Вчені розповіли, чому могли вимерти неандертальці © Tom Bjorklund Недавні археологічні знахідки показали, що неандертальці були не дурнішими, ніж люди.
Питання, чому люди сучасного типу захопили Землю, а неандертальці – наші найближчі родичі – вимерли, давно цікавить учених. Можливо, річ у тому, що Homo sapiens були розумнішими, але доказів цьому дуже мало, пише Inverse.
У неандертальців був великий мозок, власна мова та складні інструменти, вони залишили по собі зразки мистецтва та ювелірних виробів. Неандертальці були розумні. Тому, мабуть, у відповідь питання, чому вони вимерли, лежить над площиною індивідуальних відмінностей, але на рівні спільнот.
250 тисяч років тому Європу та Західну Азію можна було назвати землями неандертальців. Homo sapiens населяли Південну Африку. Оцінки вчених різняться, але вважається, що близько 100 тисяч років тому сучасні люди розпочали міграцію з Африки.
Неандертальці вимерли близько 40 тисяч років тому, в Азії та Європі їх замінили люди сучасного типу. І ця заміна передбачає, що люди мали якусь перевагу, але невідомо, у чому вона полягала.
Раніше вважалося, що неандертальці були дурними, але недавні археологічні знахідки показують, що це не так. Вони опанували вогонь раніше, ніж люди сучасного типу. Полювали на велику здобич, наприклад мамонтів та носорогів, а також дрібну – кроликів та птахів. Неандертальці збирали молюсків та рослини, а це вимагало тонкого розуміння природи.
Археологам також вдалося знайти кола всередині печер, які можуть бути святинями неандертальців. Як і в мисливців-збирачів, життя неандертальців могло бути наповнене забобонами і магією, в небесах могли жити боги, а в печерах — духи предків.
Відомо також, що Homo Sapiens та неандертальці схрещувалися та давали потомство. Тобто були не такими вже й різними. Але вони вимерли, а ми – ні.
Сучасні мисливці-збирачі можуть розповісти нам про те, як жили неандертальці та давні люди. Наприклад, койсан з Намібії та хадзабе з Танзанії, збирають сім’ї у кочові групи чисельністю від десяти до 60 осіб. Потім ці групи об’єднуються у слабко організовані племена, які можуть налічувати до 1000 осіб.
Цим племенам не вистачає ієрархічної структури, але їх пов’язують спільна мова та релігія, шлюби, родинні зв’язки та дружба. І спільноти неандертальців, мабуть, були схожі, але з однією відмінністю: менші соціальні групи.
У невеликих популяціях гени легко губляться. Якщо в однієї людини з 10 є ген кучерявого волосся, то лише одна смерть може позбавити популяцію цього гена. У групі ж із 50 осіб п’ять будуть носіями гена, тобто будуть резервні копії. Тобто згодом невеликі групи можуть втрачати генетичну мінливість, внаслідок чого у них стає менше генів.
У 2022 році вчені витягли ДНК із зубів 11 неандертальців, знайдених на Алтаї. Декілька з них були родичами, у тому числі батько і дочка, що належали до однієї групи. І вони показали низьку генетичну різноманітність.
Ми успадковуємо два набори хромосом: один від матері, інший від батька. Тому в нашому геномі часто може зустрічатися дві версії одного гена. Але в алтайських неандертальців часто траплялася одна версія кожного гена. І це передбачає, що вони жили невеликими групами приблизно по 20 осіб.
Можливо, неандертальці жили невеликими групами через свою анатомію. Вони були міцними і мускулистими, і важчими за нас. Тобто їм потрібно було більше їжі, а отже, земля могла прогодувати менше неандертальців, ніж Homo sapiens.
Можливо також, що неандертальці в основному їли м’ясо, таким чином, отримували менше калорій із вирощених на землі продуктів, ніж люди, які їли м’ясо та рослини. А це також призводить до зменшення чисельності груп.
Тобто те, що люди жили великими групами, давало їм переваги.
Великі групи мають й інші позитивні сторони. Чим більше людей, тим більше мозку, більше розуму для запам’ятовування знань про тварин і рослини, а також методи виготовлення інструментів та шиття одягу. Крім того, великі групи відрізняються великою генетичною різноманітністю, а значить, у них з’являтиметься більше ідей.
Більше людей – більше зв’язків. Мережеві з’єднання збільшуються в геометричній прогресії з розміром мережі відповідно до закону Меткалфа. Група із 20 осіб має 190 можливих зв’язків між учасниками, а група із 60 осіб має 1770 можливих зв’язків.
Через ці мережі передається інформація: про людей та переміщення тварин, про технології виготовлення інструментів, слова пісень та міфів. До того ж, поведінка групи стає дедалі складнішою.
Люди не унікальні у розмірах мозку чи груп, але ми унікальні у їхньому поєднанні.
Раніше дослідники заявили, що люди сучасного вигляду жили поруч із неандертальцями довше, ніж передбачалося раніше.
