Найбільший метеорит, що впав на Землю, так і не знайшли © NOIRLab/NSF/AURA/J. da Silva/Spaceengine Вчені хочуть поставити крапку у питанні його пошуків.
1916 року в Африці було знайдено залізний камінь вагою 4,5 кілограма, який, як вважається, був частиною гори завширшки 100 метрів – гігантського метеорита. З того часу було проведено численні пошуки, але знайти це материнське тіло та підтвердити його існування так і не вдалося, повідомляє Science Alert.
Якби ця гора справді існувала, вона стала б найбільшим метеоритом, який колись падав на Землю. Тому вчені з Імперського коледжу Лондона та Оксфордського університету у Великій Британії мають намір її знайти. Для цього вони хочуть використати карти магнітних аномалій (наприклад, великих блоків заліза).
Менший шматок метеорита виявив співробітник французького консульства Гастон Ріперт. Він сказав, що місцевий вождь зав’язав йому очі і провів до «залізного пагорба».
Метеорит був названий на честь найближчого міста Шингетті в Мавританії на північному заході Африки. Аж до 1990 року робилися спроби знайти гігантську гору, частиною якої був метеорит, але жодна з них не мала успіху.
Дослідження ж 2001 показало, що метеорит не міг бути частиною тіла, більшого ніж 1,6 метра в поперечнику. Виходить, що капітан Ріперт брехав? Чи помилявся?
Вчені, які організовують нову місію з пошуків гори, вважають, що вона все ж таки існує. Відсутність ударного кратера можна пояснити тим, що метеорит увійшов в атмосферу під певним кутом, перш ніж ударився об землю.
Попередні пошуки могли нічого не дати, тому що залізна гора була вкрита піском, або тому, що інструменти були неточними, або тому, що область пошуку знаходилася в неправильному місці, згідно з розпливчастими інструкціями Ріперта. І вчені вважають усе це можливим.
Цікаво, що Ріперт докладно описав особливості залізного пагорба. Капітан розповів, що виявив витягнуті металеві голки, які він безуспішно намагався прибрати ударами свого каменю.
Вчені вважають, що це були фази нікель-залізо, відомі як «структури Томсона». У 1916 році про них ще не знали і малоймовірно, що Ріперт придумав їхнє існування.
Використовуючи висоту дюн, які могли приховувати гігантський метеорит, як орієнтир, команда визначила області, що становлять інтерес, і запросила дані аеромагнітної зйомки цих місць у Міністерства нафтової енергетики та гірничодобувної промисловості Мавританії. Але доступу до цих даних їм поки що не дали.
Варто зазначити, що дослідження вчених поки що не пройшло рецензування та опубліковане на сайті препринтів ArXiv.
Нещодавно мисливці за метеоритами змогли виявити фрагменти «космічного каменю», що вибухнув у небі над Берліном 21 січня. І цей астероїд може виявитися дуже рідкісним.
