«Мати ляльковий фарфоровий сервіз в оселі — до успіху», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

«Мені здається, що один із найбільших успіхів у житті людини — щасливе дитинство», — писала знаменита письменниця Агата Крісті. І з нею важко не погодитися.

Одним з атрибутів дитячого щастя є іграшки, про які дитина мріє. Проте є навіть такі, що іноді перевершують мрії.

А чи знали ви, наприклад, що чимало мануфактур випускали та випускають і нині лялькові фарфорові сервізи? Чи був такий сервіз у вашій родині чи у ваших знайомих?

Про історію лялькових сервізів, які створювались на вітчизняних фарфорових заводах, «ФАКТАМ» розповіла колекціонерка вітчизняної порцеляни, дослідниця її історії, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк.

«Лялькові сервізи створювалися за зразком призначених для дорослих»

— В одній зі скупок якось я побачила милий ляльковий сервіз, й відразу виникли спогади з дитинства доньки, — розповідає Людмила Карпінська-Романюк. — У 1970 роках я подарувала їй саме такий фарфоровий сервіз. Його в інтернеті називають «Пастушка, виробництва НДР». До складу сервізу входять кавник, цукорниця і чотири кавові пари — блюдця та чашечки. Цей сервіз зберігся і донині й займає почесне місце в моїй оселі. Коштував він чимало — 17 карбованців. Це майже п’ята частина середньої зарплати у ті часи.

ВІДЕО ДНЯ

Ляльковий сервіз «Пастушка» виробництва НДР. 1970-ті

— Казковий!

— Фарфорові сервізи є практично в кожній родині. Іноді навіть кілька. Вихідний парадний використовували тільки під час приймання гостей, а простіший — для щоденного застосування. Лялькові сервізи створювалися за зразком призначених для дорослих. Мистецтво виготовлення лялькових будинків зародилося у 17 столітті у Європі. Наприклад, у Німеччині лялькові будинки служили окрасою інтер'єру і практичним керівництвом для дівчаток із ведення домашнього господарства. Мабуть, тоді ж і почали створювати й ляльковий посуд. Лялькові сервізи минулого — раритети із раритетів. Читала, що ляльковий сервіз британської королеви Марії було виставлено на аукціон майже за 25 тисяч доларів. У наборі посуду — 70 крихітних предметів із китайської порцеляни. Вони у 12 разів менші за звичайні. Тарілки, чайники та чашки виготовили у 1924 році для лялькового будинку.

Читайте також: «У колах європейської аристократії лялькові будиночки завжди були бажаним подарунком на Різдво», — музейна реставраторка Ольга Буравчук

Цей сервіз подарували тодішній королеві Марії — бабусі Єлизавети II. Джонні Сенделсон, директор британської компанії-виробника посуду, розповідав: «Для наших майстрів, які 100 років тому створили цей сервіз, було великою честю працювати над подарунком для королеви. Ми досі зберігаємо лист-подяку від Її Величності. У ньому перераховані всі майстри, котрі долучилися до створення цього шедевра».

— Читала, що лялькові сервізи створювались і на знаменитих мануфактурах у Франції…

— Так. Антикварний набір лялькового посуду «Небесні метелики», виготовлений у Франції на початку 20 століття складався з 15 предметів, був проданий на аукціоні за фантастичну суму. Неймовірним був і сервіз «Тет-а-тет» зі знаменитого ліможського фарфору цього ж періоду.

— З подивом дізналась, що й на вітчизняних фарфорових мануфактурах створювались лялькові порцелянові сервізи.

— Дійсно. На жаль, таких тендітних та вишуканих лялькових предметів цього періоду збереглося не так уже й багато. В Україні в 60-х роках на Довбиському та Баранівському фарфорових заводах випускалися набори лялькового посуду, які переважно йшли на експорт в Англію, Німеччину, Францію.

Ляльковий сервіз. Довбиський фарфоровий завод. 1960-ті

А почалося все у далеку давнину. Етнографічні дослідження та численні експедиції, присвячені гончарству в Україні, засвідчили, що вже тоді кожний гончар, виробляючи ужитковий посуд, готував і так званий «дріб» — маленькі іграшкові посудинки: глечики, макітри, мисочки тощо. Виготовляли його не самі гончарі, а їхні дружини та старші діти. Це була справжня мистецька мініатюра.

Ляльковий сервіз. Довбиський фарфоровий завод. 1960-ті

Деталі цих крихітних, але зроблених як справжні сервізів цікаві. Декор їх різноманітний. Форми класичні, прості, фарфор білосніжний та товстостінний. До наборів лялькового посуду зазвичай входили блюдця, чашки, чайник, цукорниця, вершник та сухарниця.

Ляльковий чайний сервіз Баранівського фарфорового заводу. 1960-ті

Також лялькові сервізи створювалися на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Один і з авторів — Світлана Голембовська. Її ляльковий сервіз експонувався на міжнародній виставці у Брюсселі. Пізніше — й в Марселі восени 1959 року.

С. Голембовська. Ляльковий сервіз. Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1958 р.

«Мініатюрні чашечки висотою близько 5 см дуже реалістичні»

— Яким тиражем випускались лялькові сервізи на фарфорових заводах?

— В Україні це були невеликі наклади, в основному адаптовані під експортні договори. Цікаво, що й випускались вони невеликий період часу — в основному у 1960-х роках. Я переглянула всі прейскуранти на випуск в роздріб фарфору, відомостей про їх випуск в кінці 1960-х вже немає. Не будемо забувати, що в ці роки в країні не вистачало посуду для побуту. Отож, звісно, в пріоритеті були саме такі товари. До того ж з мініатюрними виробами було багато клопоту. Маленькі чашечки висотою близько 5 см та кавники й чайнички висотою 7−8 см дуже реалістичні — досягти такого ефекту непросто.

— Пластиковий та металевий ляльковий посуд зазвичай виробляли для дітей з тих, мабуть, міркувань, що він не б'ється та не може травмувати дитину. Чи був фарфор для гри міцнішим у порівнянні зі звичайним?

— Досить товсті стінки й прості форми давали цьому посуду міцність. Й рекомендувався він для гри дітей після трьох років.

Людмила Карпінська-Романюк: «В ляльковому посуді стільки чарівності»

— Які були ціни на лялькові сервізи?

— Вони були значно дешевші за дорослі — іноді в 5 разів. Сьогодні ж порцелянові іграшки на аукціонах старовини найдорожчі. Проте це вже зараз такі сервізи стали колекційними. Зазвичай вони купувались для дитячої гри. Дітям цікаво влаштовувати для своїх ляльок-ведмедиків-зайчиків чаювання з таких гарних мініатюрних чашок. Для малюків, які прагнуть бути як дорослі, важливо, що ці філіжанки й блюдечка зроблені з того ж матеріалу, що і дорослий батьківський сервіз, а не по-дитячому — з пластмаси. Іграшковий посуд відмінно підходить для гри «в ресторан», дуже добре мати можливість запросити подружок на чай з цукерками й накрити стіл власним сервізом. В цих іграшках стільки чарівності… Порцеляна — матеріал екологічний, а це важливо для здоров’я дитини.

— Світ порцеляни надзвичайно цікавий…

— Справді. Тримати в будинку ляльковий фарфоровий сервіз — до успіху, адже, за легендами, домовики, що охороняють домівки людей від лиха, дуже люблять пити чай. Здавна господарі залишали їм частування у ляльковому посуді.

Раніше Людмила Карпінська-Романюк розповіла про фарфорові сервізи із зимовими мотивами, які вражають красою.