Вищий антикорупційний суд визнав невинним колишнього першого заступника голови Дніпропетровської ОДА Володимира Орлова у справі щодо хабарництва. Суд прийшов до ухвали про необґрунтованість звинувачень у цій справі, яка тривала більше двох років.
Вищий антикорупційний суд виніс виправдувальний вирок колишньому першому заступнику голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Володимиру Орлову у інспірованій антикорупціонерами справі щодо нібито отримання неправомірної вигоди. Суд дійшов висновку про безпідставність звинувачень, що фактично поставило під питання дії детективів НАБУ та прокурорів САП у резонансній справі, що тривала понад два роки.
Як розповів Орлов в інтерв’ю, найсильніший тиск, за його словами, відбувався ще на етапі досудового розслідування. Розслідування тягнулося з травня 2024 року та, за запевненням колишнього посадовця, всупереч відсутності переконливих доказів, навмисно доводилося до судового розгляду. Це супроводжувалося психологічним впливом і великою заставою у 22 млн грн, що стало ударом не тільки по ньому, але і по його сім’ї.
“Два аспекти. Перший — спроба зламати мене через заставу розміром 22 мільйони гривень. Це був виклик не лише мені, а й моїй родині. І другий — повна безкарність провокаторів і неможливість звернутися до правоохоронних органів. Людей з кримінальним минулим ставлять в епіцентр справи, і це вважається нормальним. Детективи, бачивши, що неможливо натягнути сову на глобус, однаково продовжують це робити”, – зазначив Орлов.
За його словами, слідчих цікавили перш за все телефон і контакти, а не реальні докази. Орлов також відкрито заявив про бесіду з детективом НАБУ, під час якої, як він запевняє, йому фактично пропонували “співробітництво” в обмін на необхідні слідству контакти.
“Згадую, після обрання запобіжного заходу в мене була розмова з детективом НАБУ Гейко. Він чітко сказав: “У нас немає завдання ув’язнити когось. Нас цікавлять контакти у вашій телефонній книжці. Якщо ви готові співпрацювати — у вас обмаль часу. Нам потрібні всі, окрім Сергія Лисака.” Це була безпосередня спроба залучити мене до гри, що базується не на справедливості, а на схемах. Але я особистість, яка не готова жертвувати принципами чи зраджувати, навіть заради власного спасіння — особливо коли не відчуваєш за собою провини”, – розповів Орлов.
Справу в судовому процесі підтримувала група прокурорів САП, до якої входив особисто очільник антикорупційної прокуратури Олександр Клименко. Розслідування ж проводили детективи НАБУ під керівництвом його директора Семена Кривоноса.
Рішення Вищого антикорупційного суду стало ще одним прецедентом, коли судовий нагляд переглянув результати резонансного антикорупційного розслідування. На цьому тлі знову активізувалися обговорення щодо методів роботи НАБУ і САП, а також меж допустимого тиску на підозрюваних.
За відомостями ЗМІ, до групи детективів НАБУ входили Олексій Гейко, Вікторія Азарян, Нестеренко, Андрій Денисюк (звільнився з НАБУ через справу закупівлі дронів в рамках проєкту “Армія дронів”) , Назарій Кравчук, Марина Лобко, Володимир Вітковський, Антон Прокопенко, Василь Бучинський, Сергій Жувака, Олександр Коновальчук.
До групи прокурорів, крім безпосередньо самого керівника САП Олександра Клименка, входили антикорупційні прокурори Сергій Савицький (відомий тим, що в суді у справі “Мідас” заявляв про нібито приятельські стосунки Міндича та президента України Володимира Зеленського), Ігор Ткач (прокурор у справі нардепа Анатолія Гунько), а також Єлена Дроботова та Валентина Гребенюк, чиї родичі проживають в Росії.
За останній час це непоодинокий випадок: ВАКС та його апеляційна палата лише протягом тижня винесли три виправдувальні вироки у справах, розслідуваних антикорупційними органами.
Йдеться про звинувачення: екс-заступника Дніпровської ОВА Володимира Орлова, директора національного природного парку “Хотинський” та судді Тетяни Денисюк, яку виправдала вже апеляційна палата ВАКС.
Також нагадаємо, у вересні 2025 року НАБУ закрило кримінальне провадження щодо компанії “Термал Віжн Текнолоджіс” (бренд Archer), виробника тепловізійних прицілів для ЗСУ, через недостатність доказів складу злочину. Справа, ініційована у 2023 році, стосувалася начебто розтрати коштів (1,5 млрд грн) та затримок з постачанням, що, як стверджували в компанії, було безпідставним, а обшуки паралізували діяльність.