Футбол — гра, що об’єднує людей: гравців на футбольному полі, вболівальників — на стадіоні та в спортбарі, родину — біля екрана телевізора. Отож, і у світовій порцеляні ця тема знайшла яскраве втілення. Цікаво, що митці зображали не тільки гравців, а й вболівальників, деякі роботи були натхненні футболом — наприклад, створювались вази у формі футбольного м’яча або домашні улюбленці у кольорах логотипа певного футбольного клубу.
До речі, серед відомих футболістів є чимало поціновувачів та колекціонерів порцеляни. А легендарний Кріштіану Роналду навіть інвестує у виробництво вишуканого посуду, зокрема і порцелянового, що випускає відома португальська мануфактура Vista Alegre. Про це нещодавно розповіли світові медіа. Мануфактура, яка має міжнародне визнання, була відкрита у 1824 році за підтримки короля і має титул Royal Factory, який надається в знак підтвердження найвищого рівня майстерності.
Сьогодні ж мова піде про тему футболу в українській порцеляні. Про фігурки гравців, створені відомими митцями, «ФАКТАМ» розповіла колекціонерка та дослідниця історії вітчизняної порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк, яка раніше розкрила тему моди в роботах українських фарфористів.
«Не всі знають, що у юні роки Хуліо Іглесіас був воротарем мадридського „Реалу“»
— Вітчизняна порцелянова дрібна пластика саме в 1950—1960-ті роки досягла надзвичайного розквіту, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Скульптори створювали статуетки в основному невеликого розміру, й вони мали велику популярність. Фігурки органічно вписувались практично в будь-який, навіть найскромніший інтер'єр.
ВІДЕО ДНЯ
Втомлені від війни, голоду та розрухи люди прагнули прикрасити свій побут і вірили в те, що кожен наступний день обов'язково буде кращим за попередній. В оселях з’являлись статуетки та картини. Сервіз за склом серванта ставав показником добробуту родини. Статуетки зазвичай ставили на етажерки, комоди або телевізори й навіть на великі радіоприймачі. Мала пластика у порцеляні за всіх часів вважалась достойним дипломатичним подарунком. Тема спорту була і є дуже популярною у порцеляні. І тема футболу, зокрема…
— Хто з українських митців створив найколоритніші образи?
— Перш за все, Ольга Рапай і Григорій Молдаван. Вони захоплювалися спортом, коли ще були студентами художнього інституту. Ставши згодом скульпторами Київського експериментального кераміко-художнього заводу, створили багато фарфорових статуеток на спортивні теми. Ці роботи є дуже популярними і сьогодні. Дуже колоритна робота Ольги Рапай «Воротар» (фото у заголовку). Подивіться, як вдало передано його зосередженість в очікуванні м’яча. Невипадково говорять, що хороший воротар — це половина команди. Від його таланту та спритності залежить чимало. Отож, воротар — герой багатьох композицій, створених українськими фарфористами.
РЕКЛАМА
Читайте також: «Деякі кішки вважаються „грошовими“. Можливо, саме така і у вас?» — колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк
— Нещодавно дізналась, що знаменитий на весь світ письменник Артур Конан Дойл у 1880-ті роки був воротарем англійського клубу «Портсмут».
РЕКЛАМА
— Читала, що воротарем був і відомий співак Хуліо Іглесіас. У юні роки він виступав за мадридський «Реал». Проте двадцятирічним потрапив до страшної аварії. Це змінило його долю. Пройшовши через страшні випробування, Хуліо Іглесіас став всесвітньо відомим музикантом.
До речі, ще одна чудова фігурка воротаря створена фарфористом Григорієм Молдаваном. Серія його спортивних мініатюрних статуеток, у якій є штангіст, штовхальник ядра, футболіст, боксери, — мрія багатьох колекціонерів. Серед поціновувачів фарфору є й відомі спортсмени. Наприклад, легенда футболу Кріштіану Роналду.
Г. Молдаван. “Воротар” та “Футболіст” зі скульптурної композиції «Спортсмени». Київський ЕКХЗ. 1960РЕКЛАМА
«Спорт — це важка праця, постійні тренування та цілеспрямованість»
— Мені пощастило спілкуватись з видатними динамівцями — Олегом Блохіним, Віктором Чановим, Анатолієм Дем’яненком… Пам’ятаю розмову з легендарним воротарем Віктором Чановим. Він розповідав, що коли у 1985 році отримав складний перелом руки, досвідчений лікар сказав йому, що після такого перелому спортсмен навряд чи зможе грати. «У мене був розпач, — розповідав він. — Це можна порівняти з тим, як у дитини забирають її улюблену іграшку. До того ж було страшно, бо єдине, що я вмів добре робити, — грати у футбол. Моє становище здавалося мені катастрофою. І я дуже вдячний своїй дружині, яка була поруч, вірила в мене та підтримувала…»
— Спорт — це важка праця, постійні тренування та цілеспрямованість. А от як сконцентрованість футболіста на грі вдалося передати митцю Олександру Крижанівському.
О. Крижанівський. “Футболіст” Городницький ФЗ. 1960
Творчість подружжя Олександра і Тамари Крижанівських визначала рівень городницької фарфорової пластики з 1952 по 1971 рік. Обидва художники після 1971 року переїхали працювати на Синельниківський фарфоровий завод, де вже не займалися пластикою. Отже, саме на Городницькому фарфоровому заводі вони зробили свій внесок в її розвиток.
Олександр в 1958 році був призначений головним художником підприємства. Постійний мистецький пошук характерний для Крижанівського-скульптора. Мистецтво малої пластики він почав освоювати ще в шкільні роки під керівництвом викладача гуртка місцевого палацу піонерів. Художні студії хлопець поєднував з тренуваннями у спортивній секції, тому важливе місце у творчості скульптора посідала спортивна тема. Вона була своєрідною матеріалізацією давнього захоплення різними видами спорту (волейбол, баскетбол, бокс, футбол), що успішно конкурувало з його мистецькими уподобаннями. Олександр захоплювався спортом й під час навчання в Одеському художньому училищі. На той час його улюбленою грою був волейбол. Працюючи в Городниці, грав у баскетбол.
Читайте також: «Ця дивовижна порода собак названа порцеляновою невипадково», — колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк
Унікальні роботи циклу «Спортсмени» («Боксер», «Спринтер», «Футболіст», «Ковзаняр», «Гімнастка») займають особливе місце у творчому доробку митця. Варто згадати також ще одного «Воротаря». Авторка розпису декоративної скульптури Вячеслава Гаркавця «Воротар» — Наталія Анцибор-Беркута. Розглядати такі статуетки — справжнє задоволення. Сьогодні вони є раритетами.
В. Гаркавець, Н. Анцибор-Беркута. «Воротар». Полонський завод художньої кераміки . 1964.
Раніше колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк розповіла читачам «ФАКТІВ» про виставку «Біла магія. Порцеляна», де можна побачити роботи зіркових митців-фарфористів.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: О. Рапай. «Воротар». Київський ЕКЗ. 1959
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum.У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
