Вперше ім'я та обличчя Червінського потрапило у медіа в грудні 2021 року, коли він вирішив вийти в публічну площину через зрив масштабної операції із затримання групи бойовиків ПВК «Вагнер». За словами Червінського, після того, як силовики доповіли про свої плани Офісу президента, спецоперація провалилася. Розвідник побачив у цьому особисту відповідальність голови ОП Андрія Єрмака та президента Володимира Зеленського й назвав їхні дії держзрадою. Вдруге прізвище Червінського з’явилося в усіх новинах у 2023 році, коли йому оголосили підозру в перевищенні службових повноважень під час проведення спецоперації на аеродромі «Канатове». Туди російський пілот-утікач мав перегнати Україні військовий літак рф.
ВІДЕО ДНЯ
За версією слідства, саме дії контррозвідника спровокували те, що натомість на аеродром прилетіли ворожі ракети, внаслідок чого були поранені захисники і загинув командир військової частини та зруйнована злітна смуга й техніка. Сам Червінський ці закиди заперечує.
В інтерв’ю «УП» полковник Роман Червінський покроково згадав 23 липня 2022 року, коли відбувся ракетний обстріл аеродрому «Канатове».
За словами контррозвідника, перша санкція на проведення операції була отримана від Залужного усно. Потім Головнокомандувач підписав другу, вже письмову санкцію, але цей документ було знищено при розформуванні військової частини, де рахувався Червінський через брак архіву таємних документів. Проте, як зауважив Червінський, Залужний підписав лист, адресований СБУ (бо ця структура не підпорядковується Головнокомандувачу. — Авт.) з проханням з метою забезпечення спільних заходів відрядити співробітника, який займався проєктом по літаку й для виконання частини роботи в компетенції цієї служби. Лист було підписано 11 червня.
РЕКЛАМА
«Цей документ є. СБУ довго його не показувала, казала, що його не існує, що співробітник не був відряджений… Але потім копія цього листа знайшлася з підписом Баканова», — пояснив Червінський перший етап планування операції та залучення СБУ до неї…
Контррозвідник згадав, як напередодні він відправив певну кількість людей створювати разом із представниками Військово-повітряних сил коридор для прольоту (російського літака — Авт.).
РЕКЛАМА
«Вони взяли із собою системи ПЗРК. О 12-ій чи 13-ій годині того дня відбулася чергова нарада у мене і мого керівника-генерала, а також генерала Військово-повітряних сил, який брав участь у цій операції», — каже полковник.
За словами Червінського, було ухвалено рішення, що він разом з 20 офіцерами також виїжджає на «Канатове», щоб безпечно забрати пілота. Він додав, що військовослужбовці самого аеродрому не знали про операцію — було ухвалене рішення їм не повідомляти.
РЕКЛАМА
«Їх було дуже багато, і були ризики, що серед них є люди, які повідомляють росіянам інформацію. Після наради я приїхав додому, переодягнувся і о 16-ій чи о 18-ій годині ми вилетіли гвинтокрилом на Кропивницький», — згадує розвідник.
Він додав, що гвинтокрил йому надав командувач Військово-повітряних сил на прохання командувача територіального командування, з яким була нарада.
«Зі мною летів представник цього командування і ще кілька людей, які налаштовували зв'язок нам. Хлопці мої поїхали автомобільним транспортом», — згадує він.
Червінський також додав, що співробітник Служби безпеки був відряджений до Львова, тому що туди мала прибути дружина цього пілота, який мав перегнати літак в Україну. Але вона не приїхала о 2-ій годині ночі, як планувалось.
Він каже, що на той момент йому була відома ця інформація. Тому він й залишився на аеродромі.
«Якби ми просто знялися і поїхали, а цей пілот все ж таки підлетів, вони (сили ППО, які там дислокувалися — Авт.) не знали б, як реагувати, а люди з Військово-повітряних сил, які були поруч зі мною, знали алгоритм дії, знали, як діяти в цій ситуації. Ми не могли там кинути все просто так», — підкреслив розвідник.
За його словами, вони не бачили ризиків у тому, щоби залишитись. Бо ракети, як зауважив Червінський, запускають не по операціях, а по об'єктах, незалежно від того, є там операція чи ні.
«Аеродром — це військовий об'єкт, який, згідно з міжнародними військовими конвенціями, є легітимним об'єктом для обстрілів. Тому обстріл аеродромів під час війни — звичайна справа. Це так званий плановий ризик. Тож, операція жодним чином не пов'язана з обстрілом», — сказав він.
До того ж Червінський навів ще один аргумент, що при плануванні операції не було повідомлено, на який саме з трьох аеродромів має прилетіти російський льотчик.
Раніше повідомляли про те, що Романа Червінського випустили під заставу по справі про ракетний обстріл «Канатового».
