
Інсталяція Black Cloud на Софійській площі в Києві. © APTYouTube Артоб’єкт символізував грозову хмару та нагадував про війну в Україні.
Українську художню композицію Black Cloud («Чорна Хмара»), яка представляла державу на фестивалі Burning Man 2025 у США, демонтувала потужна буря в Невадській пустелі. Конструкція не вистояла перед стихією й розвалилася вже через 15 хвилин після завершення монтажу, повідомляють представники заходу.
Інцидент стався 24 серпня, на День Незалежності України, під час старту фестивалю. Генеральний продюсер та співавтор проєкту Віталій Дейнега зазначив, що попри інженерні розрахунки на стійкість до екстремальних погодних умов, шторм виявився руйнівнішим за очікування.
Insane wipeout/dust storm hit burning man this afternoon.
It devastated a lot of camps. Ours included.
Time to rebuild. pic.twitter.com/69mcCjUGO9
— Akshay Dodeja (@dodeja) August 24, 2025
Встановлення композиції відбувалося протягом усієї ночі перед відкриттям. Автори зазначають, що перші реакції гостей фестивалю були ентузіастичними – відвідувачі спеціально прибували з віддалених ділянок пустелі, щоб побачити один із наймасштабніших артоб’єктів.
Проте ввечері погодні умови повністю знищили конструкцію. Генпродюсер розкрив деталі: шторм раптово накрив фестивальний табір, перевищивши всі прогнозовані показники інтенсивності.
«Перші 15 хвилин конструкція витримувала пориви, але потім розірвалася в центральній частині. Вітер проник всередину й остаточно зруйнував хмару. Подібне відчуття безпорадності я відчував останній раз три з половиною роки тому, коли прокинувся від звуків вибухів та сирен у столиці», – розповів Дейнега.
Black Cloud складалася з 45 модулів у формі дитячих малюнків грозових хмар. Артоб’єкт супроводжувався аудіовізуальними ефектами: імітацією блискавок, гуркотом грому та записами бойових дій під Запоріжжям. Автор концепції, митець Олексій Сай, підкреслив, що робота втілює сучасний глобальний стан – відчуття тривоги, небезпеки та ілюзію безпеки. Він охарактеризував «Чорну Хмару» як художнє втілення війни та суспільної нестабільності.
За планом об’єкт мав залишатися на фестивалі ще вісім діб, але погода обмежила його «життєвий цикл» кількома годинами. Незважаючи на це, Дейнега заявив, що команда планує відновити інсталяцію для європейського турне за підтвердженим графіком.
«Жоден із членів команди не опустив руки – усі доклали максимум зусиль для порятунку об’єкта та табору. Я захоплююсь кожним учасником. Цей удар був сильним, але ми переживали й важчі виклики», – додав генпродюсер.
Монументальна конструкція вагою 7 тонн з розмірами 30×17×15 метрів використовувала 4 кілометри чорного полотна. Раніше роботу вже експонували в Україні – її розміщували на Софійській площі Києва.

Незважаючи на втрату Black Cloud, інші українські артпроєкти продовжують презентувати країну на одному з найвпливовіших міжнародних культурних форумів. На Burning Man 2025 Україну репрезентують п’ять додаткових ініціатив:
- The Point of Unity – світлова композиція висотою 16 метрів від Миколи Каблуки;
- арткар-бик, натхненний творчістю Марії Примаченко, створений об’єднанням «Куренівка» та «Майстерня чудес»;
- дзеркальна квіткова форма з нержавіючої сталі від харківського автора Володимира Пономаренка;
- інсталяція Merman Андрія Крапівніченка, чий дебют відкладався п’ять років;
- скульптурна робота Володимира Семківа та львівської галереї ZAG, яка не змогла долетіти через митні ускладнення.
Поруч із Black Cloud мала розміщуватися інформаційна таблиця з поясненням символіки. У тексті хмара метафорично зверталася до глядачів як втілення прихованих загроз: кліматичних змін, голодоморів, екологічної катастрофи та війни. Фінальний абзац містив попередження: «Будьте готові! Поки є час зупинити це зло, не дати йому поширитися як онкологічній хворобі й знищити знайомий нам світ».
На минулорічному Burning Man Віталій Дейнега та Олексій Сай демонстрували інсталяцію «I’m fine 🙂», створену з деформованих дорожніх знаків та об’єктів, пошкоджених російськими обстрілами. Художня робота візуалізує парадокс: зовнішня «стабільність» українців маскує трагічні наслідки агресії. Кожен елемент – від знаків із назвами міст до зламаних елементів ігрових майданчиків – уособлює пам’ять про жертви, підкреслюючи стійкість духу та здатність переживати катастрофи.







