© unsplash.com/rave250 У курців та тих, хто курив у минулому, менше шансів, наприклад, «легко» перенести коронавірусну хворобу.
Вплив куріння на імунну систему зберігається ще довгий час після останньої затяжки, йдеться у дослідженні імунних реакцій 1000 осіб, пише Nature.
Це дослідження є частиною спроби визначити, чому імунні реакції так сильно різняться у різних людей. Крім куріння сигарет, дослідження показало, що на імунну відповідь впливають також індекс маси тіла вище середнього і перенесене раніше інфікування зазвичай доброякісним вірусом під назвою цитомегаловірус.
«Це наголошує на важливості розгляду не лише безпосередніх, а й довгострокових наслідків вибору способу життя для імунної функції», – каже Ян Луо, фахівець із обчислювальної імунології з Оксфордського університету.
Пандемія COVID-19 показала, наскільки різними можуть бути імунні реакції: деякі люди тяжко хворіли після зараження SARS-CoV-2, тоді як інші не мали ніяких зовнішніх симптомів. Попередні дослідження показали важливість статі, генетики та віку для пояснення частини цієї різноманітності імунних реакцій, але роль інших факторів до кінця не визначена.
Обчислювальний біолог Віолен Сент-Андре з Інституту Пастера в Парижі та її колеги проаналізували зразки крові та анкети, зібрані консорціумом Milieu Intérieur у 1000 здорових людей, які мешкають у Бретані (Франція). Дослідники піддали зразки крові впливу молекул, мікроорганізмів та вірусів, які, як відомо, активують імунну систему. Потім вони виміряли вплив кожної молекули або патогену на вироблення білків, званих цитокінами, які регулюють запальну реакцію організму.
Автори об’єднали ці результати з інформацією про 136 особистісні риси, взятої з демографічних, екологічних та клінічних даних. Вони виявили, що три ознаки особливо сильно асоціюються з цитокіновими реакціями: куріння сигарет, індекс маси тіла та попередня цитомегаловірусна інфекція.
Особливо цікавими виявилися дані про куріння: його вплив на реакцію цитокінів був таким же значним, як і вплив віку, статі та генетики. І ці ефекти зберігалися багато років після того, як учасники відмовилися від сигарет. Сент-Андре та її команда виявили, що ці фактори корелюють з хімічними мітками, званими метильними групами, які були додані до ДНК клітин у певних областях. Додавання таких метильних груп може змінювати активність генів.
«Це дуже важлива робота, – каже Винод Кумар, генетик з Медичного центру Університету Радбоуда в Неймегені (Нідерланди), – не лише через конкретні результати куріння, а й загалом через зусилля щодо відстеження джерел мінливості імунних реакцій. Дослідження показало, що окремі фактори навколишнього середовища, наприклад, можуть різною мірою впливати на різні цитокіни. Це змушує задуматися про те, як детально ми повинні розглядати цільову терапію або персоналізовану медицину».
Проте, на думку Сент-Андре, дослідження необхідно повторити, аби переконатися в узагальненості результатів. І в майбутньому воно має включати більш різноманітну за етнічним та расовим складом групу учасників. Насправді команда вже розширила своє дослідження, включивши до нього учасників із Сенегалу та Гонконгу. Дослідники також повернулися до початкових учасників і зібрали свіжі зразки крові у 415 із них через 10 років після того, як були взяті початкові зразки.
За словами Луо, було б дуже важливо дізнатися більше про те, як куріння впливає на роботу імунних клітин та, у свою чергу, на реакцію організму на інфекції та вакцинацію.
Раніше вчені виявили докази того, що відмова від куріння допомагає знизити ризик розвитку раку в будь-якому віці.
