© agronews.ua Процедуру виконали переважно з дослідницькою метою та прагненням вивчити потенціал трансплантаційних технологій.
Раніше генетично модифіковані свинячі легені не використовувалися для пересадки людини. Як зазначають автори журналу Nature, це залишає людство без чітких відповідей на важливі питання щодо подібних процедур у майбутньому. Проте дослідники ризикнули провести експеримент, отримавши позитивні попередні результати.
За даними джерел, у Китаї вперше трансплантували органи цієї тварини 39-річному пацієнту з діагностованою смертю мозку. Пересаджена тканина зберігала функціональність протягом девʼяти діб. Протягом першої доби після операції фіксувався інтенсивний набряк органу тварини в організмі реципієнта. Ймовірно, це було повʼязано з порушеннями в системі або реакцією відторгнення.
Фахівці обговорюють доречність подібних досліджень на сучасному етапі розвитку трансплантації. Однак вони впевнені: факт приживлення свинячих легень у людському організмі відкриває перспективи для цілої медичної галузі. Наразі ж необхідні додаткові дослідження перед клінічним застосуванням.
Хірургічна група з Університету Дюка (США) вперше відновила функціонування серця, яке не функціонувало понад пʼять хвилин, та пересадила його тримісячній дитині. Через три місяці після операції в малюка фіксувалася стабільна робота серця без симптомів відторгнення, повідомляє ScienceAlert. На думку лікарів, цей випадок підтверджує, що методика «реанімації на столі» може стати ефективним рішенням для збереження дитячих донорських органів, які зазвичай не застосовуються після припинення циркуляції крові.
