Офіс Генпрокурора впровадив онлайн-сервіс “СтопТиск” для протидії зловживанням відносно підприємництва, вже опрацьовано 169 запитів. Однак, деякі гучні випадки, зокрема гоніння групи “Константа”, все ще не мають кінцевого результату.
Подолання тиску на підприємницьку діяльність в Україні вперше за тривалий період часу отримало поштовх, оскільки нова команда Офісу Генерального прокурора ввела в дію інструменти прямого діалогу з підприємцями та перевірки кримінальних розслідувань. Разом з тим, низка гучних справ, які мають всі ознаки замовних, і досі не мають фінального рішення, що викликає сумніви щодо успішного завершення реформи, інформує УНН.
Новий погляд на давню проблему
Феномен “тиску на підприємництво” в Україні вже давно перестав бути абстрактним і більше нагадує звичку правоохоронних органів, що переходила від однієї влади до іншої. Зараз переслідування має мінімум два аспекти: регуляторно-податковий та правоохоронний. Якщо до мінливості законодавства, змін у звітності та фіскальних підходах підприємці частково звикли, то зловживання з боку правоохоронних органів часто стають справді обтяжливим фактором, здатним на роки заблокувати діяльність компанії через блокування рахунків, конфіскацію техніки тощо.
Після зміни керівництва в Офісі генерального прокурора, напрямок на систематичну протидію тиску на підприємництво став першочерговим. Ще на посаді керівника Державної податкової служби, теперішній Генпрокурор Руслан Кравченко активно спілкувався з підприємцями та розумів потребу бізнесу в реальному захисті від сфабрикованих кримінальних переслідувань.
“СтопТиск” як засіб безпосередньої дії
У вересні 2025 року запрацював сервіс “СтопТиск” – канал прямого зв’язку бізнесу з прокуратурою. Підприємці тут можуть повідомляти про випадки незаконного впливу на них з боку правоохоронних чи контролюючих органів.
За словами Світлани Литвин, заступника начальника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законів органами, що здійснюють боротьбу зі злочинами у сфері захисту національних та міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, станом на 5 лютого 2026 року через “СтопТиск” було отримано 177 запитів, з яких 169 вже розглянуті.
За результатами перевірок у 36 випадках виявлено підстави для реагування та вжито заходів, це дало можливість швидко відновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено прийняття рішень у відповідності до ст. 284 КПК України. У деяких випадках ми навіть отримували листи з подяками за виконану роботу, повідомлення у соціальних мережах. Це підкреслює важливість функціонування сервісу “СтопТиск” для бізнесу. Водночас у 133 випадках підстав для реагування не було виявлено. Це пояснюється в основному тим, що не підтвердилися обставини, наведені заявниками, або не було виявлено ознак неправомірного тиску. Решта повідомлень знаходиться в процесі опрацювання – їх уважно перевіряють, щоб забезпечити об’єктивний і всебічний розгляд
– розповіла Литвин.
Ці цифри вказують на те, що прокуратура дійсно проводить аналіз кримінальних розслідувань. У ряді важливих кейсів, зокрема щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш” та інших, після додаткової перевірки справи були закриті, а арешти анульовані.
Разом з тим, в ОГП підкреслюють, що “СтопТиск” – це не інструмент уникнення відповідальності. Якщо у кримінальному провадженні зібрано достатню доказову базу, воно направляється до суду.
Ситуація змінилась, але проблеми лишаються
Незважаючи на те, що боротьба з тиском на підприємництво перестала бути лише на словах, проблема ще не вирішена. На даний момент бізнес найчастіше скаржиться на порушення під час обшуків; невиконання судових рішень щодо повернення власності; безпідставне затягування досудового розслідування; невідповідні заходи забезпечення кримінального провадження. Щодо останнього йдеться, зокрема, про блокування рахунків, вилучення техніки чи обладнання, необхідних для діяльності підприємства.
Найбільше критики викликають Нацполіція, БЕБ, СБУ, а також митні та податкові органи. Саме у цих сферах історично накопичилось найбільше конфліктів з бізнесом.
Незважаючи на перегляд старих справ, частина проваджень досі залишається у “підвішеному” стані без остаточного завершення. Формально тривалість розгляду не є ознакою сфабрикованості чи замовного характеру провадження, однак для бізнесу роки невизначеності – це фактичне руйнування без судового вироку.
Справа групи “Константа”: показник незавершених реформ
Одним із показових прикладів є переслідування групи “Константа” – компаній, що працюють у сфері авіабудування та авіаперевезень.
Мова йде про багаторічне кримінальне переслідування, яке, за оцінками юристів, зокрема адвокатів і колишніх суддів, має ознаки замовного характеру. Слідчі дії, обшуки, конфіскація власності, вилучення техніки – все це має на меті заблокувати діяльність компаній, що працюють у стратегічно важливій для країни галузі.
Як повідомляв раніше УНН, наприкінці 2022 року Національна поліція відкрила кримінальне провадження №12022000000001276 щодо групи авіаційних компаній, зокрема – “Авіакомпанії Константа”. Формально слідство стосується нібито допомоги державі-агресору та незаконного заволодіння майном. Справа була відкрита за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського, якого пов’язують з компанією “Українські вертольоти”.
У заяві він виклав “теорію змови”, спрямовану нібито на послаблення економічної безпеки України та захоплення стратегічних підприємств авіаційної галузі, зокрема ДП “Антонов”, яке, до речі, і надалі перебуває у державній власності. Разом з тим, за майже чотири роки слідства жодних фактів, які б підтвердили ці заяви, встановлено не було.
Незважаючи на те, що злочини цієї категорії належать до компетенції СБУ, провадження до 2025 року розслідувало Головне слідче управління Нацполіції, після чого його передали до СБУ. Одночасно слідчі ініціювали масштабні обшуки, вилучення техніки та арешти рахунків компаній, що фактично зупинило господарську діяльність і призвело до зриву угод, зокрема й для ЗСУ та міжнародних гуманітарних місій.
Аналогічні кримінальні провадження, відкриті заявами того ж ГО “Рада ветеранів АТО” в СБУ та ДБР, раніше вже були закриті через відсутність складу злочину. Крім того, за інформацією УНН, СБУ та ГУР МОУ офіційно підтвердили відсутність підстав для застосування санкцій до групи компаній “Константа”.
У компаніях наголошують, що всі іноземні контрагенти, зокрема в ОАЕ, проходили суворий міжнародний комплаєнс, і жоден державний банк не реєстрував підозрілих фінансових операцій.
Варто відзначити, що ПрАТ “Авіакомпанія Константа” є постійним офіційним перевізником для міжнародних гуманітарних місій і неприбуткових організацій, а також виконує замовлення для держав-партнерів, зокрема з країн НАТО. Компанія є одним із провідних операторів літаків “Антонов” і експлуатантом найбільшого парку Ан-26, що робить її важливим елементом української авіаційної спроможності. На підприємстві створено повний цикл обслуговування літаків виробництва ДП “Антонов”.
З 2019 року компанія є офіційним партнером ООН і має сертифікати EASA TCO, UK TCO та US FAA, які підтверджують її відповідність міжнародним вимогам. Авіакомпанії групи також регулярно проходять перевірки та аудити ООН у рамках процедур відбору та контролю за підрядниками.
Крім того, авіакомпанії групи мають статус критично важливих підприємств для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, наданий Державіаслужбою. Також авіакомпанії мають статус критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, наданий Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Баланс між захистом бізнесу і кримінальною відповідальністю
Головна проблема таких справ – їх навмисне затягування. Відсутність підозр протягом тривалого часу, слабке розслідування та наявність ідентичних проваджень, закритих через відсутність складу злочину, викликає запитання щодо справжніх мотивів дій правоохоронців. Для компаній це означає заморожені або зірвані угоди, труднощі з фінансуванням, втрату довіри міжнародних партнерів, зменшення надходження інвестицій.
Саме такі випадки показують, що незважаючи на запуск платформи “СтопТиск” і закриття низки необґрунтованих кримінальних проваджень, повне очищення системи ще не відбулося. Частина старих сфабрикованих справ продовжує існувати за власною інерцією.
Зараз відбувся значний поштовх реальній боротьбі з неправомірним тиском на підприємництво. Однак остаточний успіх реформи буде визначатися не кількістю розглянутих звернень, а вирішенням найскладніших і найгучніших кейсів, які роками залишаються засобом впливу і тиску на підприємців.
Поки подібні провадження не матимуть прозорого та законного завершення, боротьба з тиском на підприємництво вважатиметься лише частково виконаною.