Українські та польські посадовці в Биківні віддали шану пам’яті полеглих у Катинському розстрілі. Фото 06.03.2026 23:48 Укрінформ У Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» представники України та Польщі вклонилися пам’яті жертв Катинського розстрілу.
Як повідомляє Укрінформ, про це інформує Міністерство культури України.
«Катинський розстріл» – це символічна назва масштабних убивств польських військовослужбовців, які були захоплені в полон у СРСР під час радянської окупації Польщі в 1939 році.
У заході взяли участь заступник міністра культури Іван Вербицький, очільник Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, керівник Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України Марко Шевченко, голова Управління у справах ветеранів війни та жертв репресій Республіки Польща Лех Парелл, заступник державного секретаря Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща Марек Кравчик, тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасевич.
До події також приєдналися представники органів державної влади України, духівництва, польської спільноти в Україні, дипломатичного корпусу, громадських організацій.
Заступник міністра культури Вербицький висловив вдячність польським колегам за солідарність та неухильну співпрацю у питанні збереження історичної спадщини. Він підкреслив, що згадка про жертв радянських утисків є спільною для українського та польського народів.
«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять польських і українських жертв радянського режиму. Для України ця трагедія є особливо близькою, тому що, як і багато поляків, тисячі українців стали жертвами тоталітарної системи», – відзначив заступник міністра.
Він також акцентував, що злочини радянського режиму є складовою ширшої історії російського імперіалізму, який у різні історичні часи – царський, більшовицький та сучасний – намагався завадити прагненню народів до волі та незалежності.
«На цій землі сталася жахлива розправа російського уряду, який не пробачив польсько-українського союзу, який розгромив російську армію у 1920 році. Вони не пробачили це тоді – не можуть пробачити це зараз. Ця кривава розплата триває і сьогодні на території України. Лише Господу відомі імена тих, хто похований у Биківні. Наш обов’язок, як нащадків, відновлювати та пам’ятати імена», – проголосив голова УІНП Алфьоров.
Зі свого боку, голова Управління у справах ветеранів війни та жертв репресій Республіки Польща Парелла відзначив, що Биківня – це місце поховання близько ста тисяч жертв радянських репресій різних національностей, що показує те, наскільки жорстоким шляхом ішов радянський комунізм.
Заступник державного секретаря Міністерства культури та національної спадщини Польщі Кравчик у своєму виступі зауважив, що всі військові кладовища є постійним закликом до важливості миру. Тому що вони чітко дають зрозуміти наскільки жахливою є війна та скільки людських життів вона забирає.
«Катинські кладовища» виконують ще одну роль – вони є пересторогою і виразним нагадуванням того, на які насправді злодіяння здатна комуністична система», – додав Кравчик.
Тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Лукасевич підкреслив, що польський та український народи знають, яку велику ціну доводиться сплачувати за свободу і це спільне розуміння болю та образ, які заподіяв протягом століть російський імперіалізм, поєднує їх.
Церемонія завершилася екуменічною молитвою за участю представників церков і релігійних організацій, а також покладанням вінків до Міжнародного меморіалу жертвам тоталітаризму 1937-1941 років.
Також учасники заходу віддали шану пам’яті тих, хто поліг, захищаючи волю і незалежність України з 2014 року, поклавши квіти до Стіни пам’яті загиблих захисників України на Михайлівській площі в Києві.
У Мінкульті нагадали, що 5 березня 1940 року було прийнято рішення про «розвантаження в’язниць», згідно з яким з квітня до травня співробітники НКВС здійснили масові розстріли польських військових у Катинському лісі на території РФ у Смоленській області, у в’язницях Калініна (тепер – Твер), Києва та Харкова.
Як відомо, Биківнянське поховання жертв сталінських репресій є одним з найбільших на території України. З весни 1937-го до 1941 року майже щоночі привозили тіла розстріляних у київських тюрмах НКВС для потаємного захоронення у Биківнянському лісі. Кількість похованих остаточно не визначена, на думку істориків, вона може сягати до 100 тис. осіб.
У 1940 році Політбюро ВКП(б) СРСР ухвалило рішення про розстріл приблизно 22 тис. польських військовополонених та польської інтелігенції. Самі масові вбивства тривали у квітні – травні 1940 року в декількох таборах, де утримували полонених, та у тюрмах Києва, Харкова, Херсона, Мінська.
Лише у 2000-му році останки жертв вперше змогли бути гідно поховані на польських військових кладовищах у Катині, Мідному, Харкові. Четвертий цвинтар жертв Катинського злочину був створений у Биківні у 2012 році.
Фото: Мінкульт
Биківня Польща Репресії Меморіал Катинь Мінкульт