Критика проєкту Цивільного кодексу у 95% стосується вже наявних норм – депутат Фріс 02.05.2026 12:08 Укрінформ Принцип "сумлінність" у новому Цивільному кодексі замінить радянський вираз "моральні основи суспільства", а критичні зауваження до проєкту у 95% випадків пов'язані з нормами, котрі вже діють. На цьому акцентував співрозробник документу, очільник підкомітету з питань діяльності органів юстиції, установ виконання покарань і пробації Комітету ВРУ з питань правової політики Ігор Фріс (фракція "Слуга народу") в ефірі Українського радіо, повідомляє Укрінформ. "Критика Цивільного кодексу в основному зачіпає одну книгу – це книга "Сімейне право", котру кожен чомусь зараз мав почати детально вивчати та коментувати, розуміючи або не зовсім розуміючи норми, які там прописані. І дивним є те, що, мабуть, 95% негативу та коментарів стосуються норм, які фактично існують у чинному Сімейному кодексі та зафіксовані в його положеннях. Це стосується шлюбу, родини, прізвища, права на прізвище, питання примирення в суді під час розлучення", – заявив Фріс. Він додав, що велика кількість цих норм сьогодні узгоджені регулятором і не мали жодної критики з 2004 року. Коментуючи принцип сумлінності, котрий є в новому Цивільному кодексі головним, депутат зауважив, що раніше це називалося принцип "моральних основ суспільства". "Інститут української мови переклав радянський пережиток "моральні основи суспільства" сучасною українською мовою, надавши йому визначення "сумлінність". Тобто в перекладі зі старої радянської це означає моральні основи суспільства… На моє переконання, це визначає те, що прийнято в нашому суспільстві. Норми, котрі властиві українському суспільству, мають бути в основі будь-яких правовідносин між громадянами", – акцентував Фріс. У контексті закидів щодо того, що "за сумлінністю можна дискримінувати будь-яку особу", він підкреслив: закон стверджує, що не є дискримінацією захист сумлінності. "Я вам наведу невеликий приклад. Якщо український законодавець ухвалить закон про те, що в публічних місцях в Україні заборонено носити хіджаб, то певна категорія суспільства, котра носить хіджаб, може сказати, що це дискримінаційна норма, спрямована проти них. А ми говоримо, що в українському суспільстві, в українській сумлінності в публічних місцях не носять хіджаб. Тому це не є дискримінація, а охорона цієї сумлінності", – сказав один з авторів проєкту. За його словами, будь-яке поняття, котре визначається нормами моралі, є оціночним, у кожному суспільстві мораль і етика – це оціночні судження. "Натомість норми Цивільного кодексу та цивільного права – формальні, вони чітко визначені щодо прав, обов'язків, виконання цих обов'язків і здійснення цих прав певним суб'єктами нашого суспільства. Що можуть робити малолітні, неповнолітні, які обов'язки батьків, яким чином вони повинні утримувати дітей, як діти повинні утримувати батьків, яким чином здійснюються різноманітні правочини, коли потрібне нотаріальне завірення, коли воно не потрібне, як успадковується майно, які рівні черг успадкування є – це основні елементи. Вони всі чітко прописані та регламентовані нормами законодавства, котрі не можуть тлумачитися по-іншому", – зазначив депутат. Натомість, за його словами, судова практика "вже врегулювала чимало питань, які на сьогодні написані в цьому Кодексі та відтворені з попереднього". Коментуючи положення про захист прав добросовісного набувача, критики якого заявляють, що йдеться про легалізацію краденого майна, Фріс нагадав, що був автором закону №12089 щодо посилення захисту прав добросовісного набувача, за яким вже є судові рішення, і Європейський суд з прав людини визнав, що його норми забезпечують право власності фізичної особи, гарантоване Конституцією України, є людиноцентриськими та підлягають обов'язковому захисту. "Тому будь-які інсинуації про те, що хтось щось у когось забере – це абсолютна нісенітниця. Для того щоб суд ухвалив відповідне рішення, особа має бути недоброчесною. А в доброчесної особи, котра на законних підставах купила, заплатила гроші та зареєструвала своє право власності, не можна просто так забрати, не повернувши їй нічого натомість", – заявив один з авторів проєкту Цивільного кодексу. Щодо закидів про поспіх з ухваленням документу він нагадав, що проєкт Цивільного кодексу був оприлюднений на сайті ВРУ 2 місяці тому для публічного обговорення, а робота над документом тривала майже сім років. "Час, котрий був витрачений інститутами та лінгвістами для формування саме українського тексту Цивільного кодексу, висновки міжнародних інституцій, наукових установ, найбільших українських університетів і кафедр цивільного права, які також є учасниками робочої групи… Мені здається, що це не дуже швидкий процес. Особливо, якщо зважити, що Господарський кодекс був скасований 2 роки тому, і саме з цього моменту розпочалася дуже активна робота над нормами нового ЦК, щоб ми не залишили право юридичних осіб поза межами цивільного законодавства. Тому мені, навпаки, здається, що це один з найтриваліших законопроєктів, котрий розроблявся в стінах цього парламенту", – підкреслив депутат. Як повідомлялося, 28 квітня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу. Депутат Законопроєкт Верховна Рада Слуга народу Цивільний кодекс