Музиканти та актори виступили проти використання з творів для навчання ШІ © depositphotos/BiancoBlue Вони протестують проти неліцензованого використання своїх творів.
Понад 10500 музикантів, акторів та авторів підписали відкритого листа, у якому виступили проти «неліцензованого використання творчих робіт» для розробки систем штучного інтелекту (ШІ), таких як ChatGPT від OpenAI. Серед тих, хто підписав лист Том Йорк із Radiohead, актриса Джуліанна Мур і лауреат Нобелівської премії письменник Кадзуо Ісігуро, повідомляє The Washington Post.
Автори листа стверджують, що використання творчих робіт без ліцензії для розробки та навчання ШІ є «серйозною, несправедливою загрозою для отримання засобів для існування людей, які стоять за цими роботами, і не повинно бути дозволено».
Компаніям, які займаються розробкою ШІ, потрібні тексти, зображення, відео та інші матеріали для навчання моделей. Ці дані часто одержують з інтернету без згоди або ліцензії від їхніх авторів.
При цьому компанії-розробники стверджують, що подібна практика захищена як «сумлінне використання» відповідно до закону про авторське право. Але власники контенту та його творці дедалі частіше виступають проти неї. Вони стверджують, що розробники ШІ порушують авторські права.
У судах вже розглядається кілька позовів, поданих проти ШІ-розробників. Регулятори в США та Великій Британії обговорюють, чи слід створювати винятки з авторських прав для проектів у галузі штучного інтелекту, включаючи можливість дозволити компаніям, які займаються ШІ, збирати дані, якщо художники та видавці не заборонили цього.
Лист підписали актори, включаючи Кевіна Бейкона та Меліссу Джоан Харт; коміки Кейт Маккіннон та Розі О’Доннелл; автори, включаючи Енн Петчетт та Емілі Сент-Джон Мендел; автори пісень Біллі Брегг та Бьорн Ульвеус з ABBA; та безліч відзначених нагородами композиторів, які працювали над такими фільмами, як «Аватар» та «Життя Пі».
Лист з’явився після протестів проти несанкціонованого використання творчої роботи для ШІ систем. У них взяли участь, зокрема, музиканти, як Біллі Айліш та Нікі Мінаж, голлівудські документалісти та група з більш ніж 15 000 авторів, включаючи Маргарет Етвуд та Джонатана Франзена.
Незважаючи на бурхливий розвиток інструментів штучного інтелекту, Україна все ще суттєво відстає у регулюванні цієї революційної технології. Але у травні Рада Європи погодила Конвенцію про штучний інтелект, яка стала першим прикладом міжнародно-правого документа, що має обов’язковий характер.
Чому ініціатива Ради Європи є революційною? У чому суть рамкової конвенції та які були проблеми під час її розробки? І як вона може провокувати Україну?
На ці питання у статті «Перша Конвенція Ради Європи про штучний інтелект. Чому це важливо і що це означає?» відповідає кандидат юридичних наук адвокат Сергій Козьяков.
