Для України 2024 рік став кошмаром, значною мірою спричиненим крахом «формули перемоги», що існувала на початку війни. Отже, чи буде тепер президент США Дональд Трамп наполягати на «відкритих дверях» в Україні? Абсолютно ні, принаймні на тих умовах, які кремль зараз готовий розглянути. Це був би не мир, якого хочуть українці, а капітуляція, якої вони не хочуть. Про це у статті для Bloomberg пише оглядач Марк Чемпіон.
ВІДЕО ДНЯ
Що швидше головний миротворець Америки захоче припинити бойові дії, то більше йому потрібно буде спочатку зміцнити позиції України, щоб переконати путіна, що він може лише програти, відмовившись від справжнього миру зі своєю сусідкою. І навпаки, що менше Трамп робитиме для оборони України, то менше стимулів буде у путіна для того, аби вести переговори чи йти на компроміс.
Сильна рука на практиці означає, що Україна зможе продовжувати завдавати дуже великих втрат росії, зупинити її просування на землі, а путін знатиме, що вона матиме підтримку, щоб продовжувати так довго, як це буде потрібно. Якщо Трамп хоче, щоб усе рухалося швидко, загроза має бути набагато гострішою.
На думку автора статті, є певні ознаки того, що зовнішньополітична команда нової адміністрації це зрозуміла, оскільки вони почали змінювати очікування щодо часу будь-якої мирної угоди з 24 годин після інавгурації Трампа до 100 днів або й більше. Але поки що повідомлення про конкретний підхід свідчать про те, що у Білому домі сподіваються, що послаблення нафтових санкцій спонукає путіна грати чесно.
РЕКЛАМА
Щоб мати користь від спілкування з кремлем, будь-який пряник повинен супроводжуватися батогом. Причому він має бути відчутним, враховуючи колосальний вклад путіна у війну з Україною. Найкраще було б відновити симбіоз між українською живою силою та західною зброєю, який існував до минулого року, вважає автор публікації.
І хоча перспективи для України на полі бою похмурі, бо ситуація зведена до поступок території росії в обмін на її максимальні втрати, однак поки що немає жодних ознак краху чи російського великого прориву.
Тим часом Україна не тільки витіснила російський флот з Чорного моря, але й тепер може конкурувати з москвою у війні із застосуванням ракет великої дальності та безпілотників. Стабільне ураження командних пунктів, систем протиповітряної оборони, складів зброї та нафтопереробних заводів, які українські безпілотники змогли знищити далеко за російськими кордонами, вже не є тривіальним. Як і економічні санкції, це не вирішить війну, проте збільшить для кремля вартість продовження вторгнення.
РЕКЛАМА
Тому, коли обраний Трампом на посаду радника з національної безпеки Майкл Волц нещодавно закликав Україну знизити призовний вік з 25 до 18 років, щоб продемонструвати більшу «відданість» боротьбі за демократію, якщо вона хоче, щоб союзники зробили те ж саме, це зауваження було настільки ж влучним, наскільки й непристойним. Було неприйнятно ставити під сумнів відданість України після тих жертв, які вона принесла за останнє десятиліття.
Однак наявність більшої кількості добре оснащених солдатів для зміцнення оборонних ліній України та повернення ініціативи на полі бою буде критично важливою для того, щоб переконати путіна піти на переговори про справжнє врегулювання. Зробити це вкрай важливо, щоб Україна вийшла з цієї війни не розлюченою переможеною пусткою на кордонах Європи, а державою з надією та безпекою для відновлення. У довгостроковій перспективі це було б на користь як росії, так і Європі та США. Але до того моменту, коли це стане зрозумілим для всіх сторін війни, і путіна, і Трампа вже давно не буде, вважає Марк Чемпіон.
РЕКЛАМА
Раніше експерти обговорювали тему, чому війна в Україні досі триває, попри обіцянки Трампа припинити її до вступу на посаду.
Читайте також: Корейський сценарій: аналітики про те, на якій території України рф залишить свої війська
