У жовтні минулого року міністр збройних сил Великої Британії Джеймс Хіппі назвав Чорноморський флот росії «функціонально розгромленим», виходячи з втрат, яких він зазнав від атак безпілотників і ракет, здійснених силами спеціального призначення. Крим, можливо, і є «непотоплюваним авіаносцем», як одного разу сказав путін, але після того, як Севастополь, зокрема, зазнав поразки, а багато кораблів втекли до більш східного порту Новоросійська в росії, він стає досить небезпечним «авіаносцем» для перебування на його борту, пише британський журналіст Том Шарп.
ВІДЕО ДНЯ
«Незважаючи на ці успіхи, я вважав, що слово „поразка“ тоді було передчасним. Минуло ще два місяці, перш ніж торгівля зерном та іншими товарами в українських портах і з них почала відновлюватися; ще більше часу пройшло, перш ніж тоннаж наблизився до „нормального“, що зараз і сталося. Запеклі циніки скажуть, що навіть тоді, поки Чорноморський флот мав ракети „Калібр“, здатні долетіти з одного берега Чорного моря до іншого, флот не можна було назвати переможеним, функціонально чи якось інакше. Хоча завжди треба пам'ятати, що для того, щоб стріляти „Калібром“, треба знати, де є ціль, в яку треба влучити, або де вона в будь-якому випадку буде знаходитися. росія вже давно втратила будь-які можливості спостереження і прицілювання в західній частині Чорного моря, і її „Калібри“ не становлять загрози для торговельних суден, що рухаються між Одесою і румунськими водами», — зазначає він.
У будь-якому випадку, справа зрушила з мертвої точки. Сам Крим тепер стискається — і не лише військово-морська база в Севастополі. Американські балістичні ракети Atacms і остаточне скасування президентом Байденом заборони на їх використання для ураження цілей в росії означає, що жодне місце на театрі воєнних дій тепер не є безпечним для росіян.
Журналіст підкреслив, що зараз Крим живлять дві артерії — Керченський міст і нова залізнична лінія, побудована через сухопутний міст зі сходу, і обидва ці об'єкти перебувають у зоні дії американських ракет Atacms. Українці вже двічі встигли пошкодити міст в Криму — у жовтні 2022 року та в липні 2023 року. Незважаючи на зусилля з ремонту, він все ще не працює на повну потужність. У відповідь на це росія побудувала нову залізничну лінію через сухопутний міст зі сходу.
РЕКЛАМА
Залишається незрозумілим, чи дозволив Джо Байден українцям мати ПТРК з унітарними боєголовками, які можуть зносити мости: але ясно, що незалежно від того, які ПТРК вони мають, вони можуть перерізати сухопутну залізницю, коли їм заманеться. Її можна було б відремонтувати досить швидко — важко надовго вивести з ладу залізницю, прокладену по рівнинній місцевості — але на цей маршрут постачання, очевидно, більше не можна покладатися, додає Том Шарп.
Тим часом, за даними британської розвідки, росія ставить на місце вісім раніше пошкоджених штормом загороджувальних барж на південній стороні Керченської протоки. Іншими словами, росіяни серйозно турбуються про цей міст.
РЕКЛАМА
«Багато хто вважає, що росія якимось чином має необмежені ресурси, які вона може задіяти під час війни, але мені так не здається. Зважаючи на те, що нещодавно багато військ було перекинуто на північ через невдалий штурм Харкова, цілком можливо, що виснажені російські війська в Криму дозріли до того, щоб бути розгромленими. Незалежно від того, що я думаю, для президента Зеленського залишається питання: коли Крим буде відрізаний та ізольований — а це, безсумнівно, незабаром станеться — як Україна зможе утримати цю перевагу? Можливо, Криму взагалі не потрібні українські „чоботи на землі“. Перекрийте артерії, посильте тиск і почекайте, поки закінчаться ракети, боєприпаси і основні запаси. Потім спостерігайте, як зростають рахунки, як путін змушений спалювати ресурси, щоб утримати півострів, не досягаючи нічого, окрім уникнення пропагандистських втрат. Додайте до цього фактор збентеження, і Крим стає не просто значно скороченою оперативною базою, але й переговорним майданчиком, що має стратегічне значення для всього конфлікту», — констатує Шарп.
Раніше у «ФАКТАХ» писали, як Україна затягує зашморг навколо Криму.
РЕКЛАМА
Джерело
