Хвороба передається від гризунів, особливо мишей, і може варіюватися від легкого перебігу до серйозних ускладнень. Специфічної терапії не існує, тому надзвичайно важливі превентивні заходи та охорона.
Хантавірусна інфекція – це не надто знайоме для багатьох українців захворювання, яке водночас являє собою реальну небезпеку. Воно передається від гризунів, а саме, мишей, і може протікати як у легкій формі, так і викликати важкі ускладнення. Детальніше про особливості даної інфекції, її розповсюдження та небезпеки розповіла журналістці УНН завідуюча кафедри епідеміології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, професор, доктор медичних наук, експерт за фахом мікробіології та епідеміології МОЗ України Наталія Олексіївна Виноград.
Деталі
Хантавірусні інфекції діляться на декілька груп в залежності від місцезнаходження розповсюдження і клінічних проявів, пояснює професор. Частина з них характерна для американського материка, інша для Європи та Азії. Власне, друга група є актуальною для України і становить потенційну загрозу для нашого населення.
Ми маємо як медичну проблему дві значні групи хантавірусів. Ми їх називаємо інфекцією Старого світу та Нового світу. Це віруси, які мають різне географічне поширення, зовсім відмінні закономірності свої. І ті, про які очевидно вас зараз цікавить – це кардіопульмонарний синдром, це віруси, що поширені на американському континенті
– підкреслює Наталія Олексіївна.
В Україні розповсюджена форма хантавірусної інфекції називається “Геморагічна лихоманка” з нирковим синдромом. Вона представлена декількома типами вірусів, які циркулюють у природному середовищі. Згідно зі словами професора, головним резервуаром інфекції є мишоподібні гризуни, які самі не хворіють, але переносять вірус.
Це є геморагічна лихоманка з нирковим синдромом, яка теж не однорідна за своїм видовим складом. Тут є Поуумала вірус, Доброва-Белград, Саареам. Вони мають за резервуар в природі мишоподібних гризунів. І з тваринки вірус виділяється в основному з сечею, слиною і дуже мала доза достатня, щоб виникло захворювання
– роз’яснює професор.
Інфікування відбувається здебільшого повітряно-пиловим шляхом або через контакт з інфікованими харчами чи водою. Вірус може довготривало зберігатися у довкіллі, що підвищує ризик інфікування. Особливо небезпечними є місця, де накопичуються виділення гризунів.
Поширюється це захворювання повітряним шляхом, фекально-оральним механізмом передачі також. І зважаючи на те, що миші є всюди, то є така видова приналежність вірусів до певного виду мишей. Там, де є ці миші, вони не гинуть, але для людей це особливо небезпечна інфекція
– відмітила Наталія Олексіївна.
Перебіг хвороби може бути різним, як легким, так і вкрай тяжким. Крім того, у певних випадках ознаки цієї хвороби схожі на грип, що ускладнює діагностування. У той же час важкі форми можуть супроводжуватися серйозним ураженням нирок та загрозою для життя.
Наші, ті, що поширені на нашій території, мають значно нижчу летальність до 1%. Вони можуть проявлятися як гострі респіраторні інфекції, ураження дихальної системи чи шлунково-кишкового тракту. Але класично це захворювання проходить п’ять фаз, і одна з них – коли блокуються нирки. У тяжких випадках стан пацієнта дуже важкий
– акцентує професор.
Водночас специфічного лікування чи вакцини проти хантавірусу на даний час не існує. Медики використовують підтримуючу та симптоматичну терапію. У складних випадках пацієнтам може знадобитися стаціонарне лікування або навіть діаліз.
Це непрості інфекції, тому що немає вакцини проти них. Немає і специфічної терапії, яка б прямо діяла на вірус. Тому лікування симптоматичне і часто потребує стаціонарного нагляду. Але правильне ведення пацієнта дозволяє досягти одужання
– говорить Наталія Олексіївна.
Захворюваність має чітку сезонність і зростає у теплу пору року. Найбільші ризики пов’язані з контактами з гризунами або їхнім середовищем. До групи ризику входять як пересічні громадяни, так і представники окремих професій.
Є сезонність весняно-літньо-осіння. Це час, коли миші активні і мігрують ближче до людей. Ризик мають всі, хто контактує з контамінованими продуктами або пилом. Це можуть бути будівельники, лісники, військові або люди, які працюють у польових умовах
– пояснює професор.
Експерт наголошує на значущості профілактики та обачності. Головними заходами є захист під час контакту з потенційно зараженими поверхнями та контроль популяції гризунів, а в разі виникнення симптомів слід терміново звертатися до лікаря.
Маска, рукавиці, захист очей – це базові речі при контакті з місцями, де могли бути гризуни. Важливо проводити дератизацію і не допускати їх у житло. Якщо з’являється висока температура, біль, задишка, то потрібно негайно звертатися до лікаря
– наголошує Наталія Олексіївна.
При цьому найнебезпечніші типи хантавірусів, які викликають важкі легеневі синдроми, в Україні не поширені. Вони характерні для інших регіонів світу та пов’язані з іншими видами гризунів. Власне тому ризики в Україні, хоча і реальні, але значно нижчі.
Ті віруси, які дають дуже тяжкі форми з високою летальністю, в Україні не поширені. Всі хантавіруси прив’язані до конкретних видів гризунів. У нас немає таких видів, тому і немає тих найнебезпечніших вірусів
– зауважила професор.