© pixabay/pisauikan Постковідний синдром суттєво погіршує повсякденне функціонування та соціальні взаємини.
У багатьох пацієнтів COVID-19 не зникає через декілька діб після гарячки, болю в горлі або задишки. Визначення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) класифікує тривалий COVID як симптоматику, що зберігається не менше трьох місяців після інфікування. ScienceAlert оприлюднив результати наукової роботи австралійських дослідників, де зазначається, що цей стан спричиняє серйозні порушення здоров’я, подібні до наслідків інсульту або Паркінсонівської хвороби.
Згідно з оцінками, постковідний синдром уражає близько 6% перехворілих і охоплює понад 200 клінічних проявів. У частини пацієнтів симптоматика зберігається місяцями, а інколи – кілька років. Через велику різноманітність симптомів точна кількість постраждалих залишається невідомою. Однак наукові докази свідчать, що тривалий COVID є реальною та значною небезпекою, яка погіршує життєві показники на рівні інсульту, хвороби Паркінсона, ревматоїдного артриту або синдрому хронічного виснаження.
В австралійському дослідженні, представленому у журналі Primary Health, проаналізовано дані 121 дорослого, які страждали на тривалі наслідки COVID-19 після інфікування з лютого 2020 по червень 2022 року. Більшість респондентів – особи віком від 36 до 50 років, які проходили лікування вдома без госпіталізації. Проте навіть через тривалий час після одужання вони стикалися з труднощами у виконанні звичних повсякденних дій.
Учасники пройшли два міжнародні тести – WHODAS 2.0 для оцінки інвалідизації та SF-36 для аналізу якості життя. Результати були вражаючими: пацієнти з тривалим COVID мали вищі показники інвалідності, ніж 98% австралійського населення. Приблизно 86% респондентів мали серйозні порушення функціонування, тоді як у загальній популяції цей рівень не перевищує 9%.
Середній показник ускладнень у повсякденності склав 27 днів на місяць, з яких близько 18 днів люди були практично непрацездатними. Найбільше порушення торкнулися ведення домашнього господарства та підтримки соціальних зв’язків. Базові дії, як-от харчування або одягання, виконувались, але можливість активно спілкуватися з родиною, колегами або громадою була різко обмежена.
Найбільше погіршення якості життя спостерігалося у рівні енергії та соціальній активності, що пов’язано з хронічною втомою та когнітивними дисфункціями, зокрема «мозковим туманом». Загалом середні показники якості життя пацієнтів були на 23% нижчими порівняно зі здоровою популяцією.
Міжнародні дослідження підтверджують подібні тенденції. Результати з 13 країн вказують на аналогічний рівень інвалідизації серед хворих з тривалим COVID, причому показники серед жінок перевищували чоловічі. Науковці наголошують, що різноманітність симптомів ускладнює їх класифікацію в рамках стандартних протоколів лікування хронічних захворювань.
Дослідження довели, що самооцінка стану здоров’я пацієнтами є достовірним показником рівня інвалідизації. Це ключове відкриття, адже для постковідного синдрому немає спеціальних тестів, а медики часто ставляться скептично до скарг хворих. Автори підкреслюють, що досвід пацієнтів вказує на наслідки, які неможливо виявити лабораторно. Наприклад, хронічна втома позначає не лише слабкість, а й неможливість керувати авто, займатися улюбленою справою чи підтримувати стосунки.
Згідно з парламентським звітом 2023 року, сотні тисяч жителів Австралії вже постраждали від тривалого COVID-19. Ефективна підтримка цих людей потребує врахування їхніх свідчень та життєвого досвіду. Науковці вважають, що лише такий підхід допоможе відновити не лише здоров’я, а й соціальну інтеграцію та гідність.
Експерти пропонують розробити спеціалізовані програми реабілітації, що включатимуть не лише медичну допомогу. Серед них – навчання енергозберіганню, адаптацію робочого графіку (скорочені години, гнучкі відпустки), а також відновлення соціальних навичок. Такі кроки є критично важливими для покращення життя пацієнтів.
В Україні зареєстрували новий варіант коронавірусу Stratus (XFG), виявлений у семи областях та столиці. Незважаючи на швидке поширення, цей штамп рідко спричиняє важкий перебіг, а симптоми переважно обмежуються верхніми дихальними шляхами. Проте в Києві кількість госпіталізацій зросла в чотири рази за останній місяць.
