США офіційно проінформували Україну про те, що її удари по російських нафтових об’єктах, у тому числі в Новоросійську, мали вплив на американські капіталовкладення в Казахстані. Це пов’язано з інтересами американських корпорацій у Каспійському трубопровідному консорціумі.
США повідомили Україну, що її нальоти на російські нафтові об’єкти вплинули на американські капіталовкладення в Казахстані. Пані посол України в США Ольга Стефанішина підтвердила факт отримання офіційного дипломатичного звернення.
Ми отримали інформацію, що українські удари на Новоросійськ позначилися на певних американських капіталовкладеннях, що здійснюються через Казахстан. І ми отримали від Держдепартаменту повідомлення про те, що нам слід утримуватися від, скажімо так, атак на американські інтереси
– зазначила пані посол Ольга Стефанішина під час брифінгу.
Ставлення Сполучених Штатів щодо небажаності атак на нафтову інфраструктуру Новоросійська має не політичне, а перш за все економічне та корпоративне підґрунтя. Мова йде про захист інтересів міжнародних акціонерів Каспійського трубопровідного консорціуму, серед яких є і американські фірми. Про це в коментарі для УНН заявив колишній речник НАК “Нафтогаз України” у Львівській області Віктор Гальчинський.
Позиція США не нова і не залежить від адміністрації
За словами експерта, подібна обережна позиція Вашингтона сформувалася не зараз і не є виключно позицією діючої адміністрації.
“Важливо відзначити, що аналогічна позиція була і у попередньої адміністрації у Штатах. Байден також був проти”, – підкреслив експерт.
Гальчинський акцентує, що причини цієї позиції криються значно глибше, ніж публічна дипломатія чи військово-політичні міркування.
Американський інтерес у Каспійському трубопровідному консорціумі
Ключовим фактором, за словами експерта, є структура власності Каспійського трубопровідного консорціуму.
“Американська компанія є акціонером Каспійського трубопровідного консорціуму. Це “Chevron Caspian Pipeline Consortium Company”, дочірня структура американського енергетичного гіганта “Chevron”. Їй належить 15% акцій цього консорціуму”, – заявив він.
Разом з тим, як зазначає Гальчинський, значна частка в консорціумі залишається і за російською державою.
“Так само там російській державі належить 24% через компанію “Транснєфть”. Структура акціонерів консорціуму на поточний момент не змінилася”, – відмітив Гальчинський.
Міжнародний статус об’єкта і реакція Казахстану
Експерт акцентує, що Каспійський трубопровідний консорціум є міжнародним об’єктом, а не виключно російською інфраструктурою. Саме з цієї причини, за його словами, перші удари по портовій та нафтовій інфраструктурі Новоросійська наприкінці 2025 року спричинили гостру реакцію не тільки США, а й Казахстану.
“Коли сталися перші удари по портовій інфраструктурі, нафтовій інфраструктурі Новоросійська наприкінці 2025 року, тоді Казахстан дуже обережно, але категорично зробив заяву”, – нагадав експерт.
80% казахстанської нафти і відсутність альтернатив
Гальчинський пояснює, що через Каспійський трубопровід транспортується критично важливий обсяг нафти для Казахстану.
“Через нього насправді транспортується 80% видобутої в Казахстані нафти”, – заявив він.
За його словами, цю нафту видобувають як казахстанські, так і міжнародні акціонери консорціуму.
“Видобувають нафту в Казахстані акціонери КТК – казахські і міжнародні, в тому числі американський “Chevron””, – зазначив Гальчинський.
При цьому альтернативних маршрутів для експорту подібних обсягів фактично не існує.
“Альтернативних шляхів там немає, по суті, немає”, – констатував він.
Удари по Новоросійську обмежують пропускну здатність
Експерт акцентує, що удари по інфраструктурі Новоросійська мають прямий технічний ефект.
“Фактично нашими ударами обмежується пропускна здатність експорту терміналу в Новоросійську, у тому числі через Каспійський трубопровідний консорціум”, – пояснив він.
Це свідчить про те, що наслідки відчуває не тільки росія. Удар не лише по росії, а й по міжнародних інтересах За словами Гальчинського, саме цей чинник і є ключовим у позиції США.
“Це вплив не тільки на росію, не тільки на інтереси росії, але і на інтереси акціонерів КТК, таких як Казахстан і міжнародні акціонери, серед них “Chevron””, – підкреслив він.
Експерт уточнив, що мова йде про спеціально створену структуру для управління трубопроводом та інвестицій у його розвиток.
“Компанія “Chevron” створена, очевидно, для управління трубопроводом і для інвестицій в трубопроводи”, – сказав Гальчинський.
Дипломатичний жест, а не заборона
За словами Гальчинського, реакція США на удари по інфраструктурі Новоросійська не означає вимоги припинити подібні дії, а скоріше є спробою окреслити межі власних інтересів.
“Я вважаю, що це виглядало не як категорична заборона, але ніхто не говорив: ви мусите або ви зобов’язані не бити по цій інфраструктурі. Це було скоріше звернення: зверніть увагу, тут є певні міжнародні інтереси”, – сказав він.
Він наголосив, що з юридичної точки зору КТК не втрачає статусу потенційної воєнної цілі.
“По суті, КТК також може бути воєнною ціллю, тому що 24% акцій консорціуму належать російській федерації. Це означає, що російська держава безпосередньо отримує прибуток від його функціонування”, – зауважив експерт.
Гальчинський вважає, що саме в цій точці інтересів Україна отримує дипломатичний простір для маневрування.
“Тут відсутня зрада. Це, швидше, дипломатичний жест з боку Штатів. Вони мусили якимось чином відреагувати: ми вас підтримуємо, ми допомагаємо, але тут є наші компанії і наші інтереси”, – сказав він.
Як Україні використати ситуацію на свою користь
Віктор Гальчинський вважає, що ця ситуація надає Україні не лише військовий, а й політико-економічний інструмент.
“Нам слід розуміти, що це точка тиску. Це важіль, який можна і потрібно використовувати на переговорах”, – сказав він.
Експерт пояснив, що мова йде не обов’язково про постійні удари, а про сам фактор ризику.
“Навіть сама можливість впливу на КТК створює для партнерів питання стабільності поставок, страхування, репутаційних ризиків. І це те, що можна інтегрувати в переговорну логіку”, – зазначив Гальчинський.
За його словами, подібна позиція відкриває можливість для переговорів.
“Це для нас козир саме в дипломатії. Ми можемо говорити: добре, тоді давайте обговорювати або більш жорсткі санкції, або додаткову допомогу, або інші механізми тиску”, – пояснив Гальчинський.
Він підкреслив, що це не означає послаблення тиску на росію.
“Це не свідчить про те, що хтось підтримує росію. Це свідчить про те, що ми можемо використовувати цей фактор для отримання більш вигідних рішень для України. Наприклад у питанні того ж тіньового флоту”, – зазначив експерт.
За його словами, в подібній конфігурації Україна опиняється не тільки в ролі сторони, що захищається, а й в ролі гравця, який впливає на глобальні енергетичні процеси.
“Це не вихід із ситуації сам по собі, але це фактор, який не можна ігнорувати. І партнери його точно не ігнорують”, – каже експерт.
Фінська затока і природні обмеження експорту
Окремо Гальчинський звернув увагу на ситуацію в Балтійському регіоні, яка додатково ускладнює експорт російської нафти.
“КТК є критичним і найбільшим хабом для експорту російської нафти. Другий варіант у росії – це Балтика, але там зараз усе дуже складно”, – сказав він.
За словами експерта, експорт через балтійські порти суттєво скоротився не тільки через санкції, а й через природні чинники.
“Через льодовий покрив у Фінській затоці експорт через балтійські порти зараз практично підрізаний до мінімуму. Танкерний рух ускладнений, особливо для старих суден тіньового флоту”, – зауважив Гальчинський.
Він додав, що ця ситуація створює додатковий тиск на російську логістику.
“Такі танкери просто не в змозі нормально функціонувати. Частина флоту фактично стоїть навіть на своїй території”, – зазначив експерт.
В підсумку, за словами Гальчинського, поєднання санкцій, природних обмежень у Фінській затоці та чутливості КТК до безпекових ризиків формує для України унікальну дипломатичну позицію.
“Це не військовий аргумент, це аргумент для переговорів. І його точно будуть брати до уваги всі сторони”, – підсумував він.