Нещодавній удар США та Венесуели по лідеру Tren de Aragua відгукнеться по всій Латинській Америці Удар по лідеру Tren de Aragua: наслідки для Латинської Америки
Головне:
- Удар, що ліквідував ватажка Tren de Aragua, свідчить про суттєві зміни у співпраці Каракаса з Вашингтоном у сфері безпеки.
- Під керівництвом Дельсі Родрігес Венесуела дедалі більше йде назустріч вимогам США щодо безпеки, уникаючи при цьому політичних реформ.
- Цей удар створює регіональний прецедент для операцій під егідою США проти злочинних організацій та може посилити тиск на інші уряди.
На супутниковому знімку, з написом “Несекретно” у верхній частині екрана, видно будівлю із зеленою бляшаною покрівлею. Камера обертається. Потім з нижнього лівого кута влітає ракета. Потужний вибух, клуби диму, уламки розлітаються на всі боки.
Це відео зафіксувало ракетний удар 12 червня, спрямований на Ектора Рустенфорда Герреро, відомого як “Ніньо Герреро”, лідера Tren de Aragua – венесуельського угруповання, що стало однією з найвідоміших транснаціональних злочинних організацій півкулі.
Схожі відео, але зняті у відкритому морі, стали доволі поширеним явищем за останній рік. Президент США Дональд Трамп, міністр оборони Піт Хегсет і Південне командування США оприлюднили понад шістдесят відео ракетних ударів по суднах, які нібито перевозили наркотики, в рамках операції “Southern Spear”.
Ці відео стали символом операційної доктрини адміністрації Трампа щодо підходів до безпеки в Латинській Америці: поєднання сили та публічних доказів, що все частіше здійснюється за співпраці з урядами країн-партнерів на їхній території.
Удар по “Ніньо Герреро”, однак, означає ескалацію цієї доктрини. Це, за повідомленнями, вперше США використали ракету для ліквідації лідера банди в Латинській Америці, і ця операція була проведена “в повній співпраці з венесуельськими силами безпеки”, як заявив Хегсет, що було підтверджено тимчасовим урядом Венесуели. Ця деталь має таке ж значення, як і сам удар. Роками злочинні організації у Венесуелі розраховували на державний захист як на ліцензію для своєї діяльності. Тепер це припущення, здається, застаріло.
Ліквідація, ймовірно, відбулася під час операцій, проведених венесуельськими військовими проти злочинних груп в Орінокському гірничодобувному регіоні на півдні штату Болівар. Ця частина Венесуели є домом для Las Claritas Sindicato – злочинної групи з тісними зв’язками з Tren de Aragua, яка давно контролює незаконний видобуток корисних копалин у регіоні. Регіон розташований над одними з найбільших родовищ золота та критично важливих мінеральних ресурсів півкулі – територією, на яку все більше уваги звертають іноземні інвестори, оскільки Венесуела обережно відкривається для зовнішнього капіталу.
З цього випливають два важливі висновки. По-перше, під керівництвом тимчасової адміністрації Дельсі Родрігес Венесуела дедалі більше піддається вимогам США у двох ключових сферах: економіці та безпеці. Третє питання – політичні реформи – залишається невирішеним, без жодних часових рамок для вільних та чесних виборів.
Сприяючи боротьбі зі злочинними групами та демонструючи готовність ліквідувати колишніх союзників і фактичних партнерів із забезпечення безпеки, тимчасовий уряд Венесуели знайшов спосіб уникнути тиску щодо політичних реформ. Він, ймовірно, сподівається, що адміністрація Трампа менше наполягатиме на справжньому демократичному переході, доки Каракас продовжує виконувати зобов’язання у сфері безпеки та розвитку ресурсів.
У цьому підході є певна логіка. Адміністрація Трампа чітко дала зрозуміти, що співпраця у сфері безпеки є не предметом переговорів для будь-якого уряду, який прагне залишатися у добрих стосунках з Вашингтоном. Каракас, попри роки навмисного культивування злочинних партнерств, вирішив підкоритися.
Розрив з минулим
Удар по “Ніньо Герреро” – це не просто зміна політики, а вражаючий поворот. Попередник Родрігес, Ніколас Мадуро, вдосконалив модель “Гібридної держави”, за якою злочинні групи, такі як Tren de Aragua, були безпосередньо інтегровані до офіційного апарату безпеки, де вони систематично співпрацювали та координувалися з державою, згідно з дослідженням центру InSight Crime.
Напад був настільки значущим, що лідер венесуельської опозиції Марія Коріна Мачадо виступила із заявою на підтримку дій США, які, за повідомленнями, були проведені за участю тимчасового уряду. Вона зазначила, що Венесуела “просувається у відновленні фундаментальних свобод громадян” та “починає спостерігати демонтаж збройних груп, злочинних організацій та мафій, які діяли з абсолютною безкарністю, контролюючи та руйнуючи величезні території нашої країни”.
Хоча ліквідація “Ніньо Герреро” навряд чи знищить організацію, це важлива символічна перемога, яка може прискорити фрагментацію групи, що залишилася без чіткого лідерства.
Однак, що важливіше, ніж аналізувати, як обезголовлення Tren de Aragua вплине на саму банду, є те, що цей удар сигналізує іншим злочинним групам та урядам. Колишні союзники та партнери венесуельського уряду зі злочинного світу більше не можуть почуватися в безпеці, оскільки захист, який вони колись мали за старою системою кримінального управління, ставиться під сумнів.
Інші збройні групи, які зміцнили свою присутність у Венесуелі під державним захистом, тепер опиняються в подібному становищі, особливо ті, що діють у стратегічно важливих для Вашингтона регіонах. До них належать Армія національного визволення (Ejército de Liberación Nacional – ELN) та дисиденти Революційних збройних сил Колумбії (Fuerzas Armadas Revolucionarias de Colombia – FARC). Обидві є колумбійськими партизанськими організаціями, які мають значну присутність у кількох венесуельських штатах і глибоко залучені до видобувної галузі, що зараз відкривається для іноземних інвесторів. Роками кожна з них мала угоду з венесуельською державою та виконувала для неї операції з безпеки. Однак тепер обидві можуть стати мішенями, особливо в штатах Болівар та Амасонас.
Наслідки за межами Венесуели
Другий важливий висновок полягає в тому, що Вашингтон тепер має прецедент, який можна показати іншим країнам регіону, демонструючи, якою може бути співпраця. Адміністрація Трампа неодноразово наполягала на тому, що вона почне завдавати ударів по картелях та їхніх лідерах у Мексиці, і США нарощують таємні операції, про що свідчить інцидент у квітні, коли два офіцери ЦРУ загинули під час повернення після знищення нарколабораторії на півночі Мексики.
Згідно з загальноприйнятою думкою, відносини у сфері безпеки між США та Мексикою вже є дуже міцними: з моменту приходу Трампа до влади Мексика екстрадувала до США дев’яносто двох високопоставлених лідерів картелей та їхніх членів. Мабуть, найдраматичнішим прикладом співпраці США та Мексики на сьогоднішній день було вбивство Ель Менчо, лідера картелю Jalisco New Generation, яке було здійснене мексиканськими силами за підтримки розвідки США в лютому 2026 року.
Однак цього було недостатньо для чинної адміністрації, яка наполягала на прямих кінетичних діях і заявила, що наземні удари по картелях можуть послідувати за нещодавніми морськими операціями США. Президент Мексики Клаудія Шейнбаум твердо стоїть на своєму, прямо заявивши Трампу, що розгортання американських військ у Мексиці неможливе. Але оскільки Венесуела надала США “зелене світло” на летальний удар на своїй території, Вашингтон має модель, на яку може посилатися, і тиск на Мехіко може лише зрости.
Венесуела не самотня. У березні 2026 року США та Еквадор провели спільні військові операції проти визначених терористичних організацій – перші підтверджені наземні операції за участю США такого роду на еквадорській території. Того ж місяця Болівія відновила оперативну співпрацю з Управлінням боротьби з наркотиками США через сімнадцять років після того, як уряд Болівії за президента Ево Моралеса вислав американське агентство у 2008 році.
Подробиці можна знайти на сайті: www.atlanticcouncil.org