Клайв Девіс пішов з життя: продюсер-легенда, володар “Греммі”, музичний магнат пішов у 94 роки

“`html

Цікаві деталі події:

• Легендарний музичний магнат Клайв Девіс пішов з життя у віці 94 років.
• Його кар’єра, що охопила п’ять десятиліть, була відзначена створенням та просуванням таких зірок, як Джаніс Джоплін, Уітні Х’юстон та Аліша Кіз.
• Девіс був відомий своїми розкішними вечірками перед “Греммі”, які стали культовою подією музичної індустрії.

Світ музики оплакує втрату Клайва Девіса, справжнього титана індустрії, який пішов з життя у віці 94 років у своєму домі в Мангеттені. Його ім’я стало синонімом успіху, адже він стояв за злетом таких гігантів, як Columbia, Arista та J Records. За своє п’ятидесятирічне перебування в шоу-бізнесі, Девіс залишив незгладимий слід, допомігши продати мільйони платівок та відкривши світові неймовірні таланти.

Його кар’єра, немов захопливий багатосерійний фільм, складалася з трьох вражаючих актів. Наприкінці 60-х, Девіс безстрашно ввів консервативну Columbia Records у світ року, підписавши таких майстрів, як Джаніс Джоплін, Карлос Сантана та Брюс Спрінгстін. Однак, доля кинула йому виклик, і у 1973 році він був змушений залишити компанію через фінансові звинувачення, визнавши себе винним у несплаті податків.

Але це було лише тимчасове затишшя перед бурею! Девіс блискуче повернувся, заснувавши Arista Records. Саме там розквітла зірка Уітні Х’юстон – найяскравіший приклад його здатності бачити майбутнє музики. Його ростер вражав: від поп-ідолів до рок-легенд та R&B-виконавців – усі знайшли свій дім під крилом Девіса.

Чверть століття потому, після складного злиття Sony та Bertelsmann, Девіс знову довів свою незламність. Коли йому спробували нав’язати пенсію, він відповів створенням третього успішного лейблу – J Records. І хто б міг подумати, що саме там засяє нова зірка – Аліша Кіз, чий дебют став справжнім феноменом!

У світі музики Девіса знали не просто за ім’ям, а за одним словом – “Клайв”. Так само, як шанували Ахмета Ертегона з Atlantic та Мо Остіна з Warner Bros. Його елегантність, вишуканий стиль та любов до уваги публіки були легендарними. Особливо жваво це проявлялося на його щорічній вечірці перед “Греммі” – найбажанішій події музичної тусовки. Девіс сам виступав у ролі харизматичного ведучого, представляючи як суперзірок, так і нові таланти. Цей захід став настільки знаковим, що з 2009 року він отримав офіційний статус події від Recording Academy.

Минулого року, 31 січня, “Клайв Паті” знову зібрала увесь бомонд у Beverly Hilton. Цього разу публіку розважали Олівія Дін, Лауфей, Джеллі Ролл (з неочікуваним триб’ютом Оззі Осборну разом з MGK), Сомбр, Арт Гарфанкел та зірки “K-Pop Demon Hunters”. Серед зіркових гостей були Джоні Мітчелл, Бренды Карлайл, Лана Дель Рей, Джек Антонофф, Рейчел Сеннотт, Хейлі Вільямс, Теяна Тейлор, Беррі Горді, Смокі Робінсон, Кароль Джи, Колман Домінго, Дейв Грол з донькою Вайолет, “Дивний Ел” Янкович та багато інших.

Variety неодноразово мав честь спілкуватися з Девісом, зокрема, під час неформальної бесіди на його 90-річчя. Він також залишив нам два свої автобіографії, які, хоч і прикрашені рожевим флером, дають уявлення про його непростий шлях. Але, мабуть, найяскравіше його особистість розкривається у статті, присвяченій його 90-му дню народження. Там понад 25 керівників, які працювали під його началом, діляться спогадами, розкриваючи ті грані його характеру, які зазвичай залишалися поза увагою.

“Клайв ніколи не здавався”, – говорить багаторічний керівник Чарльз Голдстак. “Навіть коли проблема здавалася нерозв’язною, він завжди вірив, що рішення існує. Він боровся за це рішення до останнього”.

Народившись у Брукліні 4 квітня 1932 року, Девіс був амбітним студентом, який навчався в Університеті Нью-Йорка на повній стипендії та з відзнакою закінчив Гарвардську юридичну школу у 1956 році.

Його шлях у музичну індустрію розпочався неочікувано – через юридичний відділ. Після двох років розчарувань у престижній нью-йоркській юридичній фірмі, у 1960 році він отримав посаду помічника юрисконсульта в Columbia. Вже за п’ять років він став віце-президентом, а у 1967 році – президентом лейблу.

Коли Девіс очолив Columbia, лейбл ще не зовсім встигав за революцією у рок-музиці. Хоча на їхньому рахунку вже були The Byrds, більшу славу їм приносили більш спокійні виконавці. Але колишній юрист швидко продемонстрував свій унікальний музичний дар – “вуха”.

Columbia рішуче увійшла до авангарду року після того, як Девіс відвідав фестиваль Monterey International Pop у червні 1967 року. Хоча він пізніше жартував про свій одяг – хакі та светр – на тлі яскравих хіпі, він чітко бачив потенціал нового музичного руху.

Девіс особисто займався переговорами, щоб вивести з контракту гурт Big Brother and the Holding Company, з легендарною Джаніс Джоплін, і підписати їх на Columbia. Згодом до лейблу приєдналися й інші талановиті виконавці з того ж кола, зокрема, гурт Santana.

Під його керівництвом Columbia залучила таких зірок, як Blood, Sweat & Tears, Chicago, Ніл Даймонд, Біллі Джоел, Pink Floyd, Брюс Спрінгстін. Лейбл вів запеклу боротьбу з Warner Bros. за панування у рок-музиці.

Однак, у травні 1973 року, після федерального розслідування та внутрішньої перевірки CBS, його було звільнено за розтрату 94 000 доларів. Частина цих коштів пішла на бар-міцву сина, а також на сімейні відпустки.

Не зламаний, Девіс у 1975 році видав автобіографію “Clive: Inside the Record Business”. У своїй книзі “Hit Men” (1990), Фредерік Деннен писав, що книга “створює враження, ніби він, сам і одноосібно, підписав, сформував і просунув кожен головний поп-гурт, який був на CBS Records протягом його восьмирічного правління. Люди, які працювали на нього в CBS, не були в захваті від цього.”

У 1975 році Девісу було пред’явлено шість обвинувачень у несплаті федеральних податків. Він визнав себе винним за одним пунктом і сплатив штраф у 10 000 доларів, інші звинувачення були зняті. У 1977 році він врегулював цивільний позов від CBS поза судом.

Однак, до того часу репутація Девіса вже почала відновлюватися. У 1974 році він прийняв пропозицію голови Columbia Pictures Алана Гіршфілда об’єднати збиткові лейбли студії – Bell, Colpix та Colgems – у нову структуру.

Новий лейбл, названий Arista (на честь нью-йоркського товариства пошани), здобув свій перший хіт – “Mandy”, пісню, що очолила чарти, яку, за наполяганням Девіса, записав один з небагатьох успішних артистів Bell, поп-співак Баррі Манілоу. Менш очевидним підписанням для поп-орієнтованої компанії стала поет-панк-рокерка Патті Сміт, яка здобула несподіваний хіт у 1978 році з піснею “Because the Night”, написаною у співавторстві зі Спрінгстіном.

Arista досягла успіху з такими відомими артистами, як Арета Франклін та Grateful Dead. Однак, Девіс, який вигідно продав свою частку в лейблі, коли Bertelsmann Music Group придбала компанію у 1979 році, доклав надзвичайних зусиль, щоб виховати невідому співачку, яку він підписав у 19 років у 1983 році.

За значних інвестицій Arista, Уітні Х’юстон стала “коровою-грошовою” лейблу у 80-х та 90-х. Співачка випустила сім мультиплатинових альбомів – включаючи рекордний саундтрек до “The Bodyguard” 1992 року, який 20 тижнів очолював чарти з продажем понад 16 мільйонів копій – з 1985 по 2000 рік.

Чимало інших поп-талантів – Air Supply, Кенні Джі, Сара Маклахлан, Енні Леннокс – знайшли прибутковий дім на лейблі. Компанія пережила скандал з Milli Vanilli у 1990 році, коли з’ясувалося, що дует, який отримав “Греммі”, не співав на своєму мультиплатиновому альбомі. У 1999 році Девіс пережив тріумф, коли альбом Карлоса Сантани “Supernatural” досяг першого місця і отримав дев’ять нагород “Греммі”.

Однією з найплідніших угод Девіса було спільне підприємство з продюсерами Антоніо “L.A.” Рейдом та Кенні “Babyface” Едмондсом – LaFace Records, яке породило таких артистів, як TLC та Тоні Брекстон. Однак, партнерство виявилося доленосним для Девіса: у 2000 році, через рік після придбання LaFace компанією Arista, його було усунуто з посади голови лейблу, який він заснував, і замінено Рейдом.

Тим не менш, Девіс все ще мав вплив у BMG: компанія надала йому 150 мільйонів доларів стартового капіталу для створення нового дистриб’юторського лейблу J Records. Протягом року лейбл перетворив “скинуту” Columbia та колишнього артиста Arista, Алішу Кіз, на нову суперзірку. Дебютний альбом співачки-авторки-піаністки “Songs in A Minor” розійшовся тиражем 6 мільйонів копій, а Кіз отримала дев’ять нагород “Греммі” і продала мільйони додаткових копій до 2005 року.

Золотий дотик Девіса не підводив його і в J: він розкрив нові таланти, такі як Леона Льюїс, і відродив кар’єру Рода Стюарта серією “Great American Songbook”.

Він обіймав вищі керівні посади в BMG та Sony Music Entertainment, наступниці CBS Records, під час та після недовготривалого злиття двох компаній у 2004-2008 роках. Після роботи головою BMG Music Group, він перейшов на посаду головного креативного директора компанії, яку обіймав до самої смерті.

Хоча він допоміг лауреатці “Оскара” Дженніфер Хадсон випустити її дебютний альбом на Arista у 2008 році, що отримав “Греммі”, найбільшим розчаруванням Девіса в останні роки, можливо, став камбек-альбом Уітні Х’юстон “I Look to You” у 2009 році. Через нестабільні виступи співачки та чутки про її наркотичну залежність, альбом не виправдав ні артистичних, ні комерційних очікувань, попри дебют на першому місці.

Ера Девіса в Sony добігла кінця у жовтні 2011 року, коли новий голова-генеральний директор Даг Морріс об’єднав лейбли Arista та J, перевівши їхніх артистів під крило флагманського RCA Records.

Нагороджений премією Recording Academy Trustees Award у 2000 році та President’s Merit Award у 2009 році, Девіс був введений до Зали слави рок-н-ролу як не-виконавець у 2000 році.

Двічі одружений, Девіс залишив після себе трьох синів і доньку. Фред, найстарший, є інвестиційним банкіром і партнером The Raine Group, після довгої кар’єри музичного керівника; Даг – топ-адвокат у сфері розваг і продюсер з нагородою “Греммі”, який також є співпродюсером щорічного гала-вечора перед “Греммі” від Клайва Девіса; Мітчелл – промоутер концертів та керівник у сфері розваг. Лорен Девіс – адвокат у сфері розваг і заступник голови Інституту записаної музики Клайва Девіса при Нью-Йоркському університеті.

Додаткові репортажі Джем Асвада.

“`

Дізнатися більше на: variety.com