Гуси та качки — улюбленці митців у різних видах мистецтва. Ці птахи дуже колоритні. Про них існує чимало легенд та казок, і майже всюди вони когось рятують від біди.
Усім відома легенда про те, як гуси врятували Рим. У п’ятому столітті до нашої ери галли оточили римську Капітолійську фортецю на пагорбі й спробували вночі захопити її, забравшись по прямовисній стіні. Захисники фортеці міцно спали. І хто знає, як би закінчилась історія, якби не гуси, що жили при храмі Юнони. Вони голосно загоготали, розбудити римлян, і ті скинули ворогів вниз.
У всьому світі відомі чеські сервізи з гусками, які мають яскраві бантики на шиї. Українські митці теж створили чимало цікавих робіт, зображаючи цих птахів. Можливо, деякі зі статуеток ви виявите й у своїй оселі?
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк, яка раніше розкрила тему казок Андерсена в роботах українських митців, розповіла про образи гусей та качок у вітчизняній порцеляні.
«Ніколи не можна ображати гусака. Птах неодмінно це пригадає»
— В Україні гуси вважаються символом духовності та свободи, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — У європейській символіці вони завжди означали достаток та господарність, вважалися сімейним оберегом. Інтер'єрні гуси — це незвичайний та стильний елемент декору, який додає затишок та вишуканість оселі.
ВІДЕО ДНЯ
— Хто з українських фарфористів створив образи гусей?
— Одне з найкращих втілень — фігурка гусака авторства відомої фарфористки Валентини Трегубової. Висота статуетки лише три сантиметри, та скільки колориту! Цей птах з характером, та ще і яким. Ніколи не можна ображати гусака. Навіть якщо просто спробуєте від нього відмахнутися: мовляв, «іди від мене, набрид», птах неодмінно це пригадає. Не дивуйтесь, якщо вся родина гусей накинеться на вас. До речі, гуси не гірші охоронці, ніж собаки. Побачивши чужих людей, вони неодмінно будуть гоготати. І цим самим привернуть увагу оточення.
РЕКЛАМА
В. Трегубова. «Гусак». В. 3. Коростенський ФЗ. 1957
— І це не єдина робота мисткині з гусаками, — продовжує колекціонерка. — Разом з Миколою Трегубовим вона створила дитячий сервіз «Гуси — лебеді» із сімнадцяти предметів. В оздоблені використані фрагменти казки «Івасик Телесик». Зараз цей сервіз можна побачити лише у приватних колекціях. У його складі блюдо для торта або фруктів, глибокі та мілкі тарілки, вазочки для морозива та інших ласощів, Особливою окрасою сервізу є супова ваза. Комплекти дитячого посуду випускались маленьким накладом і призначались для дитячих свят — наприклад, днів народження. Й повсякденний обід ставав не звичайним, а справді казковим, якщо у родині було кілька дітей. Кожна дитина їла з тарілочки з певним сюжетом.
РЕКЛАМА
М. та В. Трегубови. Ширококомплектний дитячий сервіз «Гуси — лебеді» . Коростенський ФЗ. 1979.
«Композиція „Дитячий садок на прогулянці“ була випущена безпрецедентним для заводу накладом»
— Краса!
РЕКЛАМА
— Ще наприкінці минулого століття майже кожна господиня у сільській місцевості тримала гусей. Це було майже непорушним законом. І зараз, якщо запитати у людей віком від 35 років, у яких були бабусі в селі, багато хто з них згадає цей своєрідний «бренд українських канікул». Гусят заводять на початку літа, і це, треба сказати, досить незручні вихованці. По-перше, їх бажано виводити гуляти за межі двору, щоб вони нагулювали жирок на свіжій траві. А, по-друге, їх обов'язково треба комусь стерегти, бо самі додому не прийдуть.
Одна з кращих робіт на цю тему — композиція Григорія Молдавана «Дівчина з гусьми». Монументальна фарфорова композиція висотою майже пів метра з зібрання музею «Київський фарфор» нині представлена в експозиції виставки «Біла магія. Порцеляна» в Національному музеї декоративного мистецтва України.
Г. Молдаван. «Дівчина з гусьми». Київський ЕКХЗ. 1957
— Цікаво розглядати кожну деталь. Робота дуже реалістична…
— Так, птахи неначе живі! До речі, гуси зазвичай більші за качок. Та й шиї у них довші. Проте й качки були улюбленими персонажами багатьох українських фарфористів. Композиція, що має назву «Дитячий садок на прогулянці», була випущена безпрецедентним для Баранівського заводу накладом — 10 мільйонів екземплярів. Художник-кераміст Володимир Сергеєв, який присвятив скульптурі все життя і працював навіть на пенсії, створив ці яскраві образи, що запам'ятовуються надовго. Птахи виглядають веселими, потішними, вони самобутні, емоційні. У них митець вклав своє високе почуття любові до природи, людини й особливо дітей.
«Мені вдалося зібрати повний комплект з фігурок. Це був довгий процес, який тривав п’ять років»
— Каченята зафіксовані на підставці?
— Ні. Кожна качечка — окрема фігурка. Які ж вони милі та ніжні! До речі, на аукціонах я ще ніколи не зустрічала повного комплекту. Потенційним покупцям пропонуються окремі каченята. Композиція «Дитячий садок на прогулянці» — мрія багатьох колекціонерів. Мені вдалося зібрати повний комплект з фігурок. Це був довгий процес, який тривав п’ять років, але він того вартував. Було б цікаво дізнатись, чи є у когось ще, крім мене, повний комплект фігурок. Зворушливе й каченятко з жовтим оперенням у виконанні легендарної української фарфористки Оксани Жникруп випускалося двома заводами — Баранівським фарфоровим та Полонським художньої кераміки. Голова в цього новонародженого птаха велика, очі чорні, дзьобик помаранчевий, шия довга, вигнута.
О. Жникруп. «Каченятко». Полонський ЗХК. 1952
— Дуже миле та кумедне каченя! Як справжнє та іграшкове водночас.
— Раніше чимало людей прикрашали фарфоровими фігурками пташок та тварин полички шаф, комоди, ставили на телевізори. І сьогодні такі інтер’єрні прикраси популярні у всьому світі. Вони створюють у оселі особливу ліричну, душевну атмосферу. Часто такі фігурки дарують на дні народження та новосілля. Вінтажні фігурки — особливий подарунок, який поза модою та часом. Вони дарують яскраві емоції, а це дуже цінно для кожної людини.
Раніше колекціонерка та дослідниця історії вітчизняного фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про осінні мотиви у творчості українських митців-фарфористів.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Читайте також: «Мої роботи часто нагадують людям їхнє щасливе дитинство», — художниця-керамістка Лара Антонова
Фото із альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: В. Сергеєв. «Дитячий садок на прогулянці». Баранівський ФЗ. 1959
