В Україні крипторинком керуватимуть два органи: головний та другорядний

Ринок криптовалют в Україні отримає двох регуляторів: основного й допоміжного

Новий очільник НКЦПФР Олексій Семенюк на Київському форумі з кіберстійкості 2026 (Фото: НКЦПФР)

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) може стати головним регулятором сфери віртуальних активів в Україні, а Національний банк – додатковим, повідомив голова комітету з питань оподаткування Верховної Ради, ініціатор відповідного законопроєкту №10225-д Данило Гетманцев у розмові з Forbes Україна.

“Найближчим часом чекаємо від Офісу президента повного перезавантаження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Це має включати організацію прозорого конкурсу та зміну членів комісії, зокрема й голову. Там вже відбуваються процеси всередині. Враховуючи це, можемо дійти згоди, щоб комісія стала основним регулятором, а Нацбанк – допоміжним”, – сказав він, оголосивши про голосування за законопроєкт у другому читанні вже у березні.

Перше слухання законопроєкту про внесення змін до Податкового кодексу з метою унормування обігу віртуальних активів відбулося у вересні 2025 року.

Раніше Гетманцев заявляв, що НКЦПФР не може виступати регулятором цієї сфери, оскільки, на його переконання, комісія не справляється навіть зі своїми поточними обов’язками.

У грудні та січні президент Володимир Зеленський достроково відправив у відставку голову НКЦПФР Руслана Магомедова, призначивши замість нього Олексія Семенюка, та підтримав звільнення двох членів комісії, що вплинуло на думку Гетманцева.

У початковій версії законопроєкт передбачав запровадження оподаткування прибутку від операцій з віртуальними активами (у формі різниці між продажем і придбанням) за ставкою 18%. Не підлягатимуть оподаткуванню обміни між криптовалютами та продажі до однієї мінімальної заробітної плати, а також віртуальні активи, отримані внаслідок випуску або безкоштовно від емітентів.

Для активів, придбаних до набрання чинності законом, у разі реалізації у 2026 році буде застосовуватися спеціальна ставка 5%. Якщо платник податку не скористається цим правом, згодом такі доходи будуть оподатковуватися на загальних засадах.

Платники податку самостійно повинні будуть здійснювати облік фінансового результату від операцій з віртуальними активами, відокремлено від інших надходжень і витрат.

Постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, будуть зобов’язані стати на облік у відповідному державному органі та щороку до 31 січня подавати звіт про операції з віртуальними активами. Проєкт передбачає штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік, а також за неподання або несвоєчасне подання звіту.

  • У лютому 2022 року Рада прийняла закон №2074-IX “Про віртуальні активи”. Він досі не почав діяти, оскільки для введення його в дію потрібно було внести зміни до Податкового кодексу, чого парламент не зробив.

ПодаткиНБУкриптовалютаДанило ГетманцевНКЦПФР

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *