“`html 
Парвіз Насібов: Спортсменам з РФ та Білорусі не осягнути, як це не мати сну через атаки
20 квітня 2026 року в албанських Тирані стартує Європейський чемпіонат з боротьби. Проте, у складі нашої команди не буде одного з провідних атлетів – дворазового призера Олімпійських ігор Парвіза Насібова.
В ексклюзивному інтерв’ю «Главкому» відомий український борець повідомив про причину пропуску європейської першості, повернення до минулої вагової категорії, умови тренувань під час війни та ймовірного наступника у сім’ї борців Насібових.
«Мета на Чемпіонаті світу – повернутися з нагородою»
Павізе, які ваші основні завдання на 2026 рік?
Основна мета – пройти український відбір і результативно виступити на цьогорічному Чемпіонаті світу у своїй поточній ваговій категорії до 72 кг. Результативно – це повернутися з призовим місцем. А далі вже готуватися до Олімпіади-2028, так як наступний рік вже буде передолімпійський і потрібно буде відбиратися на Ігри.
Пропуск Європейського чемпіонату – це частина плану на рік?
Я пропускаю Європейський чемпіонат у Тирані, тому що не пройшов кваліфікацію, поступившись на змаганнях у Франції своєму супернику і колезі по збірній Дмитру Васильєву. Зараз я повинен сконцентруватися на Чемпіонаті України та пройти відбір на світову першість.
Зараз ваш найкращий результат на Чемпіонаті світу – восьма позиція. Яку ціль визначаєте перед собою на світовій першості, яка відбудеться у жовтні у Бахрейні?
Скажімо так, я – максималіст, але також і реаліст. Тому, звичайно, хочу завоювати Чемпіонат світу. Однак, якщо не зможу вибороти титул, то срібло або бронзу розцінюватиму для себе також гарним підсумком. Інакше кажучи, завдання – повернутися з медаллю.
У цьому сезоні залишаєтеся у ваговій категорії до 72? Повернутися до своєї колишньої категорії до 67 кг плануєте вже наступного року?
Так, в наступному році буду переходити в олімпійську категорію до 67 кг. Оскільки моя надія про золото Олімпіади ще не згасла. Звісно, це буде нелегко. Доведеться скидати близько 10 кг, постійно стежити за вагою, ретельно зганяти перед турнірами.
Це буде певна постійна боротьба із самим собою: безперервна війна зі своїми потребами та складна робота на тренуваннях. Але це частина моєї професії і я до цього готовий. Допоможе мені в цьому і моя дружина-дієтолог. Я люблю добре поїсти, але налаштований від багатьох речей відмовитись заради олімпійської надії.
Парвіз Насібов: Я – максималіст, але одночасно і реаліст. фото: UWW
«На чемпіонаті України я повинен здобути перемогу і довести, що є першим номером у ваговій категорії до 72 кг»
Що висловите про нову систему кваліфікації на Олімпіаду, коли можна буде відібратися також і через рейтинг. Як ви вважаєте, нові норми відбору будуть вам на руку?
Раніше можна було пройти відбір на Олімпійські ігри завдяки участі на Чемпіонаті світу та ще на двох обраних змаганнях. Зазвичай, я питання з ліцензією намагався вирішити на світовій першості. Так мені було легше і зрозуміліше. Відтепер на Олімпіаду можна потрапити і через рейтингові бали.
Ми в команді обговорювали нову систему олімпійського відбору і багатьом вона здається простішою за минулу. Хоча я для себе ще не вирішив до кінця – буде легше чи ні? Без сумніву, що передолімпійський сезон слід проводити успішно і не затягувати з ліцензією.
Ваші думки про нову систему оцінювання сутичок, коли за рахунку 1-1 виграє той, хто першим отримав бали. Ці зміни вам корисні?
Я обожнюю боротися з першої миті, а не чекати, тому мені це підходить. В цілому, це позитивні зміни, які покращать боротьбу і зроблять її більш захоплюючою.
Що повідомите про нову зірку нашої збірної Єгора Якушенка – чемпіона світу та Європи U23 у ваговій категорії до 97 кг?
Добрий хлопець, великий талант. Цікаво буде за ним спостерігати на дорослому рівні. Але, мушу його попередити, що юніорська боротьба і доросла дуже різняться. Щоб проявити себе на цьому рівні потрібна постійна важка праця. Про це треба завжди пам’ятати.
На Європейському чемпіонаті у ваговій категорії до 72 кг Україну представлятиме Дмитро Васильєв. Як його охарактеризуєте?
Я поступився йому у січні цього року з рахунком 2-3 на турнірі у Франції. Звісно, перед цим у мене була чотиримісячна перерва у турнірах, але це не є якимось виправданням. Тепер на чемпіонаті України я повинен перемогти і засвідчити, що є лідером у цій ваговій категорії. На даний момент бажаю йому успіхів на Європейському чемпіонаті, чекаю від нього гідного виступу.
До речі, на Європейському чемпіонаті у Тирані у складі нашої команди з греко-римської боротьби буде відразу чотири дебютанти. Це продуманий крок тренерського штабу на омолодження?
У збірній відбувається закономірний процес зміни поколінь. Але якщо брати склад на європейську першість, то там усе відкрито. Ніякого блатництва, усе за результатами. Загалом у нас чудова команда, всі хлопці міцні. З цікавістю спостерігатиму за виступом команди на чемпіонаті.
«Сину Алі вже скоро два роки. Можливо, в родині росте ще один борець»
Як війна впливає на умови тренувань? Під час турнірів запитують борці з інших держав про війну та умови тренування в Україні?
Звісно, колеги-борці цікавляться ситуацією в Україні. Багато запитують і про нашу підготовку за таких складних обставин. Для більшості ще незвично, що в ХХІ столітті можливий такий жах як війна, а атлети змушені переривати тренування щоб ховатися в підвалах під час повітряних атак.
Однак, ми вже звикли до цього. І ніхто не скаржиться на умови. Всі розуміють, що є люди, яким набагато складніше за нас, які воюють і кожного дня ризикують життям. За що ми всі їм безмежно вдячні.
Ось зараз ми з вами розмовляємо, а у Києві повітряна тривога. Дружина пише, що є ракетна загроза. Звичайно, це відволікає від роботи, і переживаєш не так за себе, як за своїх близьких. Можливо тим же спортсменам з РФ і Білорусі не зрозуміти, як це не відпочивати вночі через обстріли. Але ми звикли. І більше того, ще й перемагаємо їх. Наприклад, нещодавно на турнірі в Болгарії здолали білорусів і показали, що незважаючи на війну ми здатні не втрачати свій рівень.
Парвіз Насібов у цьому році буде концентруватися на Чемпіонаті України та світовій першості Фото: UWW
Чи може легенда нашого спорту Жан Беленюк повернутися в боротьбу заради Олімпіади-2028? Що скажете, можемо побачити його в Лос-Анджелесі у віці 37 років?
Я дуже захоплююсь Беленюком. Він для мене завжди буде взірцем професійного ставлення до діяльності, і я багато чому навчився у нього. Але, чесно кажучи, я не вірю у його повернення в боротьбу на найвищому рівні. Так, Беленюк і зараз у відмінній формі, але просто повернутися на килим і повернутися заради успіху на Олімпіаді – це велика різниця. Хтось говорить, у спорті все можливо. Безперечно, але для цього потрібна просто неймовірна мотивація.
Повідомте про вашу дружину Олену. Як ви зустрілися? Чи є у неї плани відновити спортивну діяльність?
До речі, сьогодні (розмова відбулася 13 квітня – «Главком») рівно 10 років як ми познайомились з Оленою і чотири роки як побралися. Де познайомились? На зборах. Моя майбутня дружина Олена Кремзер теж була професійною борчинею. Посміхнулись один одному і почали зустрічатися. Виходить, спорт нас і з’єднав разом.
Зараз за усіма моїми звершеннями стоїть саме дружина, яка є моєю підтримкою, допомогою і матір’ю мого сина. А також інші жінки з мого життя – мати, сестра. Для мене жінки – це надзвичайні люди, які народжують і ростять дітей, а поряд з цим ще й досягають успіхів у професії. Скільки житиму – стільки буду дякувати жінкам.
Наскільки складно тобі і дружині – людям, які мають відношення до професійного спорту, поєднувати батьківство?
На даний момент усі головні батьківські зобов’язання на дружині. Ну, а сину Алі вже скоро виповниться два роки. Вже ходить до дитячого садка. Не знаю, можливо, в родині росте ще один борець. У будь-якому разі, усі схильності у нього до цього є. Є навіть борцівське трико. Хоча я не впевнений, чи хочу щоб син пішов моїм шляхом. Боротьба і спорт в цілому – це дуже важка справа, яка вимагає від тебе багато жертв.
Святослав Василик, «Главком»
“`