Офіційний Тбілісі не завізував згоду щодо комітету Спеціального трибуналу стосовно агресії проти України. Очільниця МЗС Грузії мотивувала це додатковими небезпеками для держави.
Грузія не пристала до домовленості про формування комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України — ініціативи, яку 15 травня на засіданні Комітету міністрів Ради Європи в Кишиневі підтримали 36 країн та зокрема Європейський союз, повідомляє УНН, посилаючись на “Новини Грузія”.
Деталі
Документ став одним із визначальних кроків до реального заснування міжнародного трибуналу, який має розглядати саме злочин агресії проти України з боку російської верхівки.
Серед інституцій, що приєдналися до установчої угоди: Австралія, Андорра, Австрія, Бельгія, Великобританія, Німеччина, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Ірландія, Італія, Кіпр, Коста-Ріка, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Молдова, Монако, Нідерланди, Румунія, Сан-Марино, Словенія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Швеція, Швейцарія, Естонія та власне Україна.
“Ці держави здійснили вирішальний крок до фактичного створення Спеціального трибуналу та визнання відповідальності за агресію проти України. Час притягнення Росії до відповідальності за її агресію швидко наближається”, – проголосив генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе.
Після закінчення національних процедур країни-учасниці повинні розпочати формування самого трибуналу: обрання суддів і прокурора, а також затвердження регламенту діяльності суду.
Утворення окремого трибуналу обговорюється з минулого року, оскільки Міжнародний кримінальний суд у Гаазі не в змозі переслідувати найвище політичне та військове керівництво росії за звинуваченням в агресії: росія не є учасницею Римського статуту. Новий механізм має розглядати не окремі військові злочини, а сам факт збройної агресії проти України.
Очільник МЗС України Андрій Сибіга після голосування заявив, що “Спеціальний трибунал став юридичною реальністю”, а президент росії володимир путін та інші російські лідери “сьогодні отримали свій квиток до Гааги”.
Додамо
Пояснюючи позицію Тбілісі, міністр закордонних справ Грузії Мака Бочорішвілі заявила, що участь у механізмі може спричинити для країни “додаткові ризики”.
“Ставлення деяких держав-членів, включно з державами-членами ЄС, щодо Грузії, безсумнівно, не надає нам можливості та розкоші ухвалювати рішення, які створювали б додаткові ризики та загрози для нашої країни і потенційно могли б наразити Грузію на підвищені ризики або виклики”, — заявила Бочоришвілі журналістам.
Міністр заявила про потребу перегляду відносин до Грузії. За її словами, від деяких країн-членів РЄ Тбілісі чекає більш чіткої позиції.
“Потрібна ясність – яке ставлення існує до Грузії та її позиції, тому що на нас покладено величезну відповідальність перед суспільством, передусім у плані підтримки безпеки, миру та стабільності в країні”, — сказала міністр.
Заява прозвучала на тлі помітної активізації контактів між Києвом та Тбілісі. На полях сесії Бочорішвілі вже втретє з початку травня зустрілася з українським колегою Андрієм Сибігою — при тому, що за понад чотири роки повномасштабної війни контактів високого рівня між Києвом та Тбілісі раніше ніколи не було.
За словами Сибіги, міністри обговорювали співпрацю у міжнародних організаціях та політичну обстановку в регіоні. Бочерішвілі, зі свого боку, говорила про “проблеми у грузинсько-українських відносинах”, “кроки, зроблені українською владою останніми роками”, а також про “позиції, що перешкоджають нормалізації”.
Раніше, виступаючи перед учасниками сесії Комітету міністрів, Бочорішвілі звинуватила частину західних партнерів у подвійних стандартах, лицемірстві та вибірковому підході до демократії та свободи слова. Вона заявила, що ослаблення демократичних принципів “під виглядом демократії” є не менш небезпечним, ніж війни, а звинувачення Грузії в “проросійськості” ігнорують той факт, що 20% території країни залишаються під російською окупацією.