Лише одна фірма здобула статус резидента за два місяці функціонування спеціального режиму Defence City. На думку експерта Ігоря Гарбарука, проблема криється у браку системного підходу від держави та необхідності удосконалення законодавства.
В Україні було офіційно запущено спеціальний режим Defence City, який має стати поштовхом для прогресу вітчизняного військово-промислового комплексу. Проте, лише одна фірма змогла отримати статус резидента за два місяці дії програми. Віцепрезидент “Українського міжнародного інституту відновлення”, фахівець ГС “Економічний дискусійний клуб” Ігор Гарбарук в унікальному коментарі УНН зазначив, що, на його погляд, проблема полягає у відсутності системного підходу з боку держави та необхідності детального вдосконалення законодавства.
Defence City здатний стати ефективним інструментом розбудови ОПК
За переконанням Ігоря Гарбарука, сам інструмент Defence City здатний бути ефективним, однак лише за умови реальної взаємодії держави та виробників.
“Для того, щоб він (Defence City – ред.) працював не лише на словах, над ним необхідно працювати. Тобто, по суті, в цьому мають бути зацікавлені і держава, і виробники зброї. І щоб це була взаємовигідна співпраця”, – підкреслив економічний фахівець.
Щодо виробників зброї, Гарбарук акцентує, що вони мають нести відповідальність за якість озброєння та техніки, яку виробляють. Адже оборонне виробництво – це високопрофесійний сектор, де помилки можуть коштувати людських життів.
У цьому контексті, на думку експерта, потрібно посилити нагляд за якістю продукції, виготовленої підприємствами ОПК.
Чи дійсно вимоги до резидентів надмірні?
Незважаючи на критику певної частини представників ринку та ряду експертів, Гарбарук не вважає критерії вступу до Defence City абсолютно нездійсненними.
“Я, відверто кажучи, переглянув усі вимоги, які до цього проєкту, цієї програми висуваються – нічого неможливого там немає”, – зауважив експерт.
За його словами, основна вимога стосується структури прибутків, і потенційним резидентам необхідно ретельно готувати документи, необхідні для заявки на приєднання до спецрежиму. “Компанія повинна бути прозорою, а не просто ФОП”, – наголосив Ігор Гарбарук.
Однак для того, щоб Defence City функціонував ефективно, законодавство необхідно пристосувати до теперішніх реалій ринку.
Однією з найбільш спірних вимог Defence City є повна відсутність кримінальних проваджень, у яких фігурують потенційні резиденти. Експерт вказує на те, що в сучасних умовах слідчі часто безконтрольно і без будь-якої відповідальності відкривають необґрунтовані кримінальні справи.
“Те, що наші служби (правоохоронні органи – ред.) порушують і висувають звинувачення і так далі, це інше питання. І, можливо, дійсно під час війни, знову ж таки, враховуючи те, що, скажімо так, наші служби теж проявляють активність, іноді правильно, іноді абсолютно безвідповідально, потрібно зробити одну просту річ: має бути кримінальна відповідальність тих людей, які відкривають ці (необґрунтовані – ред.) справи. От і все. Коли тільки буде кримінальна відповідальність за слідчим, за тим, хто ініціює цю кримінальну справу, тоді їх (необґрунтованих кримінальних справ – ред.) буде набагато-набагато-набагато менше”, – роз’яснив Гарбарук.
У цьому контексті головним критерієм оцінки підприємства має бути рішення суду, а не сам факт відкриття кримінального провадження.
“Поки немає рішення суду, це все, скажімо так, вилами по воді писано”, – зауважив Гарбарук.
Разом з тим, на його думку, представникам ринку варто було б виступити з ініціативою щодо перегляду норми про відсутність кримінальних справ, у яких фігурують потенційні резиденти.
ОПК має стати підґрунтям економіки на найближчі 10-12 років
Ігор Гарбарук переконаний, що Defence City – це не лише про податковий режим, а про стратегічну модель економіки в цілому. Саме він може стати підґрунтям української економіки в найближче десятиліття.
“Військово-промисловий комплекс повинен стати і бути підґрунтям економіки України на найближчі 10-12 років. Далі будемо бачити, але найближчі 10-12 років це 100% військово-промисловий комплекс має бути основою. А вже навколо нього має формуватися все інше”, – констатував Гарбарук.
Він наголошує на необхідності системної державної підтримки національних виробників, щоб саме українські підприємства, а не іноземні отримували державні замовлення.
Важливим аспектом, за словами економічного фахівця, є також розвиток експорту продукції ОПК. “Ми повинні дійсно розвивати експорт. І він має розвиватися виключно за підтримки тієї самої держави”, – зазначив Гарбарук.
Тут, на його погляд, Україні варто наслідувати приклад Туреччини, США та Німеччини, які активно лобіюють на міжнародній арені продукцію національних оборонних компаній.
Отже, експерт переконаний, що Defence City має бути не лише механізмом швидкого запуску виробництва озброєння та техніки, а й інструментом довгострокового підвищення якості продукції та конкурентоспроможності вітчизняного ОПК.
Нагадаємо
В Україні почав діяти спецрежим Defence City. Це складова системної державної політики у сфері безпеки й оборони. Цей правовий режим має створити сприятливі умови для розширення оборонного виробництва, залучення інвестицій та розвитку українського ОПК.
Резиденти Defence City отримують комплекс економічних та операційних стимулів, які мають зменшити фіскальне навантаження та пришвидшити розвиток виробництва. Йдеться зокрема про звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування підприємствами ОПК коштів у свій розвиток, а також звільнення від земельного, майнового та екологічного податків.
Крім того, для резидентів діятимуть спрощені митні процедури; спеціальні гарантії захисту інформації та конфіденційності даних підприємства під час дії режиму; державна підтримка релокації та підвищення захищеності виробничих потужностей у разі потреби.
Підприємство може отримати статус резидента Defence City за умови, що юридична особа відповідає вимогам щодо частки кваліфікованого доходу (дохід від реалізації оборонних товарів власного виробництва або виконання робіт та/або надання послуг щодо оборонних товарів) за попередній календарний рік, а також стосовно такої особи відсутні обставини для дискваліфікації.
Частка кваліфікованого доходу має становити не менше ніж 75% загального доходу юридичної особи (з урахуванням винятків) і не менше ніж 50% загального доходу для суб’єктів літакобудування.
Резидентом не може бути компанія, яка зареєстрована відповідно до законодавства іноземної держави або яка порушила вимоги щодо розкриття інформації про структуру власності чи кінцевих бенефіціарів.
Не може бути включене до реєстру також підприємство, серед акціонерів/учасників якого є особи, пов’язані із державою-агресором, або стосовно якого застосовано санкції, або яке є пов’язаним із особою, стосовно якої застосовано санкції.
До Defence City не можуть увійти юридичні особи, стосовно яких протягом останніх 12 місяців було встановлено факт порушення обов’язків за державним контрактом з оборонних закупівель; які не є платником податку на прибуток або внесені до реєстру неприбуткових установ та організацій.
Підприємство не може стати резидентом, якщо воно має податковий борг більше ніж 10 мінімальних заробітних плат; якщо воно знаходиться і працює на тимчасово окупованій території України, а також є фігурантом кримінальних проваджень.
Міноборони повідомило про те, що перша компанія отримала статус резидента.