Безперервні потрясіння: очільниця МВФ закликає світ приготуватися до чергових викликів.

Фото: EPA / WILL OLIVER

Керівниця Міжнародного валютного фонду, Крісталіна Георгієва, рекомендувала державам світу бути напоготові до нових криз, на кшталт енергетичного колапсу, який може статися після атаки США та Ізраїлю на Іран. Вона заявила про це на симпозіумі Міністерства фінансів Японії в Токіо.

“Глобальна економіка зазнає значних змін – у технологіях та демографії, у геополітичній ситуації та торгівлі, у кліматичних умовах – і водночас стикається з безперервними потрясіннями. За мої шість з половиною років перебування на посаді глави МВФ ми зіткнулися з COVID, чотирирічною війною в Україні, кризою життєзабезпечення та багатьма іншими викликами”, – підкреслила вона.

“Якщо, як усі ми сподіваємося, конфлікт [в Ірані] швидко завершиться, будьте впевнені: незабаром з’явиться черговий несподіваний удар. Моя пропозиція для політиків у всьому світі в цьому новому глобальному середовищі? Замислюйтеся над неймовірним і готуйтеся до нього”, – закликала Георгієва.

Вона висунула три основні рекомендації.

Насамперед, необхідно зміцнювати установи та політичні інструменти – незалежні центральні банки, фіскальні правила та регуляторні умови, які сприяють розвитку приватного сектора. По-друге, уряди повинні застосовувати фінансові резерви у важкі часи, але обов’язково поповнювати їх у сприятливі періоди. По-третє – і це найважливіше, підкреслила Георгієва, – зберігати гнучкість.

У понеділок, 9 березня, світові ціни на нафту вперше за декілька років злетіли вище 100 доларів за барель.

Це стало результатом пошкоджень нафтогазової інфраструктури та зменшення судноплавного руху через Ормузьку протоку, що були спровоковані Іраном у відповідь на ізраїльсько-американські атаки.

Держави Перської затоки почали одна за одною оголошувати форс-мажор щодо експортних відвантажень.

Через Ормузьку протоку зазвичай транспортується близько п’ятої частини світових поставок нафти та значна частина торгівлі зрідженим газом. Для Азії це приблизно половина нафтового імпорту та чверть імпорту зрідженого газу.

• За підрахунками МВФ, кожне зростання цін на нафту на 10% – якщо воно триватиме протягом більшої частини року – призведе до підвищення глобальної загальної інфляції на 40 базисних пунктів і до зменшення світового виробництва на 0,1–0,2%.

МВФКрісталіна Георгієва економічна криза