Культура споживання кави в Україні має давню історію, тож запрошення на каву — чудова нагода поспілкуватися з рідними, друзями та колегами. Такі зустрічі можуть відбуватися у кав’ярнях та ресторанах або у домашній обстановці. Зустріч вдома передбачає, що господарі пригощатимуть не тільки кавою, але й ласощами — тортом, печивом, пирогом… З нагоди зустрічі із серванту зазвичай дістають кавовий сервіз. І такі миті спілкування незабутні.
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про сервізи, декоровані візерунком «кавові зерна».
«До складу кавового сервізу зазвичай входять чашки, блюдця, кавник, цукорниця та молочник»
— Зустріч за кавою з дорогою для нас людиною — це справді чарівні миті життя, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — За вікном все вкрите снігом, мороз… Проте деінде на деревах ще можна побачити багряні листочки, неначе залишені осінню на згадку про її красу. Грудень — місяць особливий. Він налаштовує на очікування див. І вони трапляються, коли у них віриш. Подивіться на казково гарну тарілку Юлії Красної «Зими білий танець»., створену мисткинею цьогоріч. Як майстерно передано теплоту зустрічі двох людей у кав’ярні.
ВІДЕО ДНЯ
Ю. Красна. Декоративна тарілка «Зими білий танець». Київ. 2024
— Дуже гарна робота!
— Українськими митцями створено чимало чудових кавових сервізів. Вони випускалися в різних декорах та кольорах. До складу кавового сервізу зазвичай входять чашки, блюдця, кавник, цукорниця та молочник. Іноді можуть бути й десертні тарілки, і ваза для солодощів. Сьогодні мова піде про популярний візерунок «кавові зерна». Саме так називається сервіз (фото у заголовку — Авт.), розписаний Віталієм та Людмилою Шевченками, а форми створив Василь Єрмоленко. Сервізи Василя Єрмоленка мають особливий авторський стиль і сьогодні є раритетними. Вони — мрія багатьох колекціонерів. Роботи Василя Єрмоленка зберігаються в багатьох українських музеях. Творчий шлях фарфориста розпочався на Баранівському фарфоровому заводі, та справжнього розквіту він досяг у період роботи на Сумському фарфоровому заводі. Постійне прагнення до пошуку нових форм, інноваційні ідеї, бажання експериментувати з різними матеріалами — всі ці якості притаманні митцю. Він був новатором у мистецтві фарфору. Роботи Віталія та Людмили Шевченків теж вражають вишуканістю та красою.
РЕКЛАМА
Читайте також: «А чи бачили ви колись, щоб сніговики грали в теніс?» — колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк
— Думаю, такий сервіз міг би зачарувати навіть королівських осіб… До речі, покривки на кавнику та інших предметах нагадують фігурку принцеси у пишному вбранні.
РЕКЛАМА
— Так, і це справді неймовірний ефект. А хвилясті лінії неначе повторюють форму зерен. Стилізовані кавові зерна зображені й на сервізі «Волинь», який випускав Довбиський фарфоровий завод. Його авторка, харків’янка Марія Воєнкова, працювала на цьому підприємстві у 1960 — 1970 роках.
М. Воєнкова. Сервіз для кави форми «Волинь». Довбиський ФЗ. 1960
«Кавові чашки, створені українськими фарфористами, є уособленням елегантності та краси»
— Золоті зерна підкреслюють вишуканість напою.
РЕКЛАМА
— Справді. Золоті зерна можемо побачити і у декорі сервізу «Зеніт».
О. Ярош. Сервіз для кави «Зеніт». Довбиський ФЗ. 1960
Кава є символом насолоди. Її багата історія охоплює століття, а смак та аромат мають мільйони поціновувачів у всьому світі. Історія виникнення кави сягає своїми коріннями у далеке минуле. Легенда розповідає про пастуха, який помітив, що його вівці стають особливо жвавими після поїдання плодів кавового дерева. Це стало початком вивчення і використання кавових зерен для приготування напою. Батьківщиною кави вважається Ефіопія. Лише у 17 столітті кава почала поширюватися у Європі. Перші кав'ярні з'явилися у Венеції, Парижі та Лондоні.
Читайте також: «Моя новорічно-різдвяна колекція порцеляни почалася з цікавої знахідки», — експертка з фарфору Олена Корусь
— Деякі з них існують досі. І це не може не захоплювати. Один із найкращих італійських експертів з цього напою Мікеле Ріццо розповідав мені, що смак кави залежить і від чашки. Найкраща кава — у фарфоровій філіжанці. Якщо ж чашка керамічна, вона має бути не надто товстостінною. Чашку попередньо прогрівають біля основи — тоді кава довше залишається гарячою.
— Вважається, що ідеальним об'ємом чашки для кави вважається 40−90 мілілітрів. Кавові чашки, створені українськими фарфористами, є уособленням елегантності та краси. Лише подивіться на кавовий сервіз «Конус» баранівських митців Миколи Назаренка та Василя Костенка. Створений у 1960 році, він і сьогодні міг би стати окрасою будь-якого вишуканого інтер’єру.
М. Назаренко, В. Костенко. Сервіз для кави «Конус». Баранівський ФЗ. 1960
Автор форми сервізу Микола Назаренко створював форми чайних і кавових сервізів, подарункових наборів, кухлів, ваз. Твори художника постачалися на експорт і брали участь у міжнародних виставках-ярмарках у Франції та Канаді. Роботи митця зберігаються у відділі музейних цінностей фарфору Баранівського історико-краєзнавчого народного музею та у Музеї етнографії та художнього промислу НАНУ (Львів).
— Який сервіз з візерунком із кавових зерен ваш улюблений?
— Сервіз «Ювілейний» Віталія Овчаренко у розпису Тетяни Потравної. Він є в моїй колекції. Сервіз виготовлявся зі знаком якості. Форма його була створена в 1967 році та мала різні варіанти декору. Але найбільшою популярністю користувався варіант з візерунком «кавові зерна», який бачимо на фото.
В. Овчаренко, Т. Потравна. Сервіз для кави «Ювілейний». Полонський ФЗ. 1972
— Відомий експерт також розповідав мені, що хороша кава не потребує цукру. У капучино показником якості є піна, яка «не ламається». Якщо зверху посипати цукор, він не піде одразу на дно. Варто також знати, що склянка води, яку подають до еспресо, призначена для того, щоб попередньо зробити кілька ковтків та очистити рецептори для сприйняття напою у всій палітрі його смаку та аромату. Після хорошої кави воду зазвичай не п’ють, адже кава має залишити приємний післясмак.
Читайте також: «Андерсен був би у захваті від статуеток „Пастушка та сажотрус“ Оксани Жникруп та Владислава Щербини», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
— Все це дуже цікаво. Смачна кава у гарній чашці створює особливий настрій, особливо якщо п’єте її у приємній компанії.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк про те, що, на її думку, українські митці створили одні із найкращих у світі ілюстрацій до казки Андерсена «Снігова королева».
Фото у заголовку В. Єрмоленко, В. та Л. Шевченко. Сервіз для кави «Кавові зерна». Сумський ФЗ. 1976
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
