Гарний сервіз — не тільки окраса оселі. З ним зазвичай пов’язані сімейні традиції. Це святкування родинних днів народження, зимових свят, прийом гостей. Такі сервізи батьки передають у спадок дітям. І ця історія нескінченна, якщо родина цінує традиції.
Згадується історія, як один англійський лорд отримав у спадщину замок. У стайні він натрапив на унікальний сервіз з севрської порцеляни, що складався приблизно з восьми сотень предметів. У відкритих коробках раритетний посуд пролежав кілька століть. Виявилося, що його подарував предкам лорда Людовик XV. Звісно, цей сервіз був неоціненний. І от лорд із дружиною власноруч, нікому не довіряючи, вимили всі 800 предметів! І це не може не вражати.
Сьогодні ж мова піде про неймовірні сервізи Довбиського фарфорового заводу, які, можливо, є й у вашій оселі. В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця українського фарфору Людмила Карпінська-Романюк розповіла про особливості виробів цієї мануфактури, які відомі не тільки в Україні, а й за кордоном.
«Кобальтовий посуд з позолотою став візитною карткою Довбиського фарфорового заводу»
— На території Житомирської області залягають найбільші в Україні родовища каолінової глини, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Саме тут знаходився один з найкращих фарфорових заводів України — Довбиський. Він був створений у 1823 році та випускав надзвичайно гарні вироби, які були відомі не тільки в Україні, а й за кордоном. Серед художників заводу треба відзначити Олександра Яроша, Миколу Коломійця, Анастасію Панчук-Медведкову, Ніну Луганько, Сергія Гавриша, Віру Сіробабу-Климко. Їх роботи викликають захоплення.
ВІДЕО ДНЯ
Людмила Карпінська-Романюк: «Користуйтеся вітчизняним посудом, наливайте чай з чайників та каву з кавників, пийте з чашок, що вже є раритетами, цінуйте красу та кожну мить життя»
— Чим особливі сервізи Довбиського фарфорового заводу?
РЕКЛАМА
— На початку 1970-х років була освоєна прогресивна на той час технологія обробки фарфору в процесі занурення виробів у кобальтову глазур. Кобальтовий посуд з позолотою став візитною карткою Довбиського фарфорового заводу. У 1980 роках підприємство було визнано одним з лідерів виробництва кобальтових виробів серед європейських держав.
А. Панчук-Медведкова. Ваза «Калина». Довбиський ФЗ. 2010
На початку 80-х відбулося злиття Довбиського заводу чисельністю півтори тисячі працівників з Полонським фарфоровим заводом, внаслідок чого з'явилося об'єднання «Корал». З 16-го по 19 серпня 2011 року у місті Києві, в Національному комплексі «Експоцентр Україна», відбувалася всеукраїнська виставка «Барвиста Україна», присвячена Дню Незалежності України, де востаннє підприємство демонструвало свої досягнення. А сервізи дійсно були неймовірні.
РЕКЛАМА
«Сервізи з яблуневим цвітом дуже популярні, адже весняний декор створює особливий настрій»
— Чому кобальтові сервізи такі популярні та цінні?
— Порцеляна з кобальтовим розписом має дуже ефектний вигляд. Особливої вишуканості додає поєднання з золотом. Звідси й популярність. Сервізи, а також чашки з блюдцями у кобальті експортувались до багатьох країн світу. Чимало з них були представлені на міжнародних виставках у Нью-Йорку, Монреалі, Коломбо… Проте були популярні не лише кобальтові вироби цього заводу. Вражає розмаїття кавових та чайних сервізів. В них оригінально поєднані традиційні форми старовинного українського посуду з оригінальним розписом. Це оздоблення геометричними, рослинними та абстрактними орнаментами. Як за помахом чарівної палички, на фарфорових тарілках з'являлися красиві бутони, листя, завитки.
РЕКЛАМА
О. Ярош, В. Ковальчук. Чайний сервіз. Довбиський ФЗ. 1955
Знаєте, чаювання — чудова нагода для спілкування з близькими за столом, пити цей напій мовчки неможливо. А от кава, на мою думку, потребує тиші. Кожен її ковток породжує думки. Добре думати, коли ти сам… Милуватися ж красою можна й на самоті, і в компанії рідних та близьких.
Читайте також: «Українська порцеляна експортувалась у чимало країн світу», — експертка з фарфору Олена Корусь
— Краса завжди вражає.
— От, скажімо, на чашці ми бачимо яблуневий цвіт. Весна — це початок нового, це відродження, весна у душі — це кохання. Сервізи з яблуневим цвітом, до речі, були дуже популярними, адже весняний декор створює особливий настрій. «Біля хати цвітуть яблуневі дерева, немов вибухнули й застигли блідо-рожевими хвилями хмари», — писав видатний український письменник Євген Гуцало в ліричному творі «Синьошийка-варакушка». І з ним не можна не погодитися. Усі квіти мають особливості, свій характер. Квіткова абетка у декоруванні посуду застосовувалася ще у вікторіанську епоху. Даруючи квіти, висловлювали свої почуття, передавали емоційний настрій. Вишневий цвіт символізував початок нового життя, а також жіночу красу. Яблуні та яблука завжди асоціювалися з вічною молодістю та достатком. Ніжну квітку яблуні й тепер називають «квіткою кохання». Ось помилуйтесь біло-рожевим цвітом, що прикрашає доливний та заварювальний чайники, створені у тандемі Олександром Ярошем та Володимиром Іващуком. А от віночок з польових квітів на сервізній тарілці.
О. Ярош. Сервіз для кави. Форма «Зеніт». Довбиський ФЗ. 1955
Найкращі традиції народного мистецтва глибоко вростали корінням у фарфор житомирського Полісся. Вироби Довбиського фарфорового заводу вирізнялися тонким промальовуванням та витонченою формою. Оригінальним ажурним узором вишневого листячка оформлено сервіз для кави. Автор цієї краси — фарфорист Олександр Ярош, який багато років був головним художником заводу (1940-і — початок 1970-х років).
О. Ярош. Сервіз для кави. Форма «Зеніт». Довбиський ФЗ. 1955
О. Ярош, В. Іващук. Чайники «Рожевий сад». Довбиський ФЗ. 1955
«В українській символіці калина уособлює дівочу красу, сімейний добробут і достаток»
— Дуже вишуканий чайний сервіз Анастасії Медведкової-Пінчук «Цвіт калини».
— Це робота Анастасії Медведкової-Панчук, яка обійняла посаду головного художника заводу у 1985 році. Шлях її у світ українського рукотворного фарфору був непростим, однак яскравим. Вона отримала чимало відзнак. Золоті кетяги калини є поетичним образом, символом щедрості та багатства української землі. Гілками калини зазвичай прикрашали святкові столи та вишивали рушники. В українській символіці калина також уособлює дівочу красу, сімейний добробут й достаток.
А. Медведкова-Панчук. Сервіз для чаю «Цвіт калини». Довбиський ФЗ. 1974
Читайте також: «Українська „щедрівка в фарфорі та фаянсі“ вражає красою», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
— А от чайний сервіз «Королівський», створений у тандемі Олександром Ярошем та Вірою Сіробабою-Климко, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Назва дуже доречна.
О. Ярош, В. Сіробаба-Климко. Чайний сервіз «Королівський». Довбиський ФЗ. 1977
А у шістдесятих роках на заводі випускалися набори лялькового посуду, які переважно йшли на експорт. Цікаво розглядати деталі цих крихітних сервізів, які нагадують справжні.
— Дитяча тема в українському посуді завжди втілювалась колоритно, казково.
— Справді. У 1990 році фарфорист Сергій Гавриш створив чайник «Щедра осінь» з грибочками та яблуками, який має форму їжака. Це дуже гарно та незвичайно. Тож користуйтеся вітчизняним посудом, наливайте чай з чайників та каву з кавників, пийте з чашок, що вже є раритетами, цінуйте красу та кожну мить життя.
С. Гавриш. Чайник «Щедра осінь». Довбиський ФЗ. 1992
Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про фаянсовий посуд, який вражає вишуканістю та красою.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку О. Ярош, Поліщук. «Яблуневий цвіт». Довбиський ФЗ
