Купівля засобів РЕБ місцевими громадами: ідея правильна, але є нюанси 18.01.2024 13:32 Укрінформ Подібним шляхом наш ворог іде вже рік. У 2023-му в РФ було проведено рекордну кількість тендерів на закупівлю РЕБів за кошти великого бізнесу
У Повітряних силах ЗСУ запропонували місцевій владі взяти участь у посиленні ППО держави, закуповуючи засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) для захисту громад від ворожих ракет і дронів.
«Росія має потужну РЕБ, однак ми теж розвиваємося в цьому напрямку, у нас є підприємства, які давно цим займаються. Нині чимало навіть цивільних підприємств долучені до виготовлення систем РЕБ (…). Бізнес вже думає над захистом своїх компаній за допомогою таких засобів. За цим майбутнє», – заявив в ефірі телемарафону речник ПС ЗСУ Юрій Ігнат.
Це, власне, все. Жодних інших деталей він не повідомив, чим викликав багато запитань, а саме: наскільки це реально і складно реалізувати, скільки може коштувати, звідки місцеві депутати та чиновники знатимуть, які саме засоби РЕБ потрібні, а головне – хто ними управлятиме?
Укрінформ поцікавився думкою експертів, які загалом позитивно оцінили пропозицію, однак, не без зауважень і застережень.
Ідея з РЕБами для місцевих громад реалістична, але все впирається в реалізацію
«По РЕБ виникло деяке непорозуміння, тому що заява Ігната прозвучала майже одночасно із заявою Федорова про складання дронів удома. І тому чимало людей скептично до цього поставилися, мовляв, держава перекидає питання обороноздатності на місцеві громади, причому не пояснивши, до кого звертатися з цим питанням, де закупляти ці РЕБи, скільки вони коштують, якими ці засоби мають бути, куди їх потрібно розміщувати, хто буде ними керувати і так далі.
Але ж загалом посил правильний. Я й сам озвучував подібні речі. Потрібно дозволити підприємствам критичної інфраструктури, як от, наприклад, ДТЕК (і не лише), купувати РЕБ у виробників. Як українських, так і іноземних. У профільних виробників! Ставити на баланс цих підприємств, а управління передавати військовим», – коментує Укрінформу військовий експерт у галузі зв'язку, РЕР та РЕБ Сергій «Флеш» Бескрестнов.
І саме військові повинні сказати, що купувати, бо потім це все треба зводити в єдину систему управління. За словами експерта, таким шляхом наш противник йде уже рік.
«Пан Ігнат каже правду, Росія дійсно має потужну РЕБ. Щобільше – у росіян одна із найсильніших систем РЕБ у світі. У них десятки заводів цим займаються багато років. І це не тільки військові заводи. Зараз ці «цивільні» засоби РЕБ закуповує і Міноборони РФ», – акцентує пан Бескрестнов.
Коли наші дрони почали долітати до Москви, то, звертає увагу наш співрозмовник, уряд Росії звернувся до великого бізнесу: ми не можемо закрити всі об'єкти інфраструктури, тому купуйте РЕБ власним коштом і закривайте свої об'єкти самі.
«Минулого року в РФ було проведено рекордну кількість тендерів. Цих систем у них вже багато поставлено», – додав експерт.
Відносно місцевих громад… Сергій Бескрестнов каже, що, очевидно, не йдеться про те, щоб кожне українське село купувало собі РЕБ: «Це абсурдно. З іншого боку, вже є такі прецеденти, коли голови військово-цивільних адміністрацій зверталися до місцевих депутатів з проханням виділити з бюджету кошти, аби закрити район або область. Втім, знову таки, ці системи повинні передаватися в управління саме військовим».
Не повинно бути так, коли кожна громада щось, не зрозуміло що, собі придбає, встановить і використовуватиме.
Сергій «Флеш» Бескрестнов
«Тоді матимемо повний бардак. Профільні фахівці/військові першочергово повинні сформулювати чіткий перелік вимоги до цих систем, тобто, що саме потрібно і де це можна знайти. Повинні допомогти громадам з пошуком високих точок, на яких у подальшому буде встановлено обладнання, допомогти з підключенням, експлуатацією. Зробити так, аби РЕБ можна було керувати віддалено, щоб всі системи були зведені в єдиний пункт управління. Це дуже великий комплекс задач, – наголошує пан Бескрестнов. – Тут потрібне спеціальне відомство, яке координуватиме, зокрема, цивільні питання».
У цивільних адміністрацій взагалі немає ніяких технічних знань про нюанси роботи РЕБ.
«Єдине, що в них є – гроші місцевого бюджету і бажання захиститися. От у мене нещодавно аналогічна ситуація склалася. Я консультував одне місто, зокрема в питаннях РЕБ, і стикнулися з тим, що в них взагалі немає спеців, – розповідає експерт. – І це я не кажу вже про цілу низку інших питань місцевого рівня, які не стосуються безпосередньо засобів РЕБ, але які все одно потрібно буде вирішувати».
«Глушилки» для GPS треба ставити на високих точках десь за кожні 20-30 кілометрів. Але буває так, що підходяща висока точка – це зерновий елеватор, який належить комерційній фірмі: «Відтак доведеться говорити з власником, дізнаватися, який стан справ з електропостачанням, каналами зв’язку тощо. Вирішити питання з орендою/суборендою, підписувати договори. Якщо є якісь проблеми, приміром, з тією ж електрикою – підключити, встановити лічильники… Ну, бо ж міський голова в розмові із власником не скаже: «А дай мені безкоштовно електроенергію, тому що ти мені щось там винен». Звісно, хтось піде на зустріч, а хтось – ні. Це також слід розуміти».
Щодо вартості РЕБ… Сергій Бескрестнов каже, що у нас дійсно є багато виробників РЕБ, як от Proximus, «Трітел», Piranha-Tech, «Квертус» тощо. Крім того, чимало розробників долучилися до кластера оборонних технологій Brave1.
«Але вітчизняні підприємства сьогодні дуже завантажені. Як варіант – можна купувати РЕБ за кордоном, наприклад, у Великій Британії, США, Ізраїлі, країнах Скандинавії. Так, іноземний виріб буде набагато дорожчим: від 100 тисяч доларів і вище. У нас також ціни кусаються, але можна знайти удвічі дешевше – за 30-50 тисяч доларів, – запевняє він. – Прикрити якесь умовне місто… Дивіться, кожні 30 кілометрів повинна стояти точка РЕБ, яка коштує (якщо брати український ринок) 30-50 тис. доларів. Десь таких точок потрібно дві, десь три і більше. Можна приблизно порахувати».
Отже, спершу потрібно все детально вивчити, проробити процедури, алгоритми, створити підрозділи, які цим займатимуться, надати контакти відповідальних осіб, які все розкажуть і підкажуть.
Тут потрібна тісна співпраця з Повітряними силами ЗСУ, все має бути чітко узгоджено
Заступник Генерального директора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби, експерт із авіації Анатолій Храпчинський каже, що місцеві громади вже давно закуповують засоби РЕБ. Правда, для потреб військових, які перебувають на «нулі». Йдеться про ті ж антидронові рушниці, «купольні» та «окопні» РЕБи тощо. Відповідні тендери – за посиланням.
«Щодо заяви пана Ігната, то, гадаю, він мав на увазі більш потужні засоби РЕБ, які допоможуть покращити захист повітряного простору України від атак ворожими дронами та ракетами. У нас дійсно є підприємства, які цим займаються, які можуть запропонувати ті чи інші рішення, – розповідає пан Храпчинський. – Але міські голови, наприклад, не повинні самі до них звертатися й запитувати: «Яке обладнання можете нам порекомендувати?» Самотужки, без розуміння всіх нюансів роботи РЕБ не треба нічого купувати. Тут потрібна тісна співпраця з Повітряними силами ЗСУ».
Анатолій Храпчинський
На думку експерта, слід попередньо створити при штабі ПС якийсь окремий офіс/підрозділ, який координуватиме це діло, даватиме виробнику конкретні завдання по засобах РЕБ. А от вже питання їх закупок – за міськими радами, які за рахунок субвенцій зможуть це робити.
«Наскільки дорогими є подібні засоби? Ціни дуже різні, єдиного підходу немає: якісь міста знаходяться на рівнинах, якісь у ямі, оточені горами. Багато чого залежить від кількості каналів придушення, від поставлених завдань. На Тернопільщину fpv-дрон навряд чи долетить, а от «Шахед» – цілком. Водночас Сумщина під ризиком атак обох цих типів дронів. Це так, для розуміння. У нашій компанії Piranha-Tech є різні по вартості системи. Наприклад, потужна «Піранья 12 БСП», яка б’є на 20 кілометрів, коштує 11 млн гривень. Гадаю, що для великих міст це підйомна сума, власне, як і для відповідного бізнесу», – вважає Анатолій Храпчинський.
Але вартість може бути меншою, якщо долучиться держава. Наприклад, допоможе виробникам у питаннях закупівлі іноземних комплектуючих для систем РЕБ, які в деяких країнах є товарами «подвійного призначення».
«Тобто просто так будь-хто і будь-де це не купить, однак на рівні держави, враховуючи те, як нині цивілізований світ нас підтримує – можна, – наголошує експерт. – Загалом, варто розуміти, що РЕБ – це не панацея, одними РЕБами війну точно не виграєш, але РЕБ є важливим елементом посилення обороноздатності країни».
Страшно уявити, коли якийсь керівник фірми або громади почне безконтрольно використовувати засоби РЕБ
Директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь теж зазначає, що ця ідея не нова. Наприклад, великі комерційні підприємства, виробничі майданчики, склади, логістичні хаби у західних країнах вже давно використовують таку практику, можуть забороняти над собою проліт безпілотників.
«Звісно, йдеться не про ударні дрони типу «Шахед», а про невеликі цивільні апарати, які запускають для різних цілей, як от для стеження. З іншого боку, є об’єкти інфраструктури, приміром, атомна станція, які захищає держава. Це може здійснюватися або правоохоронними органами, або спеціально навченим персоналом цього об’єкта, який вміє користуватися засобами РЕБ», – каже військовий експерт.
Але в будь-якому разі, на Заході це питання чітко регулюється відповідними державними органами. Там ніхто не допустить, аби засоби РЕБ використовувалися безконтрольно, бо вони, як висловився експерт, можуть «джемити», заважати роботі засобів зв’язку, систем управління, цивільній авіації тощо.
Михайло Самусь
«Усе це на Заході суворо контролюється, має бути з відповідною сертифікацією і навченим персоналом. Але це якщо говорити про цивільний компонент. Якщо ж ми говоримо про компонент військовий… Пан Ігнат сказав, що в Україні нині чимало цивільних підприємств долучені до виготовлення систем РЕБ. Але про які системи йдеться? – цікавиться пан Самусь. – Якщо мова про антидронові рушниці, то це одне діло. За допомогою такого пристрою можна посадити маленький розвідувальний дрон, але не «Шахед». Ударні БПЛА «глушать» набагато серйознішими системами, які «в любом армейском военторге» не купиш».
Та навіть якщо й купиш – використовувати такі системи мають виключно військові: «Все повинно бути чітко узгоджено, регламентовано, контрольовано і підпорядковано єдиному командуванню. Страшно навіть уявити, якщо кожен керівник фірми або громади почне використовувати засоби РЕБ. Який це матиме вплив на системи зв’язку – державні, комерційні, військові?»
«Якщо громада захоче купити РЕБ для боротьби з «Шахедами» – це плюс, але слід розуміти, що боротися з цими дронами не просто. Треба розуміти, де можна їх «глушити», а де ні, аби вони не летіли в цивільні об’єкти – наголошує Михайло Самусь. – Мають бути визначені рубежі оборони, з прогнозуванням – якщо ти збиваєш ціль у точці А, то треба розуміти, куди вона далі полетить і де «сяде» . І тут експерт знову повторює: «Цим мають займатися спеціалісти, бо якщо це діло піде у безконтрольну сферу – настане хаос, що під час війни є дуже небезпечно».
Експлуатація систем РЕБ – це окрема спеціалізація. Для її опанування потрібен час
Журналіст, військовий оглядач Денис Попович каже: «Якщо йдеться про антидронові рушниці, то це одне. Проте навіть для їхнього використання потрібна практика. Але якщо йдеться про «важкі» системи РЕБ, які призначені, зокрема, для збиття з курсу ракет, то це зовсім не той товар, який знаходиться у вільному доступі».
Денис Попович
Крім того, існує багато різних систем РЕБ, котрі виконують різні функції.
«Експлуатація систем РЕБ – це окрема спеціалізація. Для її опанування потрібен час», – стверджує експерт.
Те, що стосується оборони, має робити держава і уповноважені на те структури й посадовці, а не місцеві громади
«Пропозиція щодо закупівлі місцевими владами засобів радіоелектронної боротьби є правильною, але водночас виглядає доволі фантастичною», – коментує політичний експерт Євген Савісько.
«Адже тут подробиці є військовою таємницею і належить до компетенції військових. Лишень уявіть собі обговорення на якійсь сесії міськради таких питань! Ворогу не треба буде витрачатися на шпигунську мережу. Місцеві депутати та урядники все розкажуть і покажуть, а заодно і видадуть потенційно вразливі місця населених пунктів, а заразом і всієї країни», – наголошує експерт.
А ще у різних громад різні бюджети, а ще – різні настрої серед депутатів і чиновників. Зрештою, як і різними є доходи бізнесу.
Євген Савісько
«Виходить, що одні будуть купувати надсучасні засоби, а інші – ті, що дешевші, не такі ефективні? А дехто і зовсім не зможе нічого придбати? В Україні чимало регіонів є дотаційними», – нагадує експерт.
Третє – одна справа оптові закупівлі, а інша – роздрібні.
«Ціни надзвичайно різнитимуться. Хоч ви купуватимете засоби РЕБ, хоч картоплю. Фінансова логіка та сама. Висновок – те, що стосується оборони, має робити централізовано держава і уповноважені на те структури й посадовці. Як максимум – можна створити окремий рахунок, на який будуть переводитися всі виділені місцевими радами кошти на закупівлю винятково засобів РЕБ», – підкреслив Євген Савісько.
Мирослав Ліскович. Київ
Источник: www.ukrinform.ua
