Очільниця Європейського центрального банку Крістін Лагард (фото – EPA)
Європейський центральний банк (ЄЦБ) продемонстрував оновлений макроекономічний прогноз на 2026 рік і виклав три альтернативні варіанти можливого впливу збройного конфлікту на Близькому Сході на економіку єврозони.
У базовому прогнозі регулятор припускає, що ціни на нафту і газ досягнуть найвищої точки у другому кварталі 2026 року (біля $90 за барель нафти і €50 за МВт·год газу), після чого поступово знизяться. Разом з тим навіть цей варіант передбачає посилений інфляційний тиск у 2026 році через енергетичний поштовх.
У песимістичному варіанті ЄЦБ допускає часткове припинення поставок через Ормузьку протоку. Це може підняти вартість нафти майже до $120 за барель, а газу – до 90 євро за МВт-год. У варіанті значної кризи ціни можуть вирости ще відчутніше – до $150 за барель нафти і 110 євро за МВт-год газу.
Регулятор акцентує, що саме енергетичний поштовх є головним каталізатором прискорення інфляції, особливо у 2026 році, коли збільшення цін може досягати пікових показників.
За найгіршого перебігу обставин навколо ситуації в Ірані інфляція в єврозоні може досягти найвищого рівня 6,3% у першому кварталі 2027 року.
За оцінками Європейського центробанку, здорожчання енергоносіїв поступово переноситься на інші компоненти інфляції – зокрема продукти харчування і базові товари. Це підсилює так звані “вторинні ефекти”, коли ростуть також заробітні плати і загальний ціновий тиск.
У серйозному сценарії інфляція може залишатися високою протягом декількох років: набагато вище базового прогнозу у 2026-2028 роках, навіть після первинного енергетичного поштовху.
Більш високі ціни на енергоресурси зменшують реальні прибутки домогосподарств, урізають споживання та інвестиції і послаблюють економічне зростання. У песимістичному варіанті спад ВВП є помірним і тимчасовим, тоді як у серйозному – глибшим і більш тривалим, з квартальним падінням економіки у 2026 році.
ЄЦБ вказує, що варіанти є умовними і не беруть до уваги реакцію монетарної чи фіскальної політики, яка в дійсності могла б частково зменшити інфляційний поштовх.
Одним з головних наслідків війни США та Ізраїлю з Іраном стало зростання вартості на енергоносії через блокування Ісламською Республікою Ормузу. На нього припадає приблизно 20% світових поставок нафти і скрапленого природного газу (LNG).
Ця ситуація не обійшла стороною і Україну: LIGA.net пояснювала, чому різко зросла ціна на пальне і чи можливий його дефіцит, а також те, що станеться з ціною на газ для населення і бізнесу.
- Після атак Ізраїлю по інфраструктурі іранського газового родовища Південний Парс і атак Ірану по найбільшому в світі центру виробництва LNG в Катарі на світових ринках різко збільшились ціни на газ і нафту, яка вже торгується на позначці понад $110 за барель.
- У Національному банку вважають, що війна на Близькому Сході може мати значний негативний вплив на Україну. Регулятор вже фіксує збільшення цін.
Євросоюзціна на газціна на нафтуінфляціяЄЦБ
Актуальне
Федорова призначили заступником з питань фінансів
27 березня Фінанси
Історичне засідання: Американсько-український фонд відбудови затвердив першу інвестицію
25 березня Фінанси
У січні-лютому українці сплатили понад 60 млн грн автомобільного “податку на розкіш”
24 березня Фінанси
Промислова інфляція у лютому зросла на 22,3%. Таких стрибків не було з 1995 року
24 березня Фінанси
Reuters: підвищення цін на нафту дозволило Росії відкласти зміни у бюджеті
24 березня Фінанси