Стародавні люди не готові боротися зі змінами клімату © Згенеровано сервісом DALL-E на запит ZN.UA Вони не змогли впоратися із льодовиковим періодом.
Міжнародна група вчених провела масштабне дослідження доісторичних людських зубів, знайдених у Європі, та з’ясувала, що зміни клімату суттєво вплинули на чисельність населення того часу. Дослідження показало, як древні мисливці-збирачі справлялися з кліматичними змінами в період 47-7 тисяч років тому, повідомляє Phys.org.
За словами вчених, чисельність населення того часу різко скоротилася в найхолодніший період, а на заході Європи мисливці-збирачі навіть зіткнулися з вимиранням.
Провідний автор дослідження доктор Ханнес Ратманн із Центру еволюції людини і палеосередовища Зенкенберга при Тюбінгенському університеті (Німеччина) розробив новий метод аналізу викопних останків на основі алгоритму машинного навчання у співпраці з колегами з Тюбінгенського університету, Феррарського університету (Італія) та Нью-Йоркського університету.
Приблизно 45 тисяч років тому давні люди мігрували до Європи. Ранні групи людей постійно заселяли континент навіть під час так званого останнього льодовикового максимуму близько 25 тисяч років тому, коли льодовики покривали великі частини північної та центральної Європи.
«Археологи давно обговорюють вплив кліматичних змін та пов’язаних із ними нових умов довкілля на демографію мисливців-збирачів того часу. Через обмежену кількість доступних скам’янілостей та їх часто погану молекулярну безпеку для аналізу древньої ДНК було дуже складно зробити висновки про вплив кліматичних факторів на міграцію, зростання, занепад і вимирання населення», — заявив Ратманн.
Тому він та його колеги обрали новий підхід до дослідження: вони вивчали зуби доісторичних людей.
«Зуби — найтвердіша тканина в людському тілі і, отже, є найпоширенішими викопними елементами скелета, знайденими археологами. Це дозволило нам зібрати безпрецедентний набір даних, який значно перевищував попередні набори скелетних та генетичних даних. Наша нещодавно зібрана колекція включає дані про зуби 450 доісторичних людей з усієї Європи, які охоплюють період від 47 000 до 7 000 років тому», — пояснив Ратманн.
Дослідники зосередилися на «морфологічних» ознаках зубів — невеликих змінах у зубному ряду, таких як кількість та форма коронкових горбків, візерунки гребенів та борозенок на жувальній поверхні чи наявність чи відсутність зубів мудрості. За словами вчених, ці особливості успадковуються, що дозволяє використовувати їх для відстеження генетичних зв’язків людей льодовикового періоду.
Дослідження показало, що між 47 000 та 28 000 років тому популяції Західної та Східної Європи були тісно пов’язані. У цей час ландшафти Європи були в основному степовими, які могли підтримувати великі стада ссавців, які були основним джерелом їжі для мисливців-збирачів.
Але між 28000 та 7000 років тому генетичних зв’язків між популяціями не спостерігалося. Крім того, аналізи показують, що в обох регіонах спостерігалося значне скорочення чисельності населення, що призвело до втрати генетичної різноманітності.
«Ця різка демографічна зміна, ймовірно, була викликана масштабними змінами клімату: температури в цей період впали до найнижчих значень за весь верхній палеоліт і досягли кульмінації в останній льодовиковий максимум, час, коли крижані щити досягли найбільшої протяжності та покрили більшу частину північної та центральної Європи. Погіршення клімату призвело до зміни рослинності зі степового на переважно тундровий ландшафт, що вплинуло на місце існування тварин і, отже, на мисливців-збирачів, які залежали від них», — заявив Ратманн.
Після пізнього пленігляціалу температура знову неухильно росла, льодовики відступали, і степова та лісова рослинність поверталися, що дозволило древнім людям знову заселити ці землі. За словами вчених, у цей період раніше ізольовані і популяції, що значно скоротилися, у Західній та Східній Європі знову почали зростати в чисельності, а міграція між регіонами відновилася.
Раніше вчені виявили жуйку віком 9700 років, яка розповіла про особливості життя людей того часу.
