У НСЖУ зареєстрували 38 випадків російських нападів на українські ЗМІ та працівників преси у 2026 році 01.05.2026 17:51 Укрінформ За чотири місяці 2026 року було зафіксовано 38 підтверджених випадків, що стосуються російських зазіхань на українських журналістів, їхні установи та житла.
Про це свідчать результати моніторингу, який провела Національна спілка журналістів напередодні Міжнародного дня свободи преси, інформує Укрінформ із посиланням на пресслужбу НСЖУ.
Як зазначається, аналіз НСЖУ ґрунтується на дослідженні інформації з відкритих джерел, прямих контактах із потерпілими та даних від державних органів.
Йдеться про перевірені факти російських фізичних агресій, які безпосередньо позначилися на діяльності журналістів та медіа – обстріли, атаки безпілотників, руйнування будівель та помешкань. Онлайн-загрози чи інші нефізичні форми впливу до цього дослідження не включені, уточнили в НСЖУ.
Колаж: НСЖУ
За даний період зареєстровано 38 подій у цивільній медіа-галузі, а саме:
- 21 випадок пошкодження або знесення житла журналістів;
- 7 випадків пошкодження або руйнування редакцій та медіа-інфраструктури;
- 9 випадків, коли журналісти опинилися під обстрілами під час виконання завдань;
- 1 випадок травмування цивільного журналіста.
Окремо НСЖУ враховує втрати серед медійників, які несуть службу в Силах оборони України – за цей самий період вісім журналістів загинули на полі бою.
«Ситуація чітка: ударні безпілотники стали основною загрозою для журналістів. FPV-дрони, "Шахеди" та інші БПЛА дають змогу атакувати не лише поблизу лінії зіткнення – небезпечними стають і відносно глибокі тилові райони», – підкреслили в НСЖУ.
Там також повідомили, що найбільша кількість інцидентів припала на березень – 18 випадків, тобто майже половина від усіх зафіксованих за чотири місяці. Значна частка – наслідок масованих нападів дронами, які одночасно зачіпали різні області.
Географія атак – не менше 11 областей. Найбільший ступінь ризику – в Дніпропетровській області: 9 із 21 випадку пошкодження житла і 4 із 7 атак на редакції та медіа-інфраструктуру.
«Одиничні історії добре демонструють, як виглядає ця небезпека в реальності. 17 березня знімальну групу "Суспільне Дніпро" переслідував російський FPV-дрон під час роботи – незважаючи на бронежилети з позначкою PRESS. Завдяки детектору дронів журналісти встигли знайти укриття», – повідомили в НСЖУ. «Оператор FPV точно бачив, що перед ним журналісти, і навмисно направив дрон», – розповів кореспондент Роман Михальчук.
Схожу ситуацію пережив головний редактор харківської газети «Зоря» Василь Мирошник, коли повертався зі зйомок у прифронтовій громаді: «Я бачив на дисплеї детектора власну автівку – безпосередньо під дроном». Йому вдалося врятуватися лише завдяки швидкій реакції.
Окремо – питання з полоненими. Щонайменше 28 українських журналістів перебувають у російській неволі, і за цей період не було жодного визволення, нагадали в НСЖУ.
«Ми констатуємо, що правила безпеки, які діяли роками, більше не гарантують захисту. Дрони дозволяють переслідувати журналістів і роблять їх уразливими навіть далеко від передової. Це відверте порушення міжнародного гуманітарного права – і воно має отримати виразну міжнародну реакцію», – зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Напередодні Міжнародного дня свободи слова НСЖУ закликала уряди, міжнародні організації та професійні об’єднання посилити вплив на Росію, підтримати документування злочинів проти журналістів, розширити програми безпеки для медійників та активізувати заходи для визволення журналістів із полону.
Як повідомляв Укрінформ, у клініці в Німеччині померла журналістка Яна Шкарлат, яка 7 квітня отримала важкі поранення під час атаки російських дронів у Прилуках Чернігівської області.
Перше фото: Суспільне Одеса
НСЖУ Обстріл Журналіст Медіа