З 10 травня російські війська перетнули кордон України на півночі Харківської області і захопили кілька прикордонних сіл. Наразі тривають бої за Вовчанськ. А Харків, як і всі попередні роки великої війни, перебуває під щільним вогнем росіян, але більш інтенсивним, ніж раніше. Проте місто продовжує жити. Як? Про це пише у Facebook харків’янка Анна Гин.
«Як ви там? Питають останніми днями харківців з усіх куточків світу.
ВІДЕО ДНЯ
Ми тут нормально. Тримаємось. Віримо в ЗСУ, молимось за хлопців.
Бої в передмісті тривають постійно, їх чутно, принаймні на Салтівці.
Як у нас кажуть: гупає.
РЕКЛАМА
Кожен, кого знаю, днями телефонував «своїм» на нуль, питався, що треба. Бажання бодай чимось допомогти доводить до сказу, така собі харківська сверблячка.
Дівчата на собачому вигулі пів години сперечалися, яку треба харківцям роздати зброю — автомати, чи гвинтівки. Олена, в якої немовля на руках, каже: «В мене на балконі ідеальне місце для кулемета».
РЕКЛАМА
Це люди таке кажуть у реальному житті.
У віртуальному просторі тим часом відбувається щось дивне. Мені тільки за вчора прийшло дванадцять різних повідомлень у вигляді скриншотів від нібито лідерів думок.
РЕКЛАМА
— Збирайте валізи! Ховайтесь! Завтра окупація!
Я не розумію, навіщо це робиться. В Харкові воно так не працює.
Якщо в сумнівних тг-каналах пишуть «караул, суддів і прокурорів евакуюють з міста!», то ми просто телефонуємо знайомому судді
— Як ти?
— Норм
— В місті
— Так
Все, зраду скасовано.
Будь-який вкид можна перевірити за хвилину. З початку ворожого наступу я не бачила жодної паніки чи істерики. Як і жодної черги, і жодної зачиненої крамнички.
І наостанок. Харків був, є і буде — українським містом.
До мерзенного допису актора-антіна, мені здавалося, що то для всіх є аксіома. Виявилось, що ні.
Гидко".
У заголовку фото Яна Доброносова. Випускники харківських шкіл репетирують на вулицях о 5.30 ранку
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.
