Сьогодні, 4 квітня, світ вшановує день морквини, поява якої стала можливою завдяки голландським селекціонерам. Цей овоч сповнений бета-каротином, калієм, а також корисною для здоров’я клітковиною.
Кожного року 4 квітня світ святкує надзвичайно позитивне та радісне свято, присвячене одному з найбільш корисних коренеплодів на нашій планеті – Міжнародний день моркви. Це свято виникло у 2003 році завдяки прихильникам здорового харчування, і досить швидко здобуло популярність на різних континентах, повідомляє УНН.
Походження свята
Зазвичай, ми звикли, що морквина неодмінно має насичений помаранчевий колір. Однак, так було не завжди. Місцем походження дикої моркви вважається територія сучасного Афганістану та Ірану, і перші коренеплоди були фіолетового, білого, світло-жовтого або навіть майже чорного забарвлення. Вони вирізнялися досить гірким і різким смаком, тому їх культивували здебільшого заради пахучого насіння та зеленого листя. Звична нам солодка помаранчева морква з’явилася лише в XVII столітті завдяки старанням нідерландських селекціонерів. Згідно з однією з найпоширеніших історичних гіпотез, вони створили цей яскравий сорт на знак глибокої шани до правлячої королівської родини — Оранської, або Помаранчевої, династії, яка відіграла провідну роль у здобутті незалежності Нідерландів.
Користь моркви для людського організму
Морква є справжньою вітамінною скарбницею. Її найцінніший скарб — це бета-каротин, сильний природний пігмент і антиоксидант, який у печінці людини перетворюється на вітамін А, відомий як ретинол. Вітамін А є надзвичайно важливим будівельним елементом для специфічного світлочутливого пігменту в сітківці ока. Хоча морква не може дивовижним чином вилікувати вже існуючу короткозорість, що є загальновідомим міфом, вона ефективно запобігає появі “курячої сліпоти” — стану, при якому людина втрачає здатність чітко бачити в умовах недостатнього освітлення. Бета-каротин у складі моркви нейтралізує вільні радикали, які утворюються під впливом сонячного випромінювання та забрудненого міського середовища. Систематичне споживання моркви сприяє виробленню колагену, збільшує еластичність епідермісу та перешкоджає передчасній появі зморшок. Ретинол відіграє найважливішу роль у підтримці функцій слизових оболонок дихальних шляхів та шлунково-кишкового тракту. Оскільки слизові є нашою першою лінією захисту від патогенних вірусів та бактерій, їхній стан здоров’я напряму впливає на загальну стійкість імунної системи. Коренеплід виступає чудовим джерелом калію, який діє як природний вазодилататор, розширює кровоносні судини і сприяє контролю рівня артеріального тиску. Розчинна клітковина, зокрема пектин, зв’язує молекули “поганого” холестерину в кишківнику і м’яко виводить їх з організму.
Кулінарні упередження
Морква — це один з тих рідкісних винятків у світі гастрономії, коли термічна обробка не тільки не зменшує користь, але і значно її змінює та збільшує. Сира морква є відмінним джерелом вітаміну С і грубої нерозчинної клітковини. Її пережовування діє як натуральна зубна щітка: механічно очищає емаль від нальоту, сприяє виділенню слини, яка нейтралізує небезпечні для зубів кислоти, та інтенсивно масажує ясна.
Натомість варена, запечена на грилі або тушкована морква стає безперечним лідером за рівнем засвоєння бета-каротину. Під впливом високих температур тверді клітинні стінки коренеплоду повністю руйнуються. Внаслідок цього кількість біологічно доступного провітаміну А, який організм може розпізнати та використати, збільшується майже втричі у порівнянні із сирим овочем.
Яку кількість моркви варто вживати?
Слід дотримуватися здорового глузду та міри. Оптимальна добова норма для дорослої людини становить приблизно 100–150 грамів, тобто 1–2 середні морквини. Цієї кількості більш ніж достатньо, щоб повністю покрити добову потребу організму у вітаміні А.
Якщо ж зловживати продуктом, наприклад, щоденно з’їдати по кілограму сирої моркви або регулярно пити літри концентрованого свіжовичавленого морквяного соку, — може виникнути стан, відомий у медицині як каротинемія. Оскільки печінка фізично не в змозі переробити таку величезну кількість пігменту, надлишок каротину починає накопичуватися в підшкірно-жировій клітковині. Як результат, шкіра людини (особливо долоні, стопи, а іноді й обличчя) набуває виразного жовто-помаранчевого відтінку. Сама по собі каротинемія не є шкідливою чи небезпечною для життя, і шкіра повертає свій природний колір через декілька тижнів після перерви у споживанні продукту. Однак, це чіткий сигнал, що системи організму перевантажені і об’єм споживання слід зменшити.