З нагоди п’ятиріччя з моменту виходу в друк першого номера журналу Forbes Ukraine (після повернення в Україну) Артур Ґранц, мажоритарний власник видавця — компанії «УЯВи!», вперше розповів про свої бізнеси. У статті «Не боюсь втрачати». Артур Ґранц — бізнесмен, який п’ять років тому повернув Forbes в Україну. Його розповідь про своє життя та бізнес” Ґранц поділився тим, як починав бізнес ще студентом, як переживав кризи, знаходив правильних партнерів і затребувані ніші.
Артур Ґранц — громадянин Вірменії, живе «між Вільнюсом і Ригою». Займається бізнесом з початку 1990-х. Зараз розвиває проєкти у сфері hospitality в Балтії. У Ризькому порту за $ 100 млн будує завод з виробництва біопалива для літаків.
Він зайнявся бізнесом, коли навчався на третьому курсі Білоруського державного університету: продавав на ринку китайські пуховики та золоті ланцюжки з Вірменії.
Після розпаду СРСР Ґранц зайнявся імпортом продуктів: від соняшникової та вершкової олії з Польщі та Аргентини, маргарину з Фінляндії до курячих стегенець з Америки та цукру.
«У пікові місяці продавали до 15 000 тонн стегенець. Олії, цукру — до 40 000 тонн. Якщо тонна цукру коштувала $ 300 — множ і отримаєш $ 12 млн обігу на місяць тільки на цукрі», — розповів бізнесмен.
Потім Ґранц придумав закуповувати концентрат у польської компанії Hortex і розливати соки на держзаводі в Білорусі: «Ринок був порожній, не було ні «Вімбільдана», ні «Сандори».
На початку 2000-х Ґранц переїхав до Литви, де отримав посвідку на проживання й постачав сировину для виробництва цукру, працюючи з лідерами ринку — Cargill, Sucden.
Його перший бізнес в Україні — також постачання сировини для цукрових заводів, оскільки цукор-сирець обклали високим митом, але законодавство дозволяло безмитно поставляти цукровий сироп.
В Україні його познайомили з власником банку «Форум» Леонідом Юрушевим, якому належало 300 га під Борисполем. Ґранц запропонував побудувати сучасний логістичний комплекс — за прикладом того, що створив у Литві. Крім того, партнери розробили проєкт для бізнес-авіації, адже ангарів для приватних джетів не було.
«Встигли побудувати 100 000 кв. м, відкрили митний склад. Я особисто привів туди великих орендарів. Але настав 2008 рік — банки почали сипатися. Юрушев у підсумку викупив мою частку», — поділився бізнесмен.
Також Ґранц добре відомий в Україні як партнер німецької сімейної компанії Gebr. Heinemann, основний бізнес якої — магазини Duty Free по всьому світу.
«З братами Хайнеманн я познайомився на початку 2000-х. Вони займалися дистрибуцією на пострадянському просторі… Коли я дізнався про будівництво терміналу F в Борисполі, загорівся ідеєю зробити там гарний магазин», — каже Ґранц.
Спочатку у спільному з Gebr. Heinemann підприємстві йому належали 65%. Коли Хайнеманни побачили, як розвивається бізнес, то довели свою частку до 50%. З ініціативи Ґранца компанія відкрила магазин у київському аеропорту «Жуляни» та почала відкривати магазини на наземних прикордонних переходах.
У 2020 році Ґранц і компанія «УЯВи!» отримали ліцензію на видання в Україні журналу Forbes, а у 2024 році ліцензію продовжили ще на п’ять років.
«Ми одразу зробили версію українською мовою. Тоді це ще не було стандартом, — заявив бізнесмен. — Україна відвоює своє гідне майбутнє. Усе тільки починається».
Раніше «ФАКТИ» писали, що Forbes Ukraine за участі FAVBET Tech обговорювали на AI Day 2025 ключові виклики штучного інтелекту.