «Главкому» читайте про те, в якому стані знаходяться київські укриття, коли за таких екстремальних умов може завершитися навчальний рік та чому Київрада досі залишається без секретаря.
Павло Вуєць, «Главком»