Телескопи зробили знімок Крабоподібної туманності © X-ray, Chandra: NASA/CXC/SAO; Infrared, Webb: NASA/STScI; Image Processing: NASA/CXC/SAO/J. Major Вони змогли показати зміни нейтронної зірки у Крабоподібній туманності.
Вчені об’єднали зображення, отримані телескопом «Джеймс Вебб» та рентгенівською обсерваторією «Чандра», та представили зображення нейтронної зірки, яка знаходиться в одній із найвідоміших та найкрасивіших туманностей, повідомляє Live Science.
Крабоподібна туманність знаходиться на відстані 6500 світлових років від нас. Це рештки мертвої зірки.
1054 року жителі Землі могли недовго спостерігати цю зірку в нічному небі. Тоді вона вибухнула наприкінці свого життя, такі події відомі як наднові. Ця зірка привертала увагу людей по всьому світу і, ймовірно, була зображена на рідкісній візантійській монеті, а також на піктограмі наднової народу Пуебло в каньйоні Чако в Нью-Мексико.
Після себе наднова залишила яскраву нейтронну зірку, оточену газовою туманністю.
Нещодавно «Джеймс Вебб» зробив знімок Крабоподібної туманності. Але нові зображення «Чандри» показують, що нейтронна зірка у її центрі стрімко змінюється з часом.
Нейтронна зірка всередині Крабоподібної туманності – це те, що астрономи називають пульсаром, тому що вона обертається приблизно 30 разів на секунду, випускаючи промінь при кожному оберті, що трохи схоже на маяк. «Чандра» неодноразово спостерігала за цим випромінюванням — достатньо, щоб показати, що енергія нейтронної зірки викликала ударну хвилю.
За даними NASA, цей вітер із частинок мчить через туманність, діаметр якої становить 11 тисяч світлових років. Ця ударна хвиля – кільце, яке можна побачити на зображенні.
X-ray, Chandra: NASA/CXC/SAO; Infrared, Webb: NASA/STScI; Image Processing: NASA/CXC/SAO/J. Major
Раніше вчені за допомогою телескопа «Джеймс Вебб» виявили дві найдальші та ранні галактики Всесвіту. Вони з’явилися лише через 300 мільйонів років після Великого вибуху.
