Українська економіка в цілому переосмислила себе, щоб орієнтуватися в реаліях воєнного часу. Вона залишається на чверть меншою, ніж у 2021 році. Проте вперше з 2022 року, коли розпочалося тотальне вторгнення, вона є здоровішою, ніж у супротивника, за деякими ключовими показниками. Національний банк України прогнозує зростання ВВП на 4% у 2024 році та на 4,3% у 2025 році. Валюта стабільна, а відсоткові ставки на рівні 13,5% залишаються близькими до найнижчих за останні 30 місяців. На відміну від росії, де ставки незабаром мають сягнути 23%, щоб зупинити падіння рубля, банки виглядають вразливими, а ВВП зросте лише на 0,5−1,5% у 2025 році.
ВІДЕО ДНЯ
Але Україна стикається з сильними зустрічними вітрами: ескалація війни, виснаження внутрішніх ресурсів і Дональд Трамп. Як довго протримається її економіка — спрогнозувало видання The Economist.
Економічна історія України з 2022 року мала кілька етапів. На першому, в умовах запеклих бойових дій, країна намагалася загасити пожежі. Було введено воєнний стан, і 14 мільйонів людей покинули свої домівки. росія заблокувала чорноморські порти, призупинивши український експорт. Дії центрального банку були підпорядковані військовим цілям. У першій половині 2022 року він профінансував половину державного дефіциту. Він запровадив суворий контроль за рухом капіталу та наповнив банки ліквідністю. Інфляція злетіла до небес, а ВВП скоротився на третину.
Друга фаза почалася після того, як Україна відбила наступ росії на півдні країни, в середині 2022 року. Коли довіра покращилася, ВВП стабілізувався. Угода без посередників дозволила Україні знову відвантажувати зерно. Центральний банк повернувся до боротьби з інфляцією. На початку 2023 року Україна підписала пакет з МВФ; центральний банк припинив монетизацію бюджетного дефіциту. З надходженням допомоги валютні резерви відновилися. Було послаблено контроль за рухом капіталу. Повернення макроекономічної стабільності дозволило уряду та компаніям підготувати свою діяльність до війни. Одним із пріоритетів був захист виробничих активів від російських ракет.
РЕКЛАМА
У липні 2023 року росія відмовилася продовжувати зернову угоду. У відповідь Україна відкрила власний морський коридор, забезпечивши його безпеку завдяки чудовій кампанії морського стримування за допомогою безпілотників і ракет. Це дозволило їй відновити постачання не лише зерна, але й металів та мінералів, що є другою за величиною статтею її експорту.
Ці заходи, разом із західною допомогою, не дозволили росії позбавити Україну ресурсів і морального духу, необхідних їй для продовження боротьби. Зараз починається третій етап, під час якого економіка країни стикається з найбільшими загрозами: гострою нестачею влади, людей і грошей.
РЕКЛАМА
За словами Андрія Пишного, голови Національного банку України, середній дефіцит електроенергії в країні знизиться до 6% від загального попиту у 2025 році та до 3% у 2026 році, завдяки стратегіям виживання та постійним ремонтам. Великі споживачі скаржаться на багаторазове зростання цін на електроенергію з початку війни, навіть коли дефіциту немає.
Друга проблема — і найболючіша — нестача робочої сили. З 2022 року мобілізація, міграція та війна призвели до скорочення робочої сили більш ніж на п'яту частину — до 13 млн осіб. Попит на робочу силу високий: кількість вакансій сягнула 65 000 на тиждень, порівняно з 7 000 у перші тижні війни, але в середньому на одну вакансію подається лише 1,3 заявки порівняно з двома у 2021 році. Зарплати зростають. Між міністерствами економіки та оборони триває боротьба за мобілізацію: де знайти правильний баланс заради майбутнього країни.
РЕКЛАМА
Легких рішень не існує. Зараз навіть галузі, які вважаються критично важливими, можуть захистити лише половину своїх працівників від лінії фронту. Найняти на роботу набагато більше жінок складно: їх майже стільки ж, скільки мігрувало за кордон, скільки чоловіків, які перебувають на фронті або повернулися звідти непрацездатними, каже Гліб Вишлінський з Центру економічної стратегії, київського аналітичного центру.
Не допомагає і те, що грошей не вистачає — третя проблема. Малі фермерські господарства та фірми намагаються отримати достатньо позик для фінансування своєї діяльності. Фінансування довгострокових капітальних витрат є практично неможливим. Стрімке зростання витрат на ведення бізнесу вдарило по прибутках. Компанії, що працюють з внутрішніми клієнтами, також несуть частину витрат, що призводить до зростання інфляції. Уряд також витрачає набагато більше грошей, ніж може покласти в кишеню. За прогнозами, у 2025 році дефіцит його бюджету становитиме близько 20% ВВП. В принципі, майже весь дефіцит — $ 38 млрд — буде профінансовано із зовнішніх джерел. У червні «Велика сімка» погодила борговий пакет для України на суму $ 50 млрд, який буде погашатися за рахунок відсотків, отриманих від суверенних активів росії на суму € 260 млрд ($ 273 млрд), заморожених на Заході. На початку грудня Америка перерахувала свою частку у розмірі $ 20 млрд до фонду Світового банку, який Україна може використовувати на невійськові цілі, хоча пан Трамп може спробувати ускладнити Україні доступ до цих грошей.
Україна, ймовірно, зможе вижити без американських коштів у 2025 році в будь-якому випадку. Разом із траншем у розмірі 18 млрд євро, який ЄС погодився надати в рамках попередньої програми, внески інших членів «Великої сімки» заповнять прогалину. Україна також має значні валютні резерви. За прогнозами, до кінця 2024 року вони зростуть до $ 43 млрд — п'яти місяців імпорту. Однак, якщо Америка вийде з програми, Україна може опинитися в безвихідному становищі у 2026 році. Уряди країн ЄС, які відчувають нестачу коштів і є політично слабкими, можуть постати перед труднощами, щоб оплатити ще один великий рахунок. А можливості України збирати більше податків всередині країни обмежені: пропозиція підвищити податки на 4−5% ВВП була відкликана влітку цього року після рішучого спротиву опозиції.
Військові події можуть спричинити кризу до 2026 року, констатують у статті.
Раніше повідомлялося, що закон про зростання податків для малого бізнесу спровокував масове закриття ФОПів, рахунок іде на десятки тисяч.
Крім того, в той час як одну частину пенсіонерів звільнять від сплати комуналки, іншій уріжуть пенсії.
