Внутрішньо переміщені жінки проявляють надзвичайну витривалість, однак зустрічають перешкоди на шляху до адаптації.

Жінки-ВПО демонструють значну витривалість, але зіштовхуються з перешкодами інтеграції Аналіз 08.05.2026 03:27 Укрінформ Українські жінки-ВПО мають високий рівень внутрішнього резерву, проте їхню адаптацію в нових суспільствах ускладнюють житлові питання, брак інформації, неміцні соціальні контакти та складнощі з працевлаштуванням.

Про це заявили експерти під час представлення аналізу «Вразливість і витривалість жінок ВПО: аналітичне дослідження і поради представникам/представницям медіа, місцевих і державних органів влади», повідомляє кореспондент Укрінформу.

Аналіз здійснили спеціалістки Національної академії СБУ в рамках проєкту ГО Smarta «Амбасадорки мирних змін» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

«Сьогоднішня презентація, сьогоднішнє видання – про незахищеність жінок і витривалість жінок. Це не лише аналітика, а ще й надання рекомендацій як розв’язати існуючі нині труднощі у цій сфері. Усі ці зміни мають бути на підтримку внутрішньо переміщеним особам, жінкам в першу чергу», – відзначив ректор Національної академії Служби безпеки України Андрій Черняк.

За його словами, важливо підтримувати внутрішньо переміщених осіб, зокрема з боку центральної влади та в громадах, тому що міцна громада – міцна держава, а міцна держава – сильна армія.

«Мільйони вимушено переміщених осіб – це той виклик, з яким не зустрічалася жодна європейська країна… Наші українські жінки показали всім, що вони здатні», – додав він.

Зі свого боку, доцентка кафедри стратегічних комунікацій прикладної лінгвістики центру стратегічних комунікацій Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки та стратегічних комунікацій НА СБ України Тетяна Черненко зауважила, що серед головних проблем адаптації українських жінок-ВПО у нових суспільствах: житло, відсутність доступу до медичних послуг, соціальна напруженість. Також ускладнюють інтеграцію проблеми з працевлаштуванням, інформаційні перепони, незначна взаємодія з владою та відчуття відірваності.

За її словами, під час проведення опитування експерти брали до уваги показники інтеграції, інформаційної доступності, довіри до держави, соціального капіталу, суб’єктивного добробуту та витривалості.

Черненко зауважила, що жінки-ВПО мають значний рівень витривалості та внутрішнього потенціалу, проте рівень інтеграції є нижчим через перешкоди структурної інтеграції (значне відставання інтеграції, інформаційний дефіцит, брак соціального капіталу).

Експертка акцентувала, що найбільший простір для поліпшення зосереджено у сферах інтеграції, інформаційної доступності та розвитку соціальних зв’язків, а системні зміни дають можливість перейти від базової витривалості до повноцінної участі жінок ВПО у житті суспільств.

У той же час доцентка НА СБУ Лариса Снігур повідомила, що в анкетуванні взяли участь 139 жінок-ВПО віком від 18 років. 35% опитаних зазначили, що вони інтегровані на нових суспільствах на середньому рівні, повністю інтегровані – 14,3% жінок, частково інтегровані – 10,7%, повністю не інтегровані – 10%.

Серед опитаних 58,3% відзначили, що їхні думки не враховуються під час ухвалення рішень у приймаючій громаді, а упереджене ставлення до себе відчувають 46% жінок-ВПО.

Разом з тим завідувачка кафедри стратегічних комунікацій і прикладної лінгвістики Центру стратегічних комунікацій Навчально-наукового інституту інформаційної безпеки та стратегічних комунікацій НА СБУ Лариса Компанцева відзначила, що під час аналізу було проаналізовано онлайн-медіа, які висвітлювали тему жінок-ВПО. Зокрема, відповідну інформацію здебільшого публікували приватні медіа (73%), громадський сектор (11%) і державні ресурси (16%). Більшість цих повідомлень мали нейтральне (50%) та позитивне (46%) забарвлення.

Учасники зустрічі також представили рекомендації до законодавчих актів, щоб покращити інтеграцію жінок-ВПО та роботу медіа.

Пропонується внести зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (Nº 1706-VII) в частині особливостей забезпечення прав жінок з числа внутрішньо переміщених осіб.

«Жінки з числа внутрішньо переміщених осіб визнаються групою з підвищеними соціальними та медичними ризиками. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію заходів підтримки з урахуванням вікових, медичних і соціальних особливостей таких осіб. Зокрема, шляхом забезпечення пріоритетного доступу до соціальних послуг; забезпечення доступу до медичної допомоги, включаючи послуги у сфері психічного здоров’я та стоматологічну допомогу; впровадження програм підтримки зайнятості та соціальної інтеграції», – зазначено у документі.

Також пропонується внести зміни до ст. 24-1 Закон України «Про зайнятість населення».

«Для внутрішньо переміщених осіб, зокрема жінок, запроваджуються спеціальні програми зайнятості, що передбачають можливість часткової зайнятості, гнучких форм праці, компенсацію витрат на догляд за дітьми під час працевлаштування або навчання, а також програми перекваліфікації для осіб старшого віку», – пропонують експертки.

До ст. 20 «Оцінювання індивідуальних потреб особи здійснюється уповноваженими суб’єктами» Закону України «Про соціальні послуги» пропонують внести зміни, що стосуються оцінювання потреб жінок з числа внутрішньо переміщених осіб. На думку експертів, воно має здійснюватися із залученням мультидисциплінарної команди та включати оцінку медичних, психосоціальних і житлових потреб, а також ризиків соціальної ізоляції та конфліктів.

Експерти рекомендують удосконалити механізми компенсацій, зокрема, спростити доступ до них, пришвидшити розгляд заяв і забезпечити відповідність виплат реальній вартості втраченого майна, включно з житлом на ТОТ. Також вони закликають врегулювати питання перереєстрації ФОП серед ВПО, аби не послаблювати фінансові можливості громад і не підривати довіру переселенців до перспектив деокупації. Окремо наголошується на необхідності розробки політик інтеграції, які сприятимуть повноцінному включенню внутрішньо переміщених жінок у суспільство, а не лише їхній тимчасовій підтримці.

Окрім того, експерти рекомендують громадам оновити місцеві програми підтримки ВПО, передбачивши окремі заходи для жінок-переселенок як групи підвищеного ризику та індикатори доступу до медичних послуг, зокрема, первинної допомоги, стоматології й психологічної підтримки. Також пропонується затвердити локальні мінімальні стандарти проживання у місцях компактного поселення та запровадити програми медичної підтримки для жінок ВПО – через співфінансування або ваучери на лікування, стоматологічні й психологічні послуги. Окрему увагу радять приділити розвитку послуг із догляду за дітьми для полегшення працевлаштування жінок і програмам соціальної інтеграції переселенців у приймаючі громади.

Як повідомляв Укрінформ, згідно зі звітом Агентства ЄС із основних прав (FRA), біженки з України стикаються із насильством, домаганнями та експлуатацією у країнах Євросоюзу. Кожна четверта жінка повідомляє, що зазнала фізичного або сексуального насильства з початку війни.

Фото ілюстративне: Держприкордонслужба України / Фейсбук

Жінки Біженці Війна з Росією дослідження