Однак приїзд путіна в Монголію, яка є членом Міжнародного кримінального суду (МКС), викликав хвилю критики і міжнародного резонансу. Згідно з Римським статутом, який Монголія ратифікувала 2020 року, а Україна зробила це днями, Улан-Батор зобов’язаний заарештовувати осіб, яких розшукує МКС, зокрема й путіна, оголошеного в міжнародний розшук за звинуваченням у депортації дітей з України до росії.
Міністерство закордонних справ України вимагає від Монголії виконати свої зобов’язання і заарештувати російського диктатора. Своєю чергою, міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch заявила, що Монголія має або відмовити путіну у в’їзді, або заарештувати його, якщо він все ж таки опиниться на її території. На думку правозахисників, недотримання міжнародних зобов’язань підірве принцип верховенства закону і образить жертв злочинів російської влади.
На платформі Change.org було запущено петицію, що закликає монгольську владу затримати путіна. Однак цього не сталося.
Дії монгольської влади викликали різку критику в Україні. Представник МЗС України Георгій Тихий у соцмережі назвав невиконання ордеру МКС «важким ударом по системі міжнародного кримінального правосуддя» і попередив, що це матиме наслідки для Улан-Батора.
«Монголія дозволила обвинуваченому злочинцеві уникнути правосуддя, тим самим розділяючи з ним відповідальність за скоєні ним воєнні злочини. Ми працюватимемо з партнерами над тим, щоб це мало наслідки для Улан-Батора», — додав він.
Раніше повідомляли про те, що путін через загрозу арешту за міжнародним ордером МКС відмовився від поїздки в ПАР на саміт країн БРІКС.