Штучний інтелект і здоров’я: чи варто довіряти? Результати останніх наукових праць Гарварду

Дослідження, проведене Гарвардською медичною школою, продемонструвало, що сучасні AI-моделі у більшості випадків з більшою точністю визначають діагнози, аніж справжні лікарі. В умовах лікарських неточностей, труднощів із відстоюванням прав хворих та падіння рівня довіри до медиків, все частіше вдаються до альтернативних засобів перевірки медичних вердиктів.

Останні дослідження, проведені в Гарвардській медичній школі та медичному центрі Beth Israel Deaconess, свідчать, що передові моделі штучного інтелекту в певних обставинах демонструють вищу точність первинної діагностики, ніж лікарі. Водночас, пацієнти по всьому світу вже давно використовують ШІ як засіб перевірки медичних висновків. Особливо це важливо для осіб, які зіткнулися з невірними діагнозами, неефективним лікуванням або трагічною втратою близьких через лікарську халатність. З’ясуйте, чому люди все частіше звертаються до штучного інтелекту для перевірки лікарських діагнозів і як це впливає на ставлення до медицини, у статті УНН.

Деякий час тому ідея про те, що штучний інтелект може ставити діагнози з більшою точністю, ніж медичний фахівець, здавалася сценарієм з фантастичного фільму. Проте у 2026 році це є предметом серйозних наукових обговорень. У журналі Science було опубліковано дослідження, проведене командою Гарвардської медичної школи та медичного центру Beth Israel Deaconess, в якому вчені зіставляли можливості моделей OpenAI та GPT з діяльністю сотень лікарів з різним рівнем кваліфікації.

Науковці проаналізували як типові клінічні випадки, так і реальні ситуації пацієнтів у відділеннях швидкої допомоги. В одному з експериментів AI-модель порівнювалася з двома лікарями-терапевтами на основі 76 реальних випадків з приймального відділення лікарні Beth Israel. Оцінювання якості діагнозів проводилося іншими лікарями анонімно, без інформації про те, хто саме встановив діагноз: людина чи штучний інтелект.

На стадії початкового сортування пацієнтів у відділенні екстреної допомоги AI-модель запропонувала “точний або дуже близький до точного діагноз” у 67% випадків. Для порівняння, один із лікарів досяг цього результату у 55% випадків, інший – у 50%.

У кожній точці діагностичного контакту AI-модель демонструвала або кращі результати, ніж лікарі, або була з ними на одному рівні

– йдеться у дослідженні.

Особливо помітну перевагу AI показав саме на першому етапі прийняття рішення – коли обсяг інформації про пацієнта ще обмежений, а час на обмірковування майже відсутній. Саме тут людський фактор, перенапруження чи помилка можуть мати фатальні наслідки.

Водночас, самі автори дослідження підкреслюють, що не йдеться про заміну медичних працівників штучним інтелектом вже сьогодні. Дослідження не підтверджує, що AI готовий самостійно приймати рішення щодо життя та смерті пацієнтів. Навпаки, вчені акцентують увагу на “нагальній необхідності” проведення масштабних клінічних досліджень у реальних умовах.

Тут виникає ключове питання: якщо люди все більше переконуються, що технологія може помилятися рідше за медичного фахівця, то що відбувається з глобальним рівнем довіри до медичної системи в цілому?

По суті, світ поступово переходить у нову реальність, де пацієнт більше не вважає лікаря “єдиним джерелом правди”. Люди починають перевіряти призначення, завантажують медичні записи у AI-сервіси, шукають альтернативні висновки та “другу думку”.

Особливо чітко це проявляється у країнах, де існують труднощі із захистом прав хворих, доступом до медичної документації та ефективністю розслідування можливих лікарських помилок. Як раніше писало УНН, в Україні саме на цій основі почали формуватися незалежні громадські ініціативи пацієнтів, зокрема рух StopOdrex.

Причини їх виникнення – це не лише окремі випадки, пов’язані з медичними установами. Це реакція суспільства на загальну кризу довіри. Адже коли людина не впевнена, що держава здатна оперативно та ефективно захистити її права, вона починає шукати альтернативні способи впливу та взаємної підтримки.

Саме таким чином працює громадська ініціатива StopOdrex, яка збирає розповіді пацієнтів та їх сімей, які заявляють про негативний досвід лікування у приватній клініці Odrex.

Нагадаємо

Як раніше повідомляло УНН, активісти руху StopOdrex стверджують, що їхні платформи стали простором, де люди вперше мали можливість відкрито говорити про невірні діагнози, післяопераційні ускладнення, відсутність комунікації з медичним персоналом та проблеми з отриманням медичної документації.

Джерело