В Національному банку України, який нещодавно витратив 3 млрд грн для підтримки національної валюти, днями відбулося засідання ради НБУ, на якому обговорювалися Основні засади грошово-кредитної політики. В результаті було вирішено, що банк зберігатиме політику «дорогих грошей».
ВІДЕО ДНЯ
Що це значить, і які ризики принесе українцям, розповів у статті для видання NV член Ради НБУ Василь Фурман.
Перебіг війни
Найбільшим і найбільш очевидним ризиком для України в короткостроковій та середньостроковій перспективах є перебіг війни. Прогнозування війни ускладнюється через численні невідомі фактори та постійні зміни на фронті. Війна є динамічним процесом, в якому дії однієї сторони викликають реакцію іншої, що ускладнює планування та прогнозування.
Зовнішнє фінансування
РЕКЛАМА
Іншим значним ризиком, пов'язаним із війною, є ризик зовнішнього фінансування. За оцінками, до кінця 2024 року дефіцит бюджету (без урахування грантів) може сягнути 25% ВВП, що аналогічно довоєнним видаткам. Забезпечити такі фінансові обсяги всередині країни без загрози для фінансової системи неможливо, тому стабільність макроекономіки залежатиме від ритмічних зовнішніх надходжень.
Опалювальний сезон
РЕКЛАМА
Ризик на 2024−2025 рік пов'язаний з проходженням опалювального сезону. Лише відновлювальна та атомна енергетика залишилися неушкодженими. Цього року росія може націлитися на розподільчі мережі біля атомних електростанцій, що ускладнить транспортування електроенергії та потенційно призведе до зупинки цих електростанцій, що негативно вплине на економіку та суспільні настрої.
Міграція українців
РЕКЛАМА
Ще одним ризиком є подальша міграція українців через розширення зони бойових дій. За оцінками, на території, підконтрольній уряду, наразі проживає близько 30 млн осіб (порівняно з 48,5 млн у 2001 році). Міграція зменшує загальний попит в економіці та посилює дисбаланси на ринку праці, ускладнюючи довгострокове відновлення країни.
Міжнародна політика
Глобальні економічні ризики також залишаються актуальними. Протекціоністські заходи та торговельні війни (наприклад, між США, ЄС і Китаєм) знижують позитивний ефект від глобалізації. Погіршення відносин між Китаєм та західними країнами на фоні внутрішніх проблем у Китаї може призвести до економічної кризи, що вплине на сировинні ринки, зменшуючи надходження від експорту в Україні та роблячи Китай більш схильним до співпраці з росією, відволікаючи увагу світу від війни.
У таких умовах політика центрального банку має обмежені можливості для маневрів. Згідно з останніми прогнозами, зниження облікової ставки на один рік складе 1 в.п., а на два роки — приблизно 3 в.п. Тому основна увага буде зосереджена на інших інструментах, зокрема на зміні операційної політики, управлінні ліквідністю та валютних обмеженнях.
Також нагадаємо про очікуване зростання податку на прибуток українських банків з нинішніх 25% до 50%, яке призведе до зростання цін на основні фінансові послуги та комісійні.
