Війна знищує довкілля, але маємо вистояти для майбутніх поколінь

Війна знищує довкілля, але маємо вистояти для майбутніх поколінь 03.04.2024 20:55 Укрінформ Екологи на спеціальній Конференції розповіли про вплив російської збройної агресії на довкілля України та можливості його відновлення

Війна в Україні триває 10 років. У зоні воєнних дій та окупації за цей час опинились 3 біосферні заповідники, 14 природних заповідників, 19 національних природних парків, десятки регіональних ландшафтних парків, сотні заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ, а також ботанічні сади, дендрологічні парки, зоопарки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. Російські окупанти мінують заповідні об’єкти, нещадно вирубають ліси, знищують рідкісні види флори і фауни. Горять ліси, знищуються цінні природоохоронні території. Експерти вважають, що деякі екосистеми ми втратили назавжди, і фіксують кожен випадок для Міжнародного кримінального суду з визначенням екоциду. 

Під час Всеукраїнської науково-практичної конференції «Природа в окупації – 10 років російської військової агресії проти довкілля» екологи з різних куточків України констатували, що внаслідок обстрілів росіяни пошкодили і спалили близько 3 млн гектарів українських лісів. Під загрозою зникнення опинилися понад 600 видів тварин, 750 видів рослин та грибів, у тому числі занесених до Червоної книги України.

20% природоохоронних територій України уражені війною, 812 заповідних територій в небезпеці, майже 1 млн га природоохоронних територій потерпають від війни.

НА КОРДОНАХ РОЗТАШОВАНА НАЙБІЛЬША КІЛЬКІСТЬ ОБ’ЄКТІВ ПЗФ УКРАЇНИ – І САМЕ ВОНИ НАЙБІЛЬШЕ ПОСТРАЖДАЛИ

Якщо глянути на мапу України, то можна побачити, що саме на кордонах розташована найбільша кількість об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ). І саме вони найбільше постраждали від війни.

«Ми всі пам’ятаємо наші прекрасні національні парки: кримську «Чарівну гавань», Ялтинський гірсько-лісовий заповідник… За відсутності інформації, ми навіть не можемо собі уявити, в якому вони тепер стані. Хоча те, що роблять росіяни на захоплених територіях, що вони абсолютно не звертають увагу на екологічні стандарти, екологічні правила, європейські норми – ми точно знаємо», – підкреслив під час конференції голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.

Урочище Батилиман в бухті Ласпі в Криму.

Голова Всеукраїнського екологічної ліги Тетяна Тимочко додала, що в Криму є унікальна територія – бухта Ласпі, а в ній – урочище Батилиман, де росло близько 2 тисяч унікальних рослин – це і суничник дрібноплідний, і ялівець високий. Там були дерева, яким по 1000-1200 років, і росіяни там просто почали вирубувати значні ділянки під забудову. Це страшний удар по унікальній території. І протягом всіх років окупації Криму така інформація продовжує надходити нашим екологам.

Болючим прикладом впливу війни на птахів у 2015 році стали наслідки висадки російського десанту на азовському узбережжі, на території водно-болотного угіддя «Крива коса» у Донецькій області.

Водно-болотні угіддя «Крива коса» у Донецькій області.

До цього там гніздилися понад 60 тисяч пар рябодзьобих крячків, велика популяція кучерявого пелікана, кулика-сороки, мартини каспійські, занесені до Червоної книги України, колонія яких становила 3 тисяч пар і була найбільшою в Європі. Тисячі птахів загинули за короткий час від обстрілів та пересування важкої техніки.

Пані Тимочко закликала всіх, кому відомі подібні факти, фіксувати їх та надсилати на ресурс «ЕкоЗагроза», який координує Міністерство захисту довкілля.

БОЙОВІ ДІЇ ВПЛИВАЮТЬ НА ВСІ ОБ’ЄКТИ ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ

Йдеться не лише про колосальну шкоду екології у Луганській, Донецькій, Харківській, Сумській, Чернігівській областях, а й тих, які не межують безпосередньо з кордонами. Це і обстріли, і підриви (як от підрив Каховської дамби), і мінування, яке не надає можливості потрапляти до цих об’єктів та належним чином утримувати їх.

Також на заповідні території впливає потреба в будівництві фортифікацій. Адже у 2022 році Верховна Рада змушена була прийняти закон, який дозволяв створювати на державному кордоні захисну смугу, забираючи під неї значну частину об’єктів ПЗФ.

Олег Бондаренко, голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування

«Ми не знаємо, коли ми повернемо наші території до природного фонду України, в якому стані вони тоді будуть, але це спільне завдання для всіх нас. Я хотів би наголосити, що для приведення діяльності ПЗФ до сучасних вимог європейського законодавства, до можливості значно розширювати площі ПЗФ, для створення «Смарагдової мережі» (природоохоронні території, які створюють у всій Європі для збереження видів і оселищ, яким загрожує зникнення) або «Натура-2000» (мережа охоронних ділянок, центральний елемент в охороні біорізноманіття на території країн-членів Європейського Союзу) на території України, нам потрібно вносити зміни в законодавство. Це необхідно, це терміново, ми маємо проводити відновлення нашої країни тільки разом і тільки через зміни в законодавстві, які б слугували такій меті», – наголосив Олег Бондаренко.

ЯК БУДІВНИЦТВО РОСІЙСЬКИХ ФОРТИФІКАЦІЙНИХ УКРІПЛЕНЬ НИЩИТЬ ЕКОЛОГІЮ УКРАЇНИ

На думку експертів «Української природоохоронної групи» Олексія Василюка та Віктора Пархоменка, масштабні мінні поля, які оточують пошкоджену будівництвом окопів територію, загрожують залишити її в такому вигляді ще на багато десятиліть після завершення війни. А бліндажі та інші фортифікації росіян завдають непоправної шкоди нашим ландшафтам.

Згідно з оприлюдненими даними, наприкінці 2023 року на російській стороні лінії фронту зафіксовано понад 6 тисяч кілометрів інфраструктурно-фортифікаційних споруд. Українські військові зі свого боку також вимушені будувати оборонні споруди, але у наслідках винен виключно агресор. Попри те, що наші фортифікації створюються згідно з нормами міжнародного права, але все одно вони мають колосальний вплив на природу.

Зведення фортифікаційних споруд на Сумщині. Фото Сумська ОВА.

Хоча будівництво не має такого впливу (хімічного), як вибухи боєприпасів, проте завдає механічної шкоди ґрунтовому покриву і за масштабами наслідків його можна назвати другим після вибухів, вважають експерти.

А ще фортифікації «притягують» обстріли, тож радіус впливу на природу окремо взятого окопу, рову або бліндажа становить від 20 до 100 метрів і більше.

ЗНИЩЕННЯ ФЛОРИ І ФАУНИ, БАКТЕРІОЛОГІЧНА ЗАГРОЗА, ОПУСТЕЛЮВАННЯ…

До основних негативних екологічних факторів, які створюють фортифікаційні споруди, екологи відносять: руйнацію оселищ фауни знищення рослинності, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного балансу ґрунтових вод, створення дефіциту природного зволоження та опустелювання.

Забруднення сміттям. Військові рф, які живуть місяцями в укріпрайонах, залишають у безпосередній близькості від бліндажів і траншей усі продукти своєї життєдіяльності: сміття, фекалії, а часто і тіла своїх загиблих чи навіть братні могили.

Бактеріологічна небезпека. Присутність великої кількості залишків загиблих створює високі ризики бактеріологічного забруднення, що значно впливає на перспективи використання найбільших бойовищ після закінчення війни.

Нищення рідкісних рослин і тварин. Під час експедиції восени 2022 року у звільненому від окупації національному природному парку «Кам’янська Січ» у Херсонській області, було зафіксоване використання окупантами для маскування рідкісних рослин – кількох видів ковилу та низки інших видів степової флори. А масові випадки потрапляння дрібних тварин чи комах (інколи «червонокнижних») в окопи та рови означають швидку загибель, оскільки легше вбити тварину, ніж ловити її та випускати, особливо якщо це змія чи гризун.

Обмеження міграцій тварин. Спорудження стін і огорож вздовж державних кордонів призводять до серйозних обмежень у пересуванні наземних тварин і, як наслідок, до їх масової загибелі або порушення життєвих циклів.

Бліндажі, які стають великими цвинтарями дерев. Оскільки більшість постійних укриттів укріплюються стовбурами дерев, це призводить до високих обсягів споживання якісної деревини. В основному для стін та «даху» бліндажу використовують стовбури сосни звичайної. Для укріпленого бліндажа на 5–10 осіб необхідні стовбури 20–50 дерев. Враховуючи зміну клімату, виростити нові хвойні ліси за короткий термін, ймовірно, вже не буде можливим.

Будівництво фортифікаційних споруд для ЗСУ, грудень 2023 року.

Експерти зауважують, що українські військові де-юре під час будівництва укріплень використовують лише легально заготовлену деревину, офіційно отриману в лісових регіонах країни, де відновлення лісів неускладнене кліматичними умовами. Україна навіть запровадила спеціальну процедуру постачання деревини з метою оборони.

На переконання екологів, після закінчення війни ліквідація фортифікацій буде одним із найскладніших завдань зеленого відновлення України та потребуватиме індивідуального підходу для кожного випадку. А з огляду на масштаби використання боєприпасів може виявитися, що саме зона розміщення фортифікаційних споруд у майбутньому стане своєрідною зоною відновлення природи, яка буде недоступною для господарювання. Можливо, цю територію треба не просто залишити «на самовідновлення», а допомогти їй якнайшвидше перетворитися на стабільну екосистему.

РОЗМІНУВАННЯ ПОТРЕБУЮТЬ 1,2 МЛН ГЕКТАРІВ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ

За попередніми підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, вже зараз обстежень і розмінування потребують 1,2 млн гектарів природоохоронних територій, під загрозою знищення опинилося 160 територій «Смарагдової мережі» площею майже 3 млн га. Окуповано 82 території «Смарагдової мережі», у зоні ризику перебувають 17 водно-болотних угідь міжнародного значення, які знаходяться під охороною Рамсарської конвенції (конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовища існування водоплавних птахів).

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...
Поделитесь с друзьями

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *