Томіленко поінформував про оновлену систему допомоги журналістам під час війни 06.05.2026 12:25 Укрінформ Журналістська єдність перестає бути теоретичним поняттям і перетворюється на цілком відчутну структуру допомоги, підкреслює очільник Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
Як повідомляє Укрінформ, посилаючись на сторінку керівника НСЖУ у Фейсбуці, він заявив про це під час промови на Конгресі Міжнародної федерації журналістів у Парижі.
За словами Томіленка, "російські безпілотники — найбільша небезпека для воєнних репортерів в Україні. Сьогодні мав за честь виступити на Конгресі Міжнародної федерації журналістів у Парижі. Це знакова подія — 100 років МФЖ, майже 300 делегатів з усього світу та щира розмова про те, що відбувається з журналістикою в період війни, насильства та тиску. Поруч зі мною на панелі — колеги з Палестини, Ємену, Судану, Гаїті. Абсолютно різні країни, але багато схожого в тяжкому досвіді виживання в умовах війни".
Як відзначив глава НСЖУ, в останні роки дрони стали основною загрозою. Вони здатні вражати об’єкти за десятки кілометрів від лінії фронту, а часу для реагування практично немає.
"І правила, до яких ми звикли роками, більше не діють. Напис PRESS не захищає, а навпаки — піддає ризику. Будь-який рух може бути розцінений як ціль. Фактично існує одне правило: якщо в повітрі є дрон — це вже становить небезпеку", — наголосив Томіленко.
Він повідомив, що презентував на конгресі, який представляє близько 600 тисяч журналістів та медійників з усього світу (МФЖ виключила зі свого складу російських пропагандистів після вторгнення РФ в Україну), новий короткий практичний порадник з безпеки для журналістів.
"Ми саме цими днями його надрукували. Він написаний експертами НСЖУ у співпраці з фондом "Ірондель" не з теоретичних міркувань, а на основі реального досвіду — і, на жаль, з досвіду втрат", — зауважив керівник спілки.
Разом з тим, підкреслив Томіленко, важливо говорити не тільки про ризики, але й про шляхи їх подолання.
За його словами, "за ці роки ми спільно з партнерами фактично розробили та створили нову систему допомоги журналістам в умовах війни. Це і знання — такі посібники з безпеки, регулярні навчання. І забезпечення — зокрема детектори дронів, які хоч і не гарантують повної безпеки, але дають ті самі секунди, що можуть зберегти життя. І, що, можливо, найважливіше, — мережа Центрів журналістської солідарності".
Через ці центри журналісти отримують захисне спорядження, можливість працювати в більш безпечних умовах, невідкладну допомогу, юридичну та психологічну підтримку. Загалом через цю мережу пройшли понад 9 тисяч журналістів, відзначив голова НСЖУ.
Він також акцентував, що після більш ніж п’яти років повномасштабної війни загострилося питання ментального здоров’я.
"Ми пишаємося тим, що штаб-квартира ЮНЕСКО започаткувала спеціальну програму "Безпечні місця для журналістів" в умовах конфліктів, враховуючи український досвід наших Центрів солідарності. Крім того, за нашими протоколами створено три Центри медіасолідарності в секторі Газа — Палестинським синдикатом журналістів", — зазначив Томіленко.
Окрім того, він звернув увагу на тему, яку намагається постійно підіймати на міжнародних платформах — українські журналісти залишаються в російському полоні.
"Для них питання безпеки — це вже не про шоломи чи детектори. Це про свободу. І про те, чи зможуть вони взагалі повернутися до професії та до життя. Чи зможуть вижити. Росія обмежує свободу українських журналістів, катує, вбиває… Тому міжнародна солідарність має означати не лише підтримку тих, хто працює, а й постійну боротьбу за звільнення тих, хто ув’язнений", — заявив керівник НСЖУ.
Як підкреслив Томіленко, одним із найважливіших сигналів конгресу є те, що журналістська єдність перестає бути абстрактним поняттям і стає цілком конкретною структурою допомоги, як в Україні, так і в Палестині чи в інших небезпечних місцях планети.
"Війна еволюціонує швидше, ніж наше уявлення про безпеку журналістів. Але ще важливіше — навіть коли увага світу поступово зменшується, сама потреба в підтримці не зникає. Підтримка — це не тільки про захист журналіста, а й про можливість для медіа функціонувати, про право людей під час війни отримувати інформацію і про здатність самих журналістів витримувати це психологічно", — зауважив голова НСЖУ.
Спілка не може бути підготовленою до всіх викликів війни. Але має швидко пристосовуватися — і допомагати колегам там і тоді, де це найбільше потрібно, додав Томіленко.
Як повідомляв Укрінформ, за чотири місяці 2026 року зафіксовано 38 підтверджених випадків, пов’язаних з російськими атаками на українських журналістів, їхні офіси та будинки.
Фото: facebook.com/sergiy.tomilenko
НСЖУ Томіленко Журналіст Медіа Війна з Росією