© Український центр охорони здоров’я – UHC/facebook Саме національна служба здоров’я мала б уже планувати стратегію реабілітації та медичних гарантій для людей після війни. Працювати над розробкою нової мережі спроможних лікарень повинна Національна служба здоров’я України, однак станом на зараз у неї немає спроможності над цим працювати, а сама НСЗУ деградувала та не мислить стратегічно, заявив в інтерв’ю Аллі Котляр для ZN.UA «Чому побилися мери Тростянця та Охтирки, або про проблеми інфраструктурної реформи МОЗ» співзасновник Українського центру охорони здоров’я, колишній заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. «НСЗУ повинна була б придумати і сказати, яку вона хоче мережу. Бо це єдина організація, яка все знає, у неї є найбільше даних. Але на сьогоднішній день вона цього не робить. Бо не має спроможності. Служба деградує з величезною швидкістю», – сказав він та додав, що за останні два роки фінансування НСЗУ впало майже наполовину та в абсолютних цифрах зараз менше, ніж було на момент її створення. Зокрема, за його словами, в службі не мислять стратегічно, а це і було основне завдання НСЗУ. «Зараз ми гучно говоримо про важливість реабілітації, про психічне здоров’я. Але у мене питання – ми ж розуміємо, що для цього мають бути сформовані цілі системи? Що мова має йти не про окремий реабілітаційний центр, а про багаторівневу систему реабілітації, яка починається, якщо говоримо про військових, з госпіталя, куди їх привіз медевак. Там, де військовому зробили операцію. Одразу. Тільки так можна у реабілітації можна досягти найбільших результатів. Ми займаємось не цим, а реабілітаційним центром, бо це красиво, будується щось. Але після реабілітаційного центру людина потрапляє в громаду, де вона має продовжувати реабілітацію довгий час. Там мають бути умови. А їх там немає, і інфраструктури – теж. Така сама проблема з психічним здоров’ям», – каже експерт. Ковтонюк зазначає, що такі проблеми не зможе вирішити якась окрема громада чи ініціативна група, а можна буде вирішити лише на загальнодержавному рівні із системним підходом. «Це має вирішувати побудова цілих блоків програми медичних гарантій і інфраструктури під них, чим займатись може тільки така організація як Національна служба здоров’я. А вона на сьогоднішній день неспроможна цим займатися. І це потрібно вирішувати», – резюмував він. Related video Більше про проблеми української медицини та суспільства читайте в інших матеріалах Алли Котляр.
