Попри велику ефективність FPV-дронів для українського війська, заклик віцепрем'єра — міністра цифрової трансформації Михайла Федорова збирати такі «пташки» для армії вдома визвав неоднозначну реакцію українців.
ВІДЕО ДНЯ
Думки розділилися — одні гаряче підтримали, інші затаврували ідею як профанацію та спробу перекласти відповідальність з влади на суспільство.
Заяву про домашнє виробництво FPV-дронів Михайло Федоров оприлюднив у суботу. Він запевнив, що уряд робить все, щоб налагодити безперебійне серійне виробництво безпілотників на державному рівні, але додав, що кожен українець може «особисто рухати Україну до перемоги».
Зокрема, Федоров похвалив волонтерський проєкт «Народний дрон» від об’єднання Victory Drones. Йдеться про безоплатний інженерний курс, який розповідає, як в домашніх умовах зібрати 7-дюймовий FPV-дрон. Готові дрони проходять перевірку якості, й якщо все гаразд, їх відправляють військовим.
РЕКЛАМА
«Учасники курсу вже передали військовим понад 100 безпілотників. Загалом більш ніж 80% з них надійшли на перевірку до інструкторів Victory Drones у гарному робочому стані, решту треба було дещо допрацювати. Це дуже високий показник для пілотної збірки», — повідомив Федоров.
«FPV-дрони стали геймченджерами в цій війні. Долучайтеся до проєкту — і будьте залученими до перемоги», — закликав він.
РЕКЛАМА
Заклик міністра суспільство сприйняло неоднозначно. Частково тригером послужило те, що перед цим влада неодноразово робила гучні обіцянки щодо налагодженого серійного виробництва дронів державним коштом.
Крім того, зовсім нещодавно стало відомо про нові російські FPV-дрони з машинним зором. Це стало неприємним сюрпризом для українського війська, оскільки механізмів захисту від таких «розумних» БПЛА ще немає.
РЕКЛАМА
Зокрема, резонанс у мережі викликав пост Сергія Марченка, який показав, що, на перший погляд, все виглядає чудово: люди збирають дрони, передають армії — профіт.
Але якщо порівняти економіку фабрики з виробництва дронів з економікою індивідуального збирання в домашніх умовах, вважає користувач, то виявиться, що вартість засобів виробництва буде вищою, а продуктивність праці — набагато нижчою. Також програватимуть логістика та якість кінцевого продукту. Крім того, українці будуть витрачати не недосконалі дрони гроші, які раніше донатили на армію.
Виходить, замість донатів на потрібні речі, люди будуть витрачати свої гроші й час на неефективне виробництво. Тож таке виробництво буде не дешевше, а, навпаки — дорожче.
«Думаю, в тилу не має бути армії дронів, бригади збирачів танків, батальйону паяльників РЛС. Єдина армія, яка має бути в тилу — це армія платників податків. Яка платить податки, донатить на армію, готується до мобілізації, щоб замінити тих, хто пішов першим», — пише користувач.
Навіть одна, невеличка, на 200 людей, фабрика збирання дронів буде ефективнішою за весь цей запропонований проєкт з від'ємним результатом.
На цьому тлі заклик до українців збирати дрони самотужки викликав чимало іронічних зауважень. Мовляв, ось як влада зібралася досягнути показника у мільйон дронів на рік.
В коментарях дехто згадав ініціативу диктатора Китаю Мао Цзедуна наприкінці 1950-х років, щоб у кожному селянському дворі почали плавити сталь. Тоді все провалилось, витратили багато матеріалів, а на виході отримали дуже неякісну сталь.
В результаті всі погодились з ексміністром Юрієм Луценком, що закупівля дронів для армії — це справа державної важливості, і не варто перекладати її на плечі громадян.
Раніше ми писали про результати роботи на фронті «Армії дронів».
