Місто, що нарікає на упереджене стягнення грошей до держбюджету, збільшило фінансування своїх обранців до нечуваних масштабів. На що йдуть ці гроші?
Чим ближче до завершення терміну повноважень, тим більше фінансів виділяється на громадян. Минулого року Київрада продемонструвала пік по депутатським фондам. Загальний розмір коштів на Програму сприяння депутатами Київської міської ради соціально-економічному розвитку, реалізації виборчих обіцянок і звернень громадян наприкінці року досяг майже 2 млрд грн. Таким чином, кожен депутат міськради столиці отримав можливість особисто управляти 15 млн грн. Пік безпрецедентний: як порівняно з бюджетами решти великих міст держави, так і з власним.
Не всі обранці використали шанс по максимуму, адже зобов’язання вичерпати фонди відсутнє. Відповідно, шість депутатів запланували витрати в межах 5 млн грн, 13 – від 5 до 10 млн, 33 – від 10 до 15 млн, а 63 депутати планували використати кожну гривню.
Ці гроші столичні депутати мали право розподіляти за декількома напрямками: на соціальний захист, сферу освіти та житлово-комунальне господарство. Проте переважна частина – близько 1,24 млрд грн – була спрямована на разову фінансову допомогу. Велика кількість депутатів використали 99–100% фонду, роздавши кошти великій кількості громадян із середньою сумою приблизно 2 тис. грн. Черги до громадських приймалень, пакети з логотипами та звіти з фотографіями у фейсбуці стали стандартною частиною цього процесу. Однак, піаром на ремонтних роботах і придбанні техніки столичні обранці також не нехтували.
Рух «Чесно» вивчив, на які потреби громадян депутати Київради надали майже 2 млрд грн. Для аналізу ми використали документи, надані міською радою у відповідь на наш запит, сторінки у соціальних мережах депутатів і партійних осередків, а також депутатські звіти за 2025 рік.
Депутатський фонд як бюджет Броварів
Депутатські фонди столичних обранців перевершують усі інші міста країни. У минулому році на одного представника Київради припадало по 15 млн грн. Ці рекордні обсяги з’явилися не відразу. Все почалося у далекому 2020-му з якихось «мізерних» 228 млн грн на всіх, саме таку суму планували витратити на реалізацію звернень громадян і у 2025-му, коли затверджували Програму сприяння депутатами Київської міськради соціально-економічному розвитку, реалізації виборчих обіцянок і звернень громадян на 2021–2025 роки. Тобто тоді передбачали по 1 млн на обранця і ще 108 млн на забезпечення діяльності громадських приймалень депутатів.
По суті, затверджуючи минулорічний столичний бюджет (Додаток 7), сума на програму збільшилась у п’ять разів: по 5 млн обранцеві на громадян і ще 169 млн на приймальні. Цього виявилося недостатньо, тому в жовтні 2025-го Київрада значно збільшила ці витрати – до 1,8 млрд грн, тобто до 15 млн на кожного депутата. А роботу приймалень оцінили вже в 187 млн. Разом – майже річний бюджет Броварів, або майже всі кошти, які депутати Київради заклали в бюджет-2026 на підтримку ЗСУ.
78 обранців підтримали збільшення депутатських фондів. Лише троє не голосували за це рішення (усі – представники «Європейської солідарності»): Сергій Артеменко, Олександр Супрун і Вікторія Пташник. У коментарі Руху «Чесно» депутатка повідомила: «Я категорично не голосую за збільшення обсягу так званих депутатських фондів, оскільки не впевнена, що всі депутати ефективно використовують ці гроші. Розмір коштів, які можна виділяти як фінансову допомогу, постійно зростає, і це ще називають красиво «реалізація звернень громадян». Насправді у більшості випадків це просто марна трата бюджетних коштів. Хоч зараз і не передвиборчий період, але багато депутатів вважають, що надаючи фінансову допомогу, вони забезпечують собі майбутні голоси на виборах. Шкода, що це відбувається за рахунок коштів, які їм не належать, оскільки це кошти київського бюджету, і їх можна було б використовувати набагато ефективніше. Особливо під час війни».
І дійсно, ситуація з депутатськими фондами столиці виглядає як приклад типового «підкупу виборців» – використання адміністративного ресурсу для досягнення власних політичних цілей. Єдине – дату виборів ще не оголошено, але електоральний ґрунт вже щедро удобрений бюджетними ресурсами. Зрозуміло, що такі мільйонні бюджети в руках чинних обранців значно збільшують їхні шанси на переобрання в наступному скликанні. Адже як інакше виборцю віддячити депутату за підтримку, як не голосом «за» в бюлетені?
Отже, із 78 обранців 38 використали 100% коштів фонду на надання фінансової допомоги, тому й не дивно, що саме вони виступили прихильниками розширення програми. Працювали наполегливо, адже від моменту голосування до закінчення бюджетного року залишилося трохи більше двох місяців. І встигли, оскільки загальний рівень використання коштів склав 94,35%.
Інформація про стан виконання Програми сприяння депутатами Київської міської ради соціально-економічному розвитку, реалізації виборчих обіцянок і звернень громадян на 2021–2025 роки за 2025 рік
(для перегляду – натисніть на документ)
Відповідно до цієї інформації, 126 млн грн залишилися невикористаними. Найнижчі відсотки використання – у представників фракції «Голос»: Олександра Лінчевського (24,8%) та Максима Нефьодова (20,6%), позафракційного Костянтина Богатова (16,4%) та представниці ЄС Вікторії Пташник (21,8%). У коментарі «Чесно» депутатка пояснила, що й справді усіх передбачених коштів не використовує: «Я не вважаю правильним штучно збільшувати витрати зі свого депутатського фонду, як і не підтримую надання фінансової допомоги за рахунок бюджетних коштів усім без розбору. Намагаюся виділяти кошти або на фінансування медичних чи освітніх установ, або надаю кошти у вигляді фінансової допомоги учасникам бойових дій та родинам загиблих Героїв. Бо хто ще як не військові мають бути в пріоритеті? Ми за законодавством не можемо перерахувати кошти з депутатського фонду безпосередньо військовій частині чи батальйону, тому змушені виділяти кошти у вигляді допомоги на кожного учасника бойових дій. Військові потім, як правило, між собою скидаються цими коштами і закуповують щось необхідне разом. На руки, після вирахування податків, кожен УБД може отримати максимально близько 70 тис. грн».
Широке охоплення електорату
Четверо депутатів: Богдана Тимощук (ВО «Батьківщина»), Олексій Окопний (ЄС), Михайло Наконечний і Юлія Уласик (позафракційні, колишні ОПЗЖ) всі до копійки 15 млн розподілили між громадянами. У соціальних мережах вони не надто активні, і звітів про діяльність у 2025 році станом на момент публікації матеріалу не оприлюднили. Тому дізнатися, скільком людям допомогли ці депутати, на жаль, не вдалося. А було б цікаво подивитися, яка кількість киян звернулася до них за «реалізацією звернень громадян», адже виходить, що всі громадяни округу наказали чи попросили (залежно від того, які в них стосунки) віддати півтора десятка мільйонів частині електорату. І зовсім не доручали вирішувати комунальні, дорожні чи освітні питання. Навряд чи таких немає на окрузі.
Але не всі такі «скромні». Більшість депутатів і гроші роздають, і активно розповідають про це в соцмережах. Наприклад, у депутатському фонді Володимира Слончака від «Батьківщини», який також є фігурантом «плівок Комарницького», залишилося лише 2800 грн. Решту коштів обранець направив на фінансову допомогу. Як свідчить його сторінка у Facebook, Слончак роздає гривні під час прийому громадян. Тих, кому «матеріалку» погодили, просить приходити «у визначений час, щоб уникнути черг і натовпу».
Крім того, він і сам іде до людей. Наприкінці жовтня роздавав пакунки в брендованих пакетах зі знайомим логотипом своєї партії для ВПО та родин ветеранів. Ніби й за Київ, а ніби – й за свою «любу» партію.
фото з Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Володимира Слончака
Ідентичні пакети з’явилися на фото Ігоря Галайчука – ще одного представника ВО «Батьківщина». Пакунками обдаровували на Різдво внутрішньо-переміщених осіб. Цей депутат, щоправда, витратив на фінансову допомогу 11 млн грн.
фото з Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Ігоря Галайчука
Олеся Самолудченко від «Єдності Олександра Омельченка» теж розподілила майже всі гроші фонду на «матеріалку». Середній розмір допомоги – 1970 грн, але охоплення широке. У звіті за 2025-й зазначила коротко: «Надано фінансову допомогу незахищеним верствам населення – 7584 громадянам, на загальну суму 14 946 072,60 грн».
У фонді Олександра Бродського, голови комісії з питань житлово-комунального господарства, залишилися невикористаними 26 тис. грн, а решту з 15 млн він спрямував на фінансову допомогу. Схоже, саме вона у купі конвертів на столі депутата під час прийому.
фотоколаж із Facebook-сторінки депутата Київради Олександра Бродського
У коментарях люди дякують за допомогу, інші ж цікавляться, коли вона буде, а до приймальні вишиковується черга.
фото з Facebook-сторінки депутата Київради Олександра Бродського
Черги були й під приймальнею Анатолія Шаповала від ВО «Батьківщина», що закономірно, адже він роздав майже 11 млн грн за рік.
фото з Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Анатолія Шаповала
Такий самий натовп був і під приймальнею вже згаданого Ігоря Галайчука, де він разом із «друзями та колегами, народним депутатом України Іваном Крульком та чарівною заступницею голови київської «Батьківщини» Наталією Ромашовою, привітали малозабезпечених мешканців Голосіївського району з наступаючими Великодніми Святами».
фото з Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Ігоря Галайчука
Як бачимо, для деяких депутатів реалізація звернень громадян фактично звелася до надання фінансової допомоги. Це не означає, що кияни не могли її отримати іншим шляхом, окрім як через депутата. Зовсім навпаки. У місті діє програма «Турбота. Назустріч киянам». Віталій Кличко повідомив, що торік обсяг виплат перевищив 3 млрд грн, у межах міських програм соціальної підтримки в 2025 році виплатили понад 1 млрд грн киянам-захисникам і захисницям – на лікування, фінансову допомогу та підтримку родин військових.
Депутатське будівництво
Київські обранці не тільки паралельно виконували функції департаменту соцзахисту, але й освіти та житлово-комунального господарства. Саме на ці напрямки могли спрямовувати фонди 2025-го. Пріоритети обирали самостійно, формували плани та погоджували їх із головним розпорядником коштів. Звітувати мають щокварталу й несуть відповідальність за використання грошей.
Так, частину коштів депутатських фондів спрямовують на різноманітні ремонти й оновлення. Наприклад, представники «Європейської солідарності» Людмила Ковалевська та Володимир Прокопів «допомогли комунальникам Голосіївського району придбати нову техніку для роботи – прочищувальну машину високого тиску, мотокоси та бензопили». А ще – кущоріз.
скриншот Facebook-сторінки депутатки Київської міської ради Людмили Ковалевської
Не залишила без уваги Ковалевська й освітню сферу: передала ноутбуки та принтери для дитячих садочків. А Прокопів опублікував відео про ремонт спортзали та санвузлів у 643-му садочку, зазначивши, що посприяли у встановленні накопичувача електроенергії, а також передали ноутбуки, принтери та морозильну камеру.
До слова, значну частину року Прокопіву могло бути не до проблем громадян через власні – з правоохоронцями. Торік 17 квітня СБУ й Нацполіція вручили йому підозру в організації схеми з незаконного переправлення військовозобов’язаних до Європи. Він далеко не єдиний представник столичної ради, в якого виникли проблеми із законом, тому на цьому детально не зупинятимемося.
Марина Порошенко відкривала новий дитячий майданчик у Київському міському центрі сім’ї «Родинний дім»: «…коли на початку року керівництво Центру звернулося до мене з ідеєю створення цього майданчика, я не вагаючись підтримала її та виділила зі свого депутатського фонду майже 3 млн грн на його реалізацію», – написала політикиня на своїй сторінці у Facebook.
фото з Facebook-сторінки депутатки Київської міської ради Марини Порошенко
Лілія Пашинна зі «Слуги народу» відзвітувала і про матеріалку для 1768 людей, і про виділені кошти на ремонти.
зображення з Facebook-сторінки депутатки Київської міської ради Лілії Пашинної
А Віктор Домагальський з «УДАРу» «перевірив роботу унікальної для Києва спецтехніки – автопідйомника зі стрілою 35 метрів».
скриншот Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Віктора Домагальського
Його однофракційниця Ганна Старостенко відзвітувала про роботу на окрузі за 2025 рік. Переважно йдеться про використання коштів депутатського фонду, проте депутатка джерела фінансування не надто розрізняє. Майже всі гроші спрямувала на фінансову допомогу: 8,2 млн грн – 2367 цивільним особам, ще 6,6 млн грн – військовослужбовцям. З 15-ти млн залишилося 200 тис.. Утім, у переліку досягнень за рік депутатка зазначила довгий список: облаштування 32 пандусів у житлових будинках, безбар’єрний маршрут до ЦНАПу, розширення укриття у школі 264, встановлення вентиляційної системи в укритті 270-ї школи, світлофор на небезпечному переході (вул. Рейгана, 40 / вул. Пожарського), капітальний ремонт вул. Лаврухіна, модернізація бювету, а ще 700 тис. грн 120 мешканцям будинків, пошкоджених внаслідок обстрілів РФ.
Складається враження, що депутати від мерської політсили весь позитив у той чи інший спосіб можуть приписати собі. На сторінці УДАРу є чимало дописів про відремонтовані багатоквартирні будинки, міжбудинкові проїзди, замінені ліфти чи встановлені пандуси за кошт міського бюджету. Наприклад, пост із цитатою Ганни Старостенко: «Мешканці будинку за адресою вул. Бальзака, 4-а звернулися до моєї депутатської приймальні із проханням облаштувати укриття в їхньому будинку. Ми включили цей об’єкт до Програми соціально-економічного розвитку на 2025 рік та виділили фінансування з міського бюджету».
А це повідомлення про ремонт електрощитової у будинку: «Ці роботи заплановано по зверненню голови правління ЖБК, який спрямував до нас відповідне звернення. Пообіцяли і виконали по Програмі економічного та соціального розвитку на 2025 рік», – цитують Михайла Іщенка на сторінці його політсили.
Таких прикладів на сторінці чимало, що засвідчує: і без депутатських фондів ремонти в житлово-комунальному господарстві та в освіті тривають, адже є Програма економічного і соціального розвитку м. Києва на 2024–2026 роки. Депутати можуть розв’язувати ці проблеми, вносячи свої пропозиції. А так змушені вдаватися до різних хитрощів.
Наприклад, Ярослав Федоренко від «Єдності Олександра Омельченка» ліз на дах школи, щоб продемонструвати результати своєї роботи.
скриншот Facebook-сторінки депутата Київської міської ради Ярослава Федоренка
У соцмережі депутата переважно пости про волонтерську допомогу ЗСУ, а от у річному звіті інформації значно більше. Тут і заміна вікон, дверей і ліфтів у житлових будинках, і капітальні ремонти укриттів, покрівель й асфальтового покриття, і передання обладнання (бензопил, газонокосарок, ноутбуків) житлово-експлуатаційним дільницям.
скриншот звіту за 2025 рік депутата Київської міської ради Ярослава Федоренка
Крім того, депутат повідомив про 13,5 млн фінансової допомоги для 5405 людей (середня виплата – майже 2,5 тис. грн), ще 1,92 млн за програмою «Турбота».
Ганна Свириденко від ВО «Батьківщина» завітала до міської дитячої клінічної лікарні № 1, щоб «побачити на власні очі», як функціонують ліжка, закуплені на частину депутатського фонду. Влітку показувала ремонти в школах, а також заміну вікон і дверей і ремонти покрівлі в багатоквартирних будинках, однак джерел походження коштів не зазначила. Її однофракцієць Юрій Зубко вітав пенсіонерів Деснянського району з нагоди Міжнародного дня людей похилого віку.
«Пенсіонери подякували за встановлені за кошти із депутатського фонду пандуси, зручні лавочки біля під’їздів, допомогу в отриманні від держави безкоштовних ліків», – пишуть на сайті Київської міської організації «Батьківщини».
А ще один представник біло-червоних Віталій Нестор «переобладнав свою громадську приймальню з метою підтримки мешканців Подільського району, надання їм простору, де можна зігрітися». Мабуть, варто нагадати, що робота цієї приймальні фінансується з міського бюджету, тобто за гроші тих, кого він запрошує погрітися в «своїй» приймальні.
На низькому старті
На прикладі Київради видно, що політсили, які представлені в столичному парламенті, активно використовують депутатські фонди. Про те, наскільки цей процес активізувався, свідчить загальний бюджет програми доручень виборців, який 2025-го зріс на третину відносно 2024-го й удесятеро з 2022-го.
Рекордні 2 млрд грн адміністративного ресурсу вже зараз активно «наповнюють» електоральну базу майбутнім кандидатам у депутати. Саме тому особливо привабливим видається акцент на фінансовій допомозі конкретним людям, які незабаром стануть виборцями. Це призводить до переважання політичної вигоди над системним вирішенням проблем міста.
Середній «чек» у приблизно 2 тис. грн дозволив політикам охопити десятки тисяч виборців і сформувати персоналізовану лояльність до конкретної особистості.
І, здається, відмовлятися від депутатських фондів столичні обранці не збираються, адже далеко не кожен кандидат зможе дозволити собі витратити на передвиборчу агітацію 15 млн грн. Тим паче, коли йдеться про бюджетні гроші, які за допомогою клавіатури та кількох правильних акцентів можуть перетворитися на гідну піар-кампанію.
Наталка Бахамент, рух «Чесно»