Час війни — особливий час для органів, які слідкують за дотриманням законності. Адже в цей період фіксується величезна кількість воєнних злочинів. Під час війни загострюються і внутрішні проблеми, пов’язані з організованою злочинністю та корупцією, в тому числі, і всередині самих правоохоронних органів. Ситуація ускладнюється тим, що часто при розслідуванні злочинів, особливо, економічних, є ризик перетнути межу і спричинити тиск на бізнес, перешкодити діяльності підприємств, які і так ледве виживають в цей непростий час. Тому так важливо, щоб правоохоронці дотримувалися закону, а їхні дії були максимально точними, ювелірними. Щоб з одного боку — провести розслідування економічного злочину та довести справу до суду, з іншого — не зашкодити економічній безпеці, зберегти спроможність країни. Про те, як з цими викликами справляються органи дотримання правопорядку, ми розпитали прокурора Офісу генерального прокурора Артема Бояренка.
ВІДЕО ДНЯ
— Пане Артеме, під час війни на перший план очікувано виходять злочини проти людяності. Проте, економічна злочинність, теж нікуди не дівається, а навпаки, як ми бачимо, зростає. Які виклики стоять перед органами прокуратури у сьогоднішніх умовах?
— На жаль, проблем вистачає, і деякі з них посилюються на тлі зрозумілих складнощів у роботі, з якими стикається бізнес — логістичні проблеми, втрата ринків, виробничих потужностей тощо. У зв’язку з цим починають розквітати тіньові види бізнесу, які паразитують на державі та її громадянах. Зокрема, ми бачимо, що досягнув величезних масштабів нелегальний ігорний бізнес. Вважаю, що це явище, яке напряму загрожує національній безпеці. Значна частина власників нелегальних компаній так чи інакше пов’язана з певними особами з російської федерації. Також нам відомо, що практично всі вони працюють із порушеннями законодавства, яке стосується у першу чергу податкових платежів. Також є чимало питань з легальністю їхніх дій щодо рекламування послуг гемблінгових компаній в інтернеті, залучення до ігор неповнолітніх. На жаль, сьогодні в Україні ця загроза набула тотального характеру. Я б назвав це гібридною атакою на державу. Це бізнес, обороти якого досягають багатьох сотень мільярдів гривень, і, повторюся, він загрожує національній безпеці України.
— А які кроки ви здійснюєте для нейтралізації цієї загрози?
РЕКЛАМА
— Як я вже сказав, ми серйозно ставимося до цієї загрози та відстежуємо сайти, на яких розміщуються ресурси з нелегальними онлайн-казино. Так, з початку року було заблоковано 600 таких сайтів, і процес триває щодня. Наразі розслідуються 450 кримінальних проваджень, пов’язаних із незаконною діяльністю з організації або проведення азартних ігор та лотерей.
В полі нашого зору не лише онлайн-казино, але й фізичні гральні заклади. Так, нещодавно була викрита підпільна зала в одному з елітних житлових комплексів Києва, де вилучено понад 50 гральних автоматів. Також знаходимо нелегальні мережі покер-клубів і в інших містах — наприклад, Одесі та Харкові.
РЕКЛАМА
Але найбільш резонансний злочин, який нам вдалося розкрити — організація нелегального грального бізнесу засновниками і службовими особами одного з банків. Схема така: вони використовували логотипи відомих брендів та так звані «дзеркальні сайти». Банк залучив кошти гравців в сумі близько 5 млрд грн, які в подальшому легалізували. Після того, як злочин було викрито, банк припинив своє існування.
Безперечно, нелегальні казино, покер-клуби та подібні установи завдають мільйонних збитків бюджету України. Але найгірше, що страждають гравці, бо вони не мають жодного захисту від шахрайства в нелегальних гральних закладах.
РЕКЛАМА
— Якщо говорити про корупцію, то, будьмо відвертими, чимало нарікань і на корупцію в самих правоохоронних органах?
— Так, і те, що подібні факти оприлюднюються, я вважаю позитивним трендом. Чому ми так багато знаємо про корупцією серед топ-посадовців, у тому числі, серед правоохоронців? Бо в Україні цей процес є максимально публічним. Ми бачимо повідомлення про корупцію топ-посадовців у відкритому просторі, і органи правопорядку негайно реагують на ці прояви корупції. Зауважу, що ми плідно співпрацюємо з громадськими антикорупційними організаціями, журналістами, суспільством. І, що найважливіше, діємо у тісній зв’язці із нашими міжнародними партнерами. Я особисто радий тому, що, як показують останні дії, зокрема, НАБУ і САП, у нових українських правоохоронних органів немає «червоних ліній». Для них немає значення, наскільки високу посаду обіймає корупціонер — в разі порушення ним закону буде відповідна реакція з боку чесних правоохоронців. І цю активно підтримують наші партнери, зокрема, зі Сполучених Штатів, де, як відомо, нульова толерантність до корупції на всіх рівнях.
— В самому Офісі генпрокурора, галасу наробила історія про вже колишнього заступника генпрокурора Дмитра Вербицького. Сам він пояснив, що це була атака на нього з боку фігурантів справ, над якими здійснює нагляд Офіс генпрокурора чи окремі прокурори. Як ви оцінюєте цю історію, наскільки вона впливає на репутацію ОГП?
— Як я вже казав, в разі порушення кимось закону не може бути винятків у питанні правових наслідків протиправних дій. Наразі триває розслідування щодо випадку з посадовцем, якого ви згадали. Ми бачили позицію генерального прокурора з цього приводу, яка продемонструвала, що ніхто не збирається толерувати прояви корупції, якщо вони дійсно були. Втім, хочу нагадати, що до вироку суду жодна людина не може вважатися винною.
— Так Вербицький продовжує працювати в ОГП?
— Закон України «Про прокуратуру» не передбачає можливості відсторонити заступника від виконання обов’язків на етапі службового розслідування. Тому прокурор залишається на своїй посаді, його функціональні обов’язки розподілено між іншими прокурорами. Оскільки відбулися певні кадрові рішення, вважаю, що репутації Офісу генерального прокурора не було завдано шкоди.
— Пане Артеме, як ви вважаєте: чого не вистачає правоохоронним органам для того, щоб успішно справлятися з усіма викликами, які стоять на їхньому шляху?
— Як на мене, не вистачає системного підходу, більшої наполегливості в реформуванні правоохоронних органів. Але і в цьому є певні зрушення: прийнято закон про переформатування БЕБ, я сповнений оптимізму щодо подальшого розвитку цієї важливої інституції. Крім того, спільно з широким колом національних та міжнародних партнерів ми розробили Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку на 2023−2027 роки. Ми вважаємо процес реформування нашої системи правосуддя одним з пріоритетних завдань і щиро вдячні нашим західним партнерам, які підтримують ці зусилля. Ми активно рухаємося до Європи і Західної цивілізації як такої. Нам вкрай важливо відповідати усім стандартам, за якими живе західний світ. І я вбачаю завданням Офісу генпрокурора і своїм завданням особисто робити все, що залежить від мене як посадової особи, щоб наблизити українську правоохоронну систему до найкращих світових стандартів.
— І на останок питання у сфері міжнародної політики. Всім відомо, що США наш головний партнер, який, в тому числі працює над посиленням ефективності антикорупційних органів в Україні. Як ви гадаєте, чи вплине вихід Джо Байдена з президентських перегонів на співпрацю України та США в цій сфері?
— По-перше, хочу подякувати США за підтримку правоохоронної системи України. Ми цінуємо зусилля нашого партнера та активно переймаємо успішний досвід США у боротьбі з корупцією. Для України важливо продовжити цю співпрацю на регулярній основі. По-друге, рішуче засуджую будь-які прояви насилля в політиці та спроби замаху на життя кандидата в президенти Дональда Трампа. Відмова Джо Байдена від участі у виборах, на мою думку, збільшить ймовірність того, що переможе Трамп. Думаю, вже всім очевидно, що Байдену та його поплічникам час відійти від управління державою. Для України головне, щоб у випадку перемоги Трампа, співпраця між нашими державами продовжувалася, в тому числі у правоохоронній сфері.
Раніше «ФАКТИ» публікували думку юриста-міжнародника: «Новому президенту США під силу зробити так, щоб росія вела з нами конструктивний діалог, а не вимагала капітуляції».
