© Згенеровано сервісом DALL-E на запит ZN.UA Метеорити, які впали з Марса на Землю, допомогли вченим краще зрозуміти структуру Червоної планети.
Вчені з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго проаналізували хімічний склад марсіанських метеоритів віком близько 1.3 мільярда років, які впали на території Антарктиди та Африки, повідомляє ScienceDaily.
«Марсіанські метеорити – єдині фізичні матеріали з Марса, які ми маємо. Вони дозволяють проводити точні вимірювання, а потім кількісно оцінювати процеси, що відбуваються на Марсі та поблизу марсіанської поверхні. Ці метеорити надають пряму інформацію про склад Марса, яка може обґрунтувати достовірність наукових досліджень, зокрема, на основі інформації від марсоходу Perseverance», – каже геолог Джеймс Дей.
Команда проаналізувала два типи метеоритів: нахліт і чассігніт. Нахліти є базальтовими, схожими на лаву, що вивергається в наш час в Ісландії та на Гаваях, вони багаті на мінерал клінопіроксен. Чассігніти майже повністю складаються з мінералу олівіну. На Землі базальти є основним компонентом земної кори, особливо під океанами, а в її мантії багато олівінів.
У цьому склад Марса схожий на Землю, кажуть вчені: породи пов’язані фракційною кристалізацією всередині вулкана, в якому вони утворилися.
Деякі з розплавлених нахлітів включали частини кори, розташовані близько до поверхні, які також взаємодіяли з атмосферою Марса.
«Визначивши, що нахліти і чассігніти походять із однієї й тієї ж вулканічної системи і що вони взаємодіяли з марсіанською корою, яка була змінена атмосферними взаємодіями, ми можемо ідентифікувати новий тип гірських порід на Марсі. Завдяки існуючій колекції марсіанських метеоритів, які мають вулканічне походження, ми можемо краще зрозуміти внутрішню структуру Марса», – сказав Дей.
Вчений підкреслив, що вулканізм Марса має неймовірну схожість із земною, але також і відмінності: «З одного боку, нахліти і чассігніти утворилися аналогічно недавньому вулканізму в таких місцях, як Оаху на Гаваях. Там нові вулкани тиснуть на мантію, створюючи тектонічні сили, що викликають подальший вулканізм. З іншого боку, резервуари на Марсі є надзвичайно давніми і відокремилися один від одного невдовзі після утворення Червоної планети. На Землі тектоніка плит з часом допомогла знову перемішати резервуари. У цьому сенсі Марс забезпечує важливу сполучну ланку в розумінні того, як могла б виглядати рання Земля і як вона виглядає сьогодні».
Результати дослідження, за словами вчених, важливі не лише для розуміння того, як формувався та розвивався Марс, але й для використання місіями NASA, зокрема Insight and Perseverance та Mars Sample Return.
Минулого року вчені з Технічного університету Мюнхена повідомили, що знайшли «величезну органічну різноманітність» у метеориті Тіссінт, який у 2011 році впав неподалік однойменного села в Марокко.
